xcounter
#

Яку "накидку" варто зробити нашим інженерам, щоб зменшити ефективність Ка-52 та Ми-28 в боях уночі

11157
Рашистські Ка-52 та Ми-28Н в одному льотному строю, ілюстративне фото довоєнних часів
Рашистські Ка-52 та Ми-28Н в одному льотному строю, ілюстративне фото довоєнних часів

І чи можливо створити "хибні цілі" для РЛС на вертольотах, якщо росіяни "знищують" одні й ті ж танки по кілька разів

Однією із суттєвих проблем для ЗСУ під час контрнаступу стали рашистські ударні вертольоти типів Ка-52 та Ми-28, які можуть застосовувати керовані авіаційні ракети на дистанціях, майже недосяжних для фронтових засобів ППО в розпорядженні наших бійців. А завдяки своїм "комбінованим" комплексам бортової апаратури ці гелікоптери ворога можуть виконувати задачі не тільки вдень, але й вночі також.

Якщо деталізувати, то російський Ка-52 має оснащений прицільно-пошуковою системою, до складу якої входять оптико-електронна система ГОЭС-451, що має зокрема тепловізорний канал для виявлення цілей, та радіолокаційний комплекс "Арбалет-52", що мають працювати як єдине ціле, і які забезпечують виявлення цілей на дистанції вдень по факту лише до 10 км, а вночі лише – до 6 км. І доволі часто ця електроніка працює настільки специфічно, що рашисти буквально бачать саме "танки", хоча там по факту комбайни.

Читайте також: У РФ засвітили новий вертоліт РЕБ з вкрай обмеженою інформацією щодо призначення та можливостей
Комбайни в прицілі рашистського Ка-52, ілюстративне зображення

Якщо брати той же Ми-28, то схоже, що там ситуація із бортовою апаратурою виглядає не менш специфічно. Основною прицільно-пошуковою системою для цього гелікоптера є оптико-електронна станція ОЭС-28, що має телевізійний і тепловізорний канал для виявлення та супроводу цілей; уже на рідкісному для "ВКС РФ" вертольоті модифікації Ми-28НМ, що відрізняється зокрема здатністю застосовувати керовані ракети ЛМУР ("Изделие 305"), стоїть надвтулкова РЛС типу Н025.

І в цьому контексті також цікавими виглядають повідомлення зразка серпня 2022 року, що рашисти хочуть модернізувати свій Ми-28Н зокрема шляхом встановлення системи ГОЭС-451, яка застосовується Ка-52 (але без вказівки про установку також РЛК "Арбалет-52").

Модернізований рашистський Ми-28Н із встановленим ГОЭС-451, серпень 2022 року, фото з відкритих джерел

Це може свідчити про те, що самі окупанти розуміють деякі недоліки бортових систем як мінімум на своїх ударних Ми-28, а можливо й на Ка-52 також. І це заодно дозволяє поставити питання про те, що в теорії можна розробити як мінімум деякі засоби протидії, які б могли зменшувати ефективність роботи цих ворожих ударних вертольотів вночі.

Перший можливий напрямок для подібних робіт – розробка засобів "тепловізійного маскування", які б могли зменшувати "видимість" бронетехніки ЗСУ для бортової апаратури рашистських вертольотів у нічний час. Тут ми можемо рухатись "від зворотнього", зокрема згадавши про те, що як мінімум влітку 2022 року під час боїв проти ЗСУ окупанти застосовували зокрема танки Т-90М "Прорыв" з комплексом захисту "Накидка", спрямованим саме на зменшення "тепловізійного сліду".

Т-90М "Прорыв" з "Накидкою" та "мангалом", серпень 2022 року, фото з відкритих джерел

Так, окупанти встановлюючи "мангали" на свої Т-90М "Прорыв" з комплексом "Накидка", самі зменшували ефективність роботи таких засобів захисту. Достеменно невідомо, чи була "Накидка" в "комплекті" до того трофейного Т-90М "Прорыв", що став здобутком наших військ під час звільнення Харківщини восени 2022 року.

Але якщо раптом рашистська "Накидка" таки потрапила в руки наших фахівців, можливо це б допомогло як мінімум піти в цій історії по шляху "як не треба робити", і відповідно – розробити свій комплект захисту, який би робив бронетехніку ЗСУ менш "видимою" для рашистських вертольотів у нічний час.

Рашистські кутові радіолокаційні відбивачі, ілюстративне фото з відкритих джерел

Ще один можливий напрямок для робіт "від зворотнього" - гіпотетичне створення "хибних цілей" для радіолокаційних комплексів на Ка-52, щоб імітувати "бронетехніку" і так вночі вводити в оману рашистських вертолітників. І тут ми можемо згадати зокрема про широку практику окупантів з використанням кутових відбивачів для різних задач.

Навіть якщо описана нами ідея виглядає занадто "поверхово", будемо сподіватись, що ця публікація підштовхне вітчизняних інженерів до реальних розробок по "накидкам" які б могли зменшити ефективність рашистських вертольотів у нічний час, і так берегти життя наших воїнів.

Справді, найкращий засіб проти ударних вертольотів ворога – це якомога більше ЗРК на лінії фронту. Але тут варто враховувати, що через деякі характеристики тих же Ка-52, знищення їх із С-300 перетворюється буквально на "хірургічне" і кропітке "полювання", що може тривати навіть кілька діб.

Ворожі Ка-52 під час війни проти України, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Читайте також: Рашисти видали копію RQ-170 за свій важкий безпілотник С-70 "Охотник", який нібито вже "б’є цілі" в Україні