xcounter
#

Чи існує "поріг втрат" для Кремля, після якого рашисти підуть геть з України

12555
Колонна орків прямує на "утилізацію" в боях проти наших військових, фото ілюстративне
Колонна орків прямує на "утилізацію" в боях проти наших військових, фото ілюстративне

І наскільки важкими мають економічні санкції, щоб Кремль не міг більше вести війну

Втрати РФ у війні проти України уже перевищили позначку в 100 тисяч убитими. Але при цьому російське Міноборони збирається формувати нові мотострілецькі та артилерійські дивізії, щоб далі вести "війну на виснаження".

Після лютого 2022 року Захід запровадив настільки багато санкцій проти Кремля, що Росія опинилась на "почесному" першому місці в світі за кількістю обмежень на контакти з цивілізованим світом, що перевершило навіть "результат" Ірану, який уже 40 років знаходиться в постійному санкційному режимі. Тим не менш, ця обставина не завадила Москві в 2022 році витратити на війну близько 80 мільярдів доларів (або майже 5 трильйонів рублів), що на третину більше від плану.

Читайте також: Артилерійські дивізії: радянські монстри які повертає РФ - скільки в них артилерії та яка потужність
Втрати рашистів станом на 30 грудня 2022 року

В теорії, для Кремля може існувати умовний "поріг втрат", після якого РФ не зможе далі вести війну. "Запас міцності" російської економіки насправді суттєво перебільшений, відповідно за певний умов може скластись "ідеальний шторм", після якого Москва залишиться без грошей на агресію проти України. Але що це має бути за "ідеальний шторм", і що це за "поріг втрат» має бути – можемо зрозуміти, якщо згадаємо досвід війни СРСР в Афганістані 1979-1988 років. Тим більш, що як мінімум одне поняття з тих часів ми вживаємо постійно – "200", або ж "груз 200" на позначення знищених рашистів.

Справді, фактор як на той час доволі високих втрат (14 тисяч убитими протягом 10 років бойових дій) зробив війну в Афганістані "непопулярною" для радянського суспільства. Але схоже, що тут був визначальним інший фактор – не "поріг" кількості загиблих, а тривалість війни. Іншими словами, радянське суспільство було тоді морально не готове отримувати "похоронки" та "груз 200" ще декілька років, накопичувалась психологічна втома, і це були вимушені враховувати в Кремлі.

Вивід радянських військ з Афганістану в лютому 1989 року, архівне зображення з відкритих джерел

Якщо згадувати "економічний" вимір війни в Афганістані, тут історія виглядає дещо об’ємніше. Почнімо з того, що Горбачов за специфікою свого правління в принципі був схильним до концепцій про негативний вплив військових затрат на економіку країни. І саме з такої концептуальної прихильності тодішній керманич Кремля дав вказівку так званій "групі Рижкова" підрахувати усі затрати Москви на війну в Афганістані. Проведені підрахунки показали характер "ідеального шторму", в якому опинилась економіка СРСР. Що в свою чергу стало додатковим стимулом для Кремля завершувати війну.

Виявилось, що за 10 років війни в Афганістані Радянський Союз витратив астрономічні як для себе 37 мільярдів рублів. Що, наприклад, утричі більше затрат на ліквідацію наслідків катастрофи на ЧАЕС (12 мільярдів рублів в проміжку 1986-1990 років), або ж удвічі дорожче за будівництво БАМУ (17 мільярдів рублів, офіційно роботи були завершені в 1989 році). А тепер якщо співставити, що бойові дії в Афганістані, добудова БАМу та ліквідація наслідків катастрофи на ЧАЕС відбувались одночасно - в Кремлі зрозуміли, що такий "ідеальний шторм" можуть не витримати. Тому й обрали варіант виводу військ з Афганістану.

Цех по виробництву танків на "Уралвагонзаводі", ілюстративне фото з відкритих джерел

Якщо буквально переносити на сьогодення ці історичні паралелі, то виходить якось безнадійно. За 10 місяців повномасштабного вторгнення Кремль навчився приховувати реальний рівень втрат, а якщо щось "вилізло нагору" - то навчився "пом’якшувати ефект". В 2023 році Росія планує витратити на війну мінімум 40% свого держбюджету, через що можливо доведеться небезпечно "ужимати" соціальні витрати. Але це все рівно поки що не той ефект, як Чорнобильська катастрофа та добудова БАМу одночасно.

Втім, є один прихований фактор, який насправді й може тим самим "чорним лебедем". Війна в Афганістані в свій час стала "непотрібна" Кремлю, бо військове керівництво почало демонструвати "надмірну" автономність відносно політичного керівництва. Зараз чогось схожого зараз ми можемо побачити на полях боїв під Бахмутом наприкінці 2022 року. Бо на противагу до ПВК "Вагнер" путінського фаворита Прігожина Міноборони РФ створило власну ПВК під назвою "Патріот". Такі інституційні "ігри патріотів" зазвичай приводять до поразки, про що вказує досвід Німеччини та Японії в Другій Світовій.

Російські окупанти в Україні, фото ілюстративне
Читайте також: Чи зможе РФ переформовувати 7 мотострілецьких бригад у дивізії та які критичні проблеми криються за цим процесом