Про те, які БПЛА застосовувались Вірменією у війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах – в матеріалі оглядача Defense Express. Сьогодні – про бойове застосування безпілотників та переосмислення досвіду поразки. Про шлях розробок Вірменією власних БПЛА – читайте в частині 1.
Бойове використання
Вже після закінчення війни за Нагірний Карабах, у Вірменії повідомлялось, що Міноборони Вірменії останніми роками придбало 50 дронів вітчизняної конструкції та виробництва (вартість одного оцінюється у 55 тис. доларів), з яких 18 було втрачено ще до війни під час навчань. Типи цих БПЛА не уточнювались. А після чотирьох діб бойових дій лише один апарат залишився здатним до подальшого використання.
Читайте також: Використання РСЗВ у війні за Карабах
На підставі доступних матеріалів обох сторін експерти аналізують перебіг бойових дій з точки зору використання вірменських БПЛА. Серійними БПЛА, які Вірменія використала в бойових діях (на підставі цілей, знищених силами ППО Азербайджану) були насамперед дрони X-55 i Army-55M. Масштаб їхнього використання не міг бути значним з огляду на кількість апаратів, адже вважається, що вона не перевищувала 32 машини. Жодних даних немає про використання вірменами дронів інших типів (Krunk i Baze). Експерти припускають, що останні два типи виявилися невдалими конструкціями, відтак, вірменська сторона була змушена зосередитися на виробництві дронів Army-55M.
Але чому Єреван не компенсував поточні втрати дронів – невідомо. Минулими роками ЗС Вірменії використовували дрони для повітряної розвідки і коригування вогню під час прикордонних перестрілок з азербайджанськими військовими. Наприклад, у 2015 році МО Азербайджану повідомило про 7 збитих дронів різного типу, перехоплених на тодішній лінії зіткнення з вірменськими силами у Нагірному Карабаху (район Агдам) від січня до серпня. Серед ідентифікованих уламків виявлено у т.ч. один комерційний квадрокоптер DJI Inspire 1 та два дрони Krunk-25. Про перше збиття дрона X-55 Aзербайджан повідомив у 2016 році.
За даними МО Азербайджану, перелік втрачених вірменською стороною дронів виглядає так:
- 6 грудня 2015 року збито міні-БПЛА невстановленого типу – ідентифікувати уламки було неможливо;
- 7 квітня 2016 року збито дрон X-55, який здійснив аварійну посадку;
- 15 листопада 2016 року вірмени втратили комерційний квадрокоптер поблизу Фізулі;
- 26 листопада 2016 року втрачено квадрокоптер також в районі Фізулі;
- 25 лютого 2017 року збито квадрокоптер DJI Inspire 1 коло села Талиш (тодішній Арцах);
- 2 березня 2017 року збито X-55 в районі Агдаму;
- 22 червня 2017 року збито квадрокоптер DJI Mavic Pro у районі Тертер;
- 3 березня 2018 року збито Army-55M у районі Агдам;
- 19 червня 2018 року знищено X-55 або Army-55M – стан уламків унеможливив ідентифікацію;
- 21 лютого 2019 року збито X-55;
- 22 липня 2020 року збито X-55 у районі Товуз;
- 29 липня 2020 року збито X-55 у районі Товуз;
- 27 серпня 2020 року МО Азербайджану оголосив про збиття БПЛА невстановленого типу в районі Фізулі;
- 11 жовтня 2020 року збито Army-55M на напрямку Мінгечаур;
- 14 жовтня 2020 року знищено невстановлений дрон в районі Фізулі;
- 20 жовтня 2020 року X-55 (?) у напрямку Гянджи, інший дрон – поблизу с Тапгарагоюнлу;
- 21 жовтня 2020 року не ідентифікований дрон на Хорадіжському напрямку;
- 23 жовтня 2020 року - БПЛА (Army-55M?) поблизу Агджабеді;
- 24 жовтня 2020 року –квадрокоптер (внаслудок застосування РЕБ) на Джебраїльському напрямку;
- 24 жовтня 2020 року – не ідентифікований БПЛА поблизу с.Мартакерт;
- 3 листопада 2020 року – не ідентифікований дрон – точка знищення не уточнюється.
У підсумку, під час другої війни в Нагірному Карабаху вірмени мали втратити три БПЛА X-55/Army-55M напевно і чергові п’ять – ймовірно. Проблема з оцінкою полягає також у використанні азербайджанськими джерелами одних і тих самих фото уламків для кількох випадків, що ускладнює питання. Так, наприклад, у двох випадках повідомлення про збиття вірменських дронів від 14 і 21 жовтня 2020 року ілюстровані однаковими фото уламків ракети Spike NLOS. Тим не менше вірменські БПЛА активно використовувалися майже до кінця жовтня, а не лише чотири доби, як повідомлялося у деяких джерелах.
Повна оцінка їхнього використання можлива лише за умов наявності даних щодо кількості використаних вірменами дронів, кількості польотів або реалізованих місій, кількості не бойових втрат внаслідок аварій. Під час війни за Нагірний Карабах вірмени використовували свої нечисленні дрони переважно для розвідки і коригування вогню артилерії. При цьому можлива ефективність розвідки була лише однією стороною медалі, адже БПЛА були лише частиною складної розвідувально-ударної системи, окрім них, до неї входили також системи автоматизованого управління і зв’язку та засоби ураження (артилерія).
У жодному з перелічених аспектів збройні сили Вірменії виявилися не готовими до війни. Вірменські БПЛА мали забезпечити швидку локалізацію потенційно важливих цілей на боці наступаючих азербайджанських військ (командні пункти, центри управління і зв’язку, вогневі позиції, військові колони), які мали знищуватися вірменською артилерією у першу чергу. Але це виявилося для них складним завданням.
Після війни
Оцінюючи чому так сталося і чи були у Єревана варіанти запобігти негативному розвитку подій, відомий у Вірменії і Росії коментатор і публіцист полковник Гор Аматуні стверджує, що Вірменія раніше мала можливість придбати у Росії легкі БПЛА типу «Орлан-10» i «Елерон», проте, не скористалася нею. Однак під кінець грудня 2020 року вірменські ЗМІ повідомляли, що уряд все ж купив у РФ БПЛА «Орлан-10», які мають бути поставлені на озброєння у 2021 році. Кількість комплексів і дронів невідома.
МО Вірменії оприлюднило 3 травня ц.р. відео без коментарів, де показано вірменських військовиків за консолями управління дронами «Орлан-10». Ймовірно, йдеться про навчання персоналу на території Вірменії. В Єревані ніколи не розглядали БПЛА в якості пріоритету, розглядаючи дрони не більше, як додаток або інноваційну техніку.
Складається враження, що зайнятися дронами вірменську сторону більше спонукали успіхи у другій карабаській війні азербайджанських безпілотників, на яких багато в чому базувалася оперативна доктрина Баку. Дивно, але Вірменія навіть не намагалася усунути своє відставання від Азербайджану у сфері безпілотної авіації ані шляхом імпорту, ані шляхом науково-технічного співробітництва з Іраном – найближчим і надійним сусідом Єревану. До того ж Іран має неабиякі досягнення саме у сфері БПЛА. На відчутний брак розвідувальних дронів МО Вірменії вказує широке використання вірменами комерційних квадрокоптерів китайської фірми DJI, здатних робити зйомки з повітря, але неспроможних здійснювати спостереження під час бойових дій.
На думку експертів, придбання комерційних дронів від DJI скоріше нагадує аварійний план подолання відставання, ніж далекоглядну ініціативу окремих керівників. Аналогічно можна розглядати інцидент від 31 травня ц.р. Азербайджан повідомив про перехоплення і примусову посадку (РЕБ?) вірменського БПЛА типу «Грифон-12». Ці дрони виготовляє приватна компанія ПЛАЗ (Санкт-Петербург), яка спеціалізується на виготовленні цивільних безпілотників і їхніх бортових систем. Пропозиція ПЛАЗ містить також квадрокоптер «Грифон-14» і «літаюче крило» «Грифон-12».
Очевидно, що це цивільна високоякісна продукція, широко доступна і яка є у вільному продажу. «Грифон-12» використовується для виконання фотограмметричних завдань або інспекційно-патрульних функцій. «Грифон-12» має довжину 1 м, розмах крил 2,3 м, висота 0,3 м, найбільша стартова маса 8,5 кг, крейсерська швидкість 80 км/год, максимальна дальність 210 км (програмований маршрут). Максимальна висота польоту 4000 м. Дрон оснащується електричним двигуном, який забезпечує 3 години перебування у повітрі.
«Грифон-12» має стабілізовану цифрову камеру з роздільною здатністю 1920×1080 або теплову камеру на 640×512 пікселів. Крім того, дрон має двосторонній радіозв'язок, автопілот і комерційний приймач GLONASS/GPS. Тим не менше, з точки зору військових, «Грифон-12» вважається певним примітивом.
Останнім часом у Єревані, здається, почали переосмислювати причини поразки в останній карабаській війні. Одним з наслідків цього можна вважати придбання у РФ зазначених вище дронів. Ймовірно, слід очікувати й активізації вітчизняних вірменських розробок у цій сфері. Проте, на думку експертів, Єреван економічно надто слабкий, щоб змагатися з Баку і його відставання у військовому плані з часом буде лише збільшуватись.
Про азербайджанські БПЛА у війні за Нагірний Карабах Defense Express писав раніше. Наші читачі могли дізнатись про те, як Баку готував перемогу та про турецький фактор в ній, а також про ізраїльські беспілотники в азербайджанському війську, застосування засобів РЕБ та тактичні особливості застосування БПЛА
Читайте також: Постріл у ногу - "Іскандери" у карабахській війні
