Варто згадати хоча б один приклад, коли внаслідок операції вірменських спецслужб 14 липня 2020 року було встановлено факт присутності на лінії бойового зіткнення (Товузький напрямок) групи високопоставлених азербайджанських військових, які були атаковані з використанням ударних дронів. Внаслідок прямого влучення вірменського дрона-камікадзе загинули генерал-майор Полад Гашимов, полковник Ільгар Мірзоєв і кілька офіцерів.
Про те, які БПЛА застосовувались Вірменією у війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах – в матеріалі олядача Defense Express. Сьогодні – про шлях розробок Вірменією власних БПЛА. Про бойове застосування безпілотників та переосмислення досвіду поразки – читайте в частині 2
Читайте також: Нова стара війна на Кавказі: аналіз протистояння в Нагірному Карабасі
Державні програми
Розвиток вірменських БПЛА бере свій початок у Військовому Інституті Авіації ім. Арменака Ханферянца у Єревані. В роботах також брали участь Єреванський НДІ автоматизації систем управління і Єреванський НДІ зв’язку (Yerevan Telecommunication Research Institute). Два останні інститути розробляли системи управління і зв'язку з БПЛА. Водночас певні рішення було запозичено шляхом імпорту з РФ, адже Вірменія є членом ОДКБ.
Першою вірменською розробкою БПЛА був Krunk-25-1 (Журавель), який започаткував лінію розвитку вірменських безпілотників близької конструкції. Перша презентація БПЛА Krunk-25-1 відбулася у травні 2010 року на II Виставці ВПК Вірменії у Єревані. Повідомлялося, що на той момент було вже виготовлено 15 апаратів і 5 наземних станцій управління (кожний комплект складався з однієї станції і трьох апаратів).
Перший публічний показ БПЛА Krunk-25-1 відбувся 21 вересня 2011 року під час військового параду у Єревані з нагоди Дня Незалежності Вірменії. Було показано БПЛА, що стояли на вантажівках та станції управління на шасі вантажівок KAMAЗ-4310.
9 травня 2012 року на параді у Степанакерті показали наступну модель дрона під назвою Krunk-25-2. На ньому вперше впровадили штовхаючий гвинт і двигун перенесено з носової частини фюзеляжу до тильної. Водночас було показано міні-дрон (запускається рукою) Baze (сокіл), який на параді стояв на автомобілі УАЗ-469.
Усі три типи демонструвалися в якості серійних виробів під час навчань ОДКБ 15-19 вересня 2012 року у Вірменії. Показані дрони мали оптоелектронні головки, напевно одноканальні, і корпуси з вуглецевого волокна.
Використання однакового оснащення як на міні-дронах Baze, так і на набагато більших і важких БПЛА Krunk-25 виглядає дивним. Водночас повідомлялося, що БПЛА Krunk-25 є частиною автоматизованої системи управління артилерійським вогнем. Напевно, саме коригування вогню було головним завданням цього БПЛА. До того ж, показаний на навчаннях ОДКБ дрон Krunk-25-1 мав новий двигун, про що свідчила нова конструкція вихлопних труб.
Нову версію умовно відносять до модифікації Кrunk-25-1-2. Старт і посадка здійснюється з використанням постійного жорсткого шасі, що робить машини залежними від наявності стартових майданчиків. Експерти висловлюють сумнів, що ця модель дронів надалі перебуває на озброєнні ЗС Вірменії.
10 квітня 2014 року під час виставки на авіабазі Еребуні поблизу Єревану було показано нову модифікацію дрона під назвою Azniw, що відрізнявся від Krunk-25-2 модифікованим крилом з вінглетами і новим електронним обладнанням. Того ж місяця новинку показали тодішньому президенту Вірменії Сержу Саркісяну. В подальшому цю модель послідовно демонстрували на чергових навчаннях. Відтак, на думку експертів, усі БПЛА Azniw є модифікацією попередніх дронів Krunk-25-2.
Під час показів техніки в Еребуні також було показано цілком новий дрон X-55. Він мав аналогічний бензиновий двигун (як і Кrunk-25-1-2), запускався у повітря за допомогою пневматичної катапульти, але посадку здійснював з використанням парашуту, що суттєво спрощувало його оперативне використання. Назовні X-55 дуже нагадував російський БПЛА Ptiero-E5 виробництва АФМ-Серверс. Втім, X-55 є більш масивним, має більший планер, інші крила і більш потужні двигуни внутрішнього згоряння (на відміну від електродвигунів на російському дроні). Taке порівняння має сенс, адже у 2012 році Вірменія придбала у РФ один комплект БПЛА Ptiero-E5 з 4 дронами, можливо з правом ліцензійного виробництва.
Під час виставки озброєнь ArmHiTec-2018 у Єревані демонструвався новий варіант на базі Х-55 під назвою Army-55M. Повідомлялося, що нова машина вже три роки знаходиться на озброєнні. У порівнянні з прототипом, Army-55M мав відрізнятись новим і тихішим двигуном і модифікованим планером, авіонікою (новий бортовий комп’ютер, інерційна навігація плюс GPS, GIS, наявність оптоелектронної головки з тепловізором).
На виставці також демонструвався наземний пункт управління - операторська консоль на базі Toughbook (Panasonic). X-55 i Army-55M були створені фахівцями Військового Авіаційного інституту.
Приватний сектор
Чергові розробки вірменських БПЛА майже цілком були ініціативою приватних розробників, які лише останні пару років мали державне фінансування. Виставки озброєнь ArmHiTec у Єревані у 2016 i 2018 роках дозволяють отримати певне уявлення про це, а також про особистості, пов’язані з цією сферою. Однією з них є Армен Вардарян, у 2013 році-директор UITE (Union of Information TechnologyEnterprises of Armenia), під час виставки ArmHiTec-2016 –директор компанії ArmBGC Innovation, на виставці ArmHiTec-2018 Вардарян представляв компанію KB X, a зараз він є директором приватної компанії UAV Lab. Усі перелічені структури пов’язані з проектуванням БПЛА.
Так, UAV Lab проектує і випускає невеликі серії дронів, що мають позначення UL. На виставці АrmHiTec-2018 очолювана Вардаряном компанія KB X демонструвала баражуючий боєприпаси UL-200 (статус невідомий).
Сьогодні UAV Lab розпочала малосерійний випуск БПЛА UL-300. Випробування його в повітрі тривають щонайменше рік і можна говорити про наявність допрацьованого апарату.
Наступним є дещо більший БПЛА UL-350, випробування якого у повітрі тривають з вересня 2020 року. Апарати UL-300/-350 вигідно відрізняє конструкція «літаючого крила», машини відрізняються між собою розмірами (UL-350 є трохи більшим), UL-300 повторює концепцію ізраїльського дрона Orbiter-2, натомість UL-350 має гвинт, що тягне. Машини мають однакові системи управління, зв’язку і стартові катапульти.
На виставці ArmHiTec-2018 місцеві ЗМІ багато уваги приділили пропозиції групи ProMAQ, що об’єднує різні компанії. ProMAQ демонструвала БПЛА S-1, що своїми розмірами і конструкцією нагадує російський аналог ZALA 421-10 від компанії ZALA AERO, що входить до складу Концерну Калашніков. Щоправда, наразі є брак даних щодо можливого трансферу технологій або співпраці.
Напевно, S-1 пройшов льотні випробування разом з усім бортовим обладнанням. Йдеться про цифрову камеру з системою автоматичного супроводження цілі. В якості консолі управління служить спеціалізований захищений ноутбук. Якщо прийняти за точку відліку близькі ТТХ S-1 і ZALA 421-10 (обидва мають тривалість польоту 2 години), то S-1 має приблизний розмах крил у 1 м, стартову масу до 4,5 кг, дальність дії до 15 км, оперативну висоту польоту 100÷2000 м, швидкість 60÷120 км/год. Але все це – лише неофіційні дані.
На виставці ArmHiTec-2018 ProMAQ також показала БПЛА Beeb-3000 i баражуючий боєприпас Beeb-1800 за схемою «літаюче крило» на кшталт ізраїльського БПЛА Orbiter-2. За даними ProMAQ, обидві машини пройшли повітряні випробування. ProMAQ також показала на виставці модель баражуючого боєприпасу Hreesh, що перебуває на ранній стадії розробки. За даними розробника, новинка матиме наступні ТТХ: дальність дії до 20 км, стартова маса 7 кг, висота польоту 1 км.
Зовнішній вигляд Hreesh нагадував у 2018 році ракету Spike NLOS, однак з часом він змінювався і наразі більше нагадує ізраїльські баражуючі боєприпаси UVision Hero-30. Тим не менше, останнім часом про групу ProMAQ, створену у 2016 році, новин майже не надходило. У 2018 році з ProMAQ співпрацював Давід Галатян, який сьогодні має власну компанію Davaro. Галатян є другою після Вардаряна впізнаваною у Вірменії особою у царині створення БПЛА.
Все більше уваги експертів притягує інша розробка Davaro – баражуючий боєприпас Drakon, який пройшов полігонні випробування і в даний час триває випуск предсерійної партії виробів. Галатян навіть не приховує, що Drakon було створено після вивчення уламків ізраїльських аналогів (переважно, дронів Harop) i в цілому не дивно, що він повторює схему останнього.
Про азербайджанські БПЛА у війні за Нагірний Карабах Defense Express писав раніше. Наші читачі могли дізнатись про те, як Баку готував перемогу та про турецький фактор в ній, а також про ізраїльські безпілотники в азербайджанському війську, застосування засобів РЕБ та тактичні особливості застосування БПЛА
Читайте також: Дрон-камікадзе проти БПЛА: в Туреччині розробили нову безпілотну систему (відео)
