Збільшення ударного потенціалу азербайджанської армії відбувалося двома шляхами – як за рахунок придбання РСЗВ, так і високоточних систем, здатних уражати цілі далеко від лінії фронту. Характерною рисою азербайджанської реактивної артилерії, що зустрічається у світі не часто, є наявність на озброєнні вогневих систем різного походження. Йдеться про системи радянського (російського), ізраїльського, турецького, чеського, пакистанського і білоруського (китайсько-білоруського) виробництва. Азербайджан виявився спроможним концентрувати РСЗВ різного походження і можливостей в рамках організаційно одних бойових частин і підрозділів. Наприклад, дивізіони РСЗВ LORA i В-200 "Полонез" входили до складу однієї ракетної бригади.
Ракетний арсенал Азербайджану
Наведена нижче таблиця ілюструє орієнтовну кількість наявних у ЗС Азербайджану пускових установок РСЗВ. Під час підготовки до війни Баку приділив багато уваги збереженню державної таємниці, відтак, багато поставок ОВТ, особливо останнім часом, здійснювались приховано. Наприклад, великою несподіванкою стали післявоєнні фото РСЗВ, які є полегшеною версією БМ-21 "Град", однак навіть експерти частоїх плутають між собою.
Читайте також: Перевірено війною: успішна тактика турецького БпЛА Bayraktar TB2, яку може застосувати Україна
Припускається, що йдеться про пакистанські РСЗВ KRL-122, що сильно нагадують північнокорейські системи БМ-11, з двома пакетами по 15 ракет калібру 122 мм на шасі Урал-43202. KRL-122 брали участь у війні, діяли у складі передових частин і є єдиними реактивними системами Азербайджану, що зазнали підтверджених документально втрат від вогню противника (1 ПУ знищена, 1 пошкоджена). До цього часу брак даних, яким чином системи KRL-122 і у якій кількості потрапили до Азербайджану.
Кількість пускових установок РСЗВ ЗС Азербайджану
|
Система |
Дальність ії, км |
Приблизна кількість ПУ |
Країна походження |
|
ВМ-21 "Град" 122мм |
20 |
44 |
СРСР |
|
KRL-122 "Град" 122мм |
20 |
? |
Пакистан |
|
RM-70 Vampire 122мм |
20 |
18-30 |
Чехія |
|
БМ-30 "Смерч" 300мм |
70-90 |
СРСР |
|
|
Т-107 Boran 107мм |
11 |
30 |
Туреччина |
|
Т-122 Sakarya 122мм |
40 |
40 |
Туреччина |
|
Т-300/TRG-300 Kasirga 300 мм |
120 |
21 |
Туреччина |
|
Lynx/LAR-160 160мм |
45 |
30 |
Ізраїль |
|
Lynx/LORA |
280-400 |
4-10 |
Ізраїль |
|
Lynx/EXTRA |
120 |
6-9 |
Ізраїль |
|
W-200“Полонез» 301мм |
200 |
10 |
Білорусь |
|
ТОС-1А 220мм |
До 6 |
18 |
Росія |
Також приблизно дається дальність дії ПУ, яка іноді має різні значення в залежності від ракет, що використовуються. Також брак точних даних щодо кількості ПУ. Наприклад, прийнято вважати, що ЗС Азербайджану має 18 ПУ системи TOS-1A, проте, іноді у ЗМІ зустрічається і цифра 36.
Велика сила вогню азербайджанської реактивної артилерії, особливо у взаємодії з БПЛА, заслуговує на особливу увагу, адже це один з факторів очевидної переваги ЗС Азербайджану, що зумовив позитивний для Баку розвиток бойових дій. Приклади ефективних обстрілів з використанням РСЗВ наводяться у відео, у т.ч. з застосуванням ракет з касетними БЧ для обстрілу вірменської піхоти.
Широкий вибір засобів ураження, у т.ч. високоточних, дозволяв Баку обирати необхідні для конкретної ситуації на полі бою системи, що призводило до серйозних втрат у противника. Такий комбінований удар, зареєстрований БПЛА TB2 Bayraktar, було завдано наприкінці жовтня на вірменські позиції в районі Шошакенд/Шуша (Şuşakənd).
Вірменські позиції (на думку польського експерта Марціна Гавенди-пункт управління), були обстріляні спочатку касетними боєприпасами з мобільних ПУ РСЗВ, після чого у ціль влучила більш потужна ракета невстановленого типу. Експерт вважає, що це могла бути наприклад 306-мм ракета типу EXTRA системи Lynx.
Вже 27 вересня 2020 року, у першу добу боїв, азербайджанські війська здійснили масований обстріл позицій противника на усій протяжності лінії фронту, не лише на тактичну, а й на оперативну глибину. За деякими даними, було обстріляно близько 500 цілей, позиції противника на першій лінії фронту, а також бази зберігання ОВТ, склади боєприпасів, пального тощо. Щодо азербайджанських розвідувально-ударних можливостей може свідчити випадок знищення точним ракетним ударом культурного центру у м.Шуша 4 жовтня 2020 року. Об’єкт, розташований у глибокому тилу, але попри це розвідка встановила концентрацію там значних сил поліції, які щойно прибули з Вірменії.
У самому будинку культури і будинках навколо нього знаходились кількасот поліцейських (300-600). Точним влученням ракети будинок культури було знищено, під завалами загинули 20 загиблих і близько 100-200 важко поранених вірмен. Припускається, що йдеться про влучення в центр даху будинку ракети комплексу "Полонез".
Точне влучення ракети мало наслідком великі втрати серед вірменських поліцейських – близько 30% від кількості загиблих у війні працівників МВС (загалом 65 вбитих i до 200 поранених із загальної кільості 6200 поліцейських, що брали участь у війні), що призвело до втрати цим підрозділом боєздатності і відправки його назад до Вірменії.
З аналізу доступних відеоматеріалів видно, що азербайджанські СРЗВ практикували різну тактику ведення вогню – зазвичай по кілька ракет у залпі з однієї ПУ, при цьому часто бойові машини діяли парами. Практикувався масований вогонь по площах, а також вогонь за викликом. За умов панування у повітрі часто вогонь коригувався з дронів, що давало високі результати.
Чітко працювала розвідувально-ударна система – відомо, що розвідки в режимі онлайн були відомі на задіяних командних пунктах, у т.ч. артилерійських підрозділів. Експерти припускають, що азербайджанська армія вже використовувала сучасну мережецентричну тактичну систему зв’язку TASMUS-II турецької компанії Aselsan.
За даними турецьких джерел, система ТASMUS-II використовувалася під час навчальних полігонних стрільб в листопаді 2018 року на полігоні, розташованому на території Нахічеванської автономії Азербайджану. Тобто, напередодні війни за визволення Нагірного Карабаху азербайджанська армія не лише отримала на озброєння необхідні сучасні ОВТ, а й заздалегідь здійснила необхідний вишкіл особового складу.
Під час азербайджансько-турецьких навчань особливу увагу було приділено турецьким системам, а з огляду на великий калібр, дальність дії і масу бойової частини – важких реактивних систем T-300 Kasirga компанії Roketsan. До складу батареї Т-300, окрім машинами управління і спецмашинами, входять від 6 до 9 мобільних ПУ (F-302T) з 4 ракетами кожна. На підставі аналізу уламків припускається також, що у дах кафедрального собору у м.Шуша 4 жовтня могла влучити саме ракета системи T-300.
Турецькі поставки Азербайджану включали також ефективні сучасні боєприпаси, зокрема, для Т122 Sakarya. Йдеться про касетні боєприпаси MKEK i Roketsan з дальністю дії до 40 км. і високою точністю стрільби завдяки використанню сучасної системи управління вогнем (наприклад, Bora-2100 для T-122).
Вогневий потенціал ракетних підрозділів ЗС Азербайджану також збільшилась за рахунок придбання у 2017 році (за посередництвом ізраїльтян) модернізованих чеських РСЗВ RM-70M Vampire. Кількість придбаних машин в експертному середовищі оцінюється у 18-30 одиниць. Йдеться про 122-мм ПУ на шасі Tatra T815 8x8, здатних уражати цілі на дистанції до 21 км.
Оскільки відомі фото азербайджанських ПУ RM70 були зроблені на південній ділянці фронту, можна припустити, що сучасні системи Dana-M1 i RM-70, інтегровані до системи управління і зв’язку, були задіяні наступаючими військами на головному напрямку бойових дій, наприклад, в районі м.Джабраїл, де вини сприяли прориву ворожої оборони. Водночас, мобільність РСЗВ дозволяла використовувати їх на різних ділянка фронту і в дуже стислі терміни міняти вогневі позиції.
На тактичному рівні значна перевага у силі вогню досягалася також на визначених ділянках фронту завдяки використанню термобаричних систем TOС-1A на шасі T-90A. Відоме відео, що підтверджує використання систем TOС-1А у II карабаській війні, експерти припускають, що ці системи використовувалися Баку ще у 2016 році.
Недоліком ТОС-1А вважається відносно невелика дальність дії, тому для підвищення ефективності вогню установки змушені максимально близько наближатися до цілі. Обстріл по площі важкими термобаричними снарядами, наприклад, позицій на узгір’ї, давав винищувальний результат. Азербайджан практикував використання ТОС-1А поодинокими машинами, при цьому одразу ж після залпу під загрозою вогню у відповідь установка негайно змінювала позицію.
Підкреслюється не лише велика роль у карабаській війні реактивної і ствольної артилерії, а й той факт, що завдяки селективній модернізації ОВТ, Азербайджан напередодні війни мав на озброєнні самохідні, сучасні дивізіони реактивної артилерії, з автоматизованими мережецентричними системами управління, сучасними боєприпасами і відпрацьованою взаємодією з безпілотниками.
Поки що незрозумілим залишається можливе використання ЗС Азербайджану реактивної системи TRLG-230 компанії Roketsan з дальністю дії у 70 км. За деякими даними, азербайджанська армія практикувала використання цієї системиу взаємодії з БПЛА Bayraktar-TB2. При такому сценарії використання ПУ РСЗВ після відстрілу ракети на кінцевій ділянці польоту дрон відсвітлює ціль променем лазера, що забезпечує точне влучення ракети і знищення цілі. Однак наявність у Баку систем TRLG-230 не підтверджується офіційно, у т.ч. вони не брали участі у параді перемоги в столиці Азербайджану. Тим не менше, тандем TB2 i TRLG-230 є цікавою пропозицією для користувачів БПЛА Bayraktar, коло яких останнім часом зростає.
Таким чином, практика використання ЗС Азербайджану РСЗВ під час останньої карабаської війни заслуговує на увагу фахівців і свідчить про необхідність розвитку цього напрямку для ЗСУ. Передусім, йдеться про високу мобільність систем, скорочення часу на виконання вогневих завдань, підвищення точності стрільби тощо в умовах мереже центричного поля бою. Також великого значення набуває взаємодія з іншими силами і засобами, насамперед, комплексне використання РСЗВ в рамках розвідувально-ударних комплексів (разом з БПЛА).
Читайте також: Турецькі радіостанції ASELSAN для ЗС України успішно пройшли перевірку Держспецзв’язку
