Премєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 23 лютого 2021 року заявив в інтерв’ю центральному телевізійному каналу країни щодо використання цих ракет у війні за Нагірний Карабах: "Вони були використані, однак без жодної користі – або не вибухали при влученні у ціль, або лише у 10% "правильно спрацьовували".
Ці слова стали початком міжнародного скандалу, пов’язаного з "Іскандерами", а у Єревані почалися масові безлади з вимогою відставки Пашиняна.
Читайте також: Вірменія вперше застосувала ракетний комплекс "Іскандер" перед перемир'ям у Нагірному Карабаху (відео)
Дуже дивною, хоча й зрозумілою у певному сенсі, стала реакція на слова Пашиняна МО РФ, яке у своєму бажанні захистити власний стандартний військовий продукт розгорнуло цілу інформаційну кампанію, покликану не просто заперечити словам вірменського прем’єра, а навіть довести зовсім протилежне. Тобто, за методикою горезвісного головного пропагандиста нацистського рейха доктора Геббельса, там діяли за принципом: чим більше брехня, тим скоріше маси у неї повірять. Та зрештою все це виявилося марним і контрпродуктивним, що експерти назвали "пострілом собі у ногу "Іскандером".
Остання карабаська війна між Вірменією і Азербайджаном почалася 27 вересня 2020 року і закінчилася 9 листопада підписанням угоди про припинення вогню за посередництвом РФ і Туреччини. Після 44 діб впертих боїв війна закінчилася поразкою Вірменії, яка втратила окуповані нею після першої війни у 1992-94 рр території та близько 30% Нагірно-Карабаської Автономної області, частини колишньої Азербайджанської РСР, де мешкали переважно етнічні вірмени.
Дуже некорисний для Вірменії розвиток подій викликав масу взаємних звинувачень вірменських політиків і військових. Колишній проросійський президент і прем’єр Серж Саркісян, якого у квітні 2018 року змінив на посаді Нікол Пашинян, публічно критикував ведення війни провладною командою. 16 лютого в інтерв’ю для ArmNewsTV він зокрема піддав критиці використання проти Азербайджану застарілих і не дуже точних балістичних ракет комплексу "Ельбрус", які влучали у житлові райони азербайджанських міст і мали для вірменської сторони лише негативні наслідки.
Натомість найбільш сучасні новітні балістичні ракети "Іскандер" вірменські військові використали лише на останній фазі війни, застосувавши їх проти наступаючих військ Азербайджану поблизу м.Шуша замість того, щоб атакувати від самого початку віни важливі цілі на території Азербайджану (при тому, що формально сама Вірменія не брала участі у війні, а лише підтримувала невизнану навіть самим Єреваном маріонеткову вірменську республіку Арцах).
23 лютого Пашинян публічно відповів на ці звинувачення і заявив, що "Іскандери" дійсно були використані, але вони виявилися неефективними і це, додав він, мав би пояснити саме колишній президент. Заступник начальника Генштабу Вірменії генерал-лейтенант Тігран Хачатрян перед журналістами зневажливо поставився до заяви діючого прем’єра щодо ефективності "Іскандерів", за що був позбавлений посади. А МО Вірменії спочатку взагалі відмовилось коментувати слова Пашиняна.
"Іскандери" у Вірменії
Угоду щодо придбання в Росії ракетних комплексів 9K720E "Іскандер-Е" було підписано ще наприкінці 2015 року. Вперше нову зброю показали під час військового параду в Єревані з нагоди 25-ї річниці незалежності країни 21 вересня 2016 року поряд з ракетними комплексами класу "земля-земля" радянських часів: 9K79 "Точка" і 9K72 "Ельбрус". У параді поряд з мобільними ПУ 9P78E брали участь дві транспортно-заряджальні машини 9T250E.
У Єревані придбані "Іскандери" вважались передусім зброєю стримування, хоча не виключалася можливість і використання їх в якості ударної зброї, залежно від розвитку обстановки. Вірменські військові і політики вважали, що "нова зброя здатна завдати великої шкоди" інфраструктурі країни, проти якої буде використана. Тому складалося враження, що придбані "Іскандерів" розглядалися в якості стратегічної зброї.
Офіційні дані щодо кількості пускових установок і ракет до них, які купила Вірменія, відсутні. Втім, за даними КБ Машиностроения, мінімальною самостійною одиницею "Іскандер-Е" 9K720E є ракетний дивізіон. У складі російських ракетних бригад кожний дивізіон має 4 мобільних ПУ. То ж, ймовірно, і вірмени придбали один дивізіон з 4-х ПУ з запасом ракет щонайменше по 2 на кожну ПУ (загалом 8). Поряд зі "справжніми" ПУ експерти відзначають наявність у вірмен також діючого макету ПУ "Іскандер", покликаного у певних випадках дезорієнтувати розвідку противника.
До останнього часу загадкою залишалось бойове використання "Іскандерів" восени 2020 року. Також незрозуміло, що мав на увазі Пашинян, коли згадував про лише 10% ефективність випущених по цілях ракет. Насправді такої низької ефективності не може бути навіть після пуску усіх 4-х наявних ракет. Адже насправді вона могла становити: 100, 75, 50, 25 або 0%! А може, потужність удару виявилася у 10 разів нижчою від очікуваної?
"Іскандери" у війні з Азербайджаном
Перші повідомлення щодо використання "Іскандерів" у війні з Азербайджаном з’явилися у листопаді 2020 року. В оприлюдненому 9 листопада вірменською стороною відео низької якості було показано пуски 2-х ракет, виконані з інтервалом 40 сек. Експертний аналіз відео вказує, що пуски здійснювалися з однієї ПУ і йшлося про твердопаливні ракети, оскільки ті після старту залишили за собою смугу густого білого диму. Тобто, це точно не були старі ракети на кшталт "Ельбрусів" або "Точок". Відео було оприлюднено лише за кілька годин до підписання вірмено-азербайджанської угоди про припинення бойових дій.
Ймовірно, відео було зроблено того ж самого дня. Інформацію про пуски "Іскандерів" підтвердив на прес-конференції одразу ж після припинення вогню, головний інспектор ЗС Вірменії генерал Мовзес Хакобян. 24 лютого п.р. це також підтвердив начальник Генерального штабу генерал-полковник Онік Гаспарян, який визнав, що це відбулося надто пізно, оскільки раніше не було згоди прем’єра Пашиняна.
Гаспарян пропонував завдати удару "Іскандерами" по скупченню азербайджанських військ під м.Шуша за три доби до штурму міста. Пашинян аргументував свою позицію тим, що міжнародна спільнота "відвернеться від Вірменії, якщо та одним ударом знищить кілька тисяч ворожих солдатів".
Кінець кінцем, ракетного удару все ж таки завдали, але через кілька діб і по цілях у самому місті, без явного ефекту. Азербайджанці навіть не помітили цього, що багато про що говорить. А вже після підписання угоди про припинення бойових дій про пуски "Іскандерів" майже забули. Та як виявилося, ненадовго.
Кремлівські адвокати
Публічна критика "Іскандерів" Пашиняном 23 лютого п.р. швидко набула не лише широкого розголосу, передусім, в Росії, де саме цього дня в РФ традиційно святкують День Захисника Вітчизни. Вже 24 лютого, в інтерв’ю для радіо "Спутник" віце-голова з питань оборони Державної Думи РФ відставний генерал-полковник Віктор Заварин звинуватив Пашиняна у брехні, а інший депутат, Дмитрий Саблін навіть поставив під сумнів компетентність вірменського прем’єра.
Обурення певних зацікавлених кіл в Росії було очевидним, адже "Іскандери" є стандартним продуктом російського ВПК і відомим частим аргументом у політичних дискусіях на кшталт того, що там не бояться жодних санкцій, бо мають "Іскандери". Варто згадати і відомий вираз: «Не смешите мои "Искандеры"… Та мабуть той поспіх, з яким у Москві реагували на критику, видають наявність підстав вже не сміятися.
Наступного дня до інформаційного контрнаступу долучилося військове відомство Федерації, яке оприлюднило офіційний коментар і терміново змонтоване відео з "Іскандерами", яке коментував особисто речник МО генерал-майор Ігор Канашенков. Він заявив:
За наявними у нас об’єктивними і підтвердженими системами об’єктивного контролю даними, жодна з ракетних систем зазначеного типу під час конфлікту у Нагірному Карабасі не була використана. Весь наявний запас бойових ракет знаходиться на складах ЗС Вірменії. "
"ОТРК 9K720-E "Іскандер-Е" неодноразово з успіхом використовувався в бойових умовах у Сирійській Арабській Республіці проти міжнародних терористичних угруповань. Це дає нам усі підстави стверджувати, що ракетний комплекс 9K720-E "Іскандер-Е", що випускається в Росії, є одним з найкращих у світі у своєму класі. Це визнають усі".
Кілька моментів у змісті офіційного повідомлення МО РФ не можуть не викликати здивування. По-перше, це термінологія речника МО РФ, по-друге, запевнення, що Вірменія у війні за Нагірний Карабах ракети "Іскандер" не застосовувала. Вартий уваги термін – 9K720E "Іскандер-Е" - це назва експортної версії комплексу, тоді як в ЗС РФ стоїть на озброєнні комплекс 9K720-1 "Іскандер-М", який відрізняється від експортного аналога можливістю стрільби як крилатими ракетами 9M728 i 9M729, так і балістичними з ядерними боєголовками. Зокрема, в Сирії Росія використовувала не "Іскандер-Е", а саме "Іскандер-М". На думку експертів, в МО РФ поспіхом хотіли б запевнити світ, що успішно використана в Сирії зброя в принципі не відрізнялася від тієї, яку купила Вірменія, але це відверта брехня.
Ще більш дивним виглядає заперечення МО РФ у питанні щодо бойового використання "Іскандерів" ЗС Вірменії. Росіяни краще, ніж будь-хто знають, скільки саме ракет отримала ця країна, тому заява, що "усі ракети зберігаються на складах" може бути риторичною і підтверджувати факт невикористання ракет в боях. Або ж – чого також не можна виключати - це свідчення того, що РФ зберігла певну форму контролю над проданими ракетами для запобігання потраплянню останніх до третіх країн.
У листопаді 2020 року азербайджанська сторона також не оприлюднила уламків вірменських ракет. Та якщо вони влучили в ціль, як стверджують вірменські військові, у м.Шуша, уламки мали залишатися на місці. Спочатку не виключалося, що азербайджанські військові знайшли уламки, але не поспішали це оприлюднювати до того, як з ними не ознайомляться фахівці, передусім, турецькі. Адже здобуття зразків ворожих ОВТ є стандартною практикою усіх розвідок світу. Ретельне вивчення реальних конструкцій ракет має неабияке значення для розробки як засобів протидії, так і створення власних аналогів.
Але усе таємне колись стає явним. І сутність процесу використання бойових ракет не виключає наявність на місці падіння уламків, аналіз яких дозволяє робити певні висновки.
Фізика процесу
Після влучення у ціль балістичних або аеробалістичних ракет поблизу зазвичай залишаються уламки, які можуть сприйматися в якості боєприпасів, що не вибухнули. Дуже часто так відбувається з ракетами комплексів 9K79/9K79-1 "Точка/Toчка-У", що використовувалися в Грузії, Сирії, Україні та Йемені. Певна аналогія існує і по відношенню до ракет комплексів "Іскандер-Е". Обидва типи ракет - 9M79K/9M--79-1K i 9M723K-E – несуть моноблочну конвенціональну касетну БЧ, що містить відповідно 50 i 54 субзаряди. Коли ракета виходить на кінцеву ділянку траєкторії польоту на ціль, на висоті близько 2000 м спрацьовує піротехнічний заряд, що розриває покриву касети (БЧ), розкидаючи субзаряди для збільшення площі ураження.
Решта ракети продовжує неконтрольований політ і зазвичай падає на певному віддаленні від місць падіння субзарядів. В залежності від характеру грунту на місці падіння залишки ракети зазнають тих або інших деформацій і пошкоджень, проте, більшість компонентів залишається відносно цілими. Відтак, найбільш важливі компоненти можна розібрати і детально вивчити.
Дещо інакше виглядає ситуація у випадку з ракетами і авіабомбами, що мають осколково-фугасні БЧ. Великий боєзаряд зазвичай детонує в момент влучення у ціль або на невеликій висоті над нею. Сила вибуху в такому випадку знищує усі елементи конструкції ракети, навіть найбільш стійкі.
Як наслідок, на місці падіння можна знайти лише невеликі уламки бомби або ракети, що майже не становлять цінності для аналітиків і фахівців розвідки стосовно конструкції ракети.
Використання "невикористаних" ракет
Однак чому Росія заперечує бойове використання вірменами "Іскандерів", незважаючи на підтвердження цього факту тамтешніми військовими, політиками і навіть на оприлюднене відео з пусками ракет? Якщо навіть припустити, що Пашинян міг переплутати ракетні комплекси, що використовували вірменські війська або був неточно поінформований підлеглими щодо використання "Іскандерів", то пояснити інформацію, оприлюднену високопоставленими вірменськими військовими спростувати важко.
Перше бойове використання "Іскандерів" відбулося ще 12 серпня 2008 року під час російсько-грузинської війн. Тоді Москва також заперечувала цей факт, але ніяк не пояснює падіння ракети з касетною БЧ у центрі грузинського м.Горі – на площу, де не було жодних військових цілей.
Або ракета фатально зійшла з визначеної траєкторії, або її свідомо спрямували проти цивільного населення-обидві версії однаково некорисні для Кремля. Наразі брак даних щодо ураження "Іскандерами" інших цілей на території Грузії, але попри чутки про обстріл російськими ракетами газогону "Баку-Тбілісі-Джейхан" матеріальні підтвердження цього у вигляді уламків ракет відсутні.
"Суперзброя" невиправданої надії
За великим рахунком, використання або невикористання вірменами "Іскандерів" під час війни за Нагірний Карабах восени 2020 року, за виключенням технічного аспекту, великого військового значення просто не мало. За оцінками експертів, вірменські "Іскандери", навіть у випадку використання у значних кількостях (що було нереально), були неспроможні змінити перебіг подій на фронті. І навіть їх професійно більш грамотне використання у кращому випадку могло призвести лише до знищення точкових цілей (пункти управління, артилерійські позиції тощо) і не більше того.
Надто завищеними виявилися і очікування Єревану від використання ракет, ймовірно, там також піддалися на російську пропаганду, якщо особисто Пашинян цілком серйозно говорив про можливі апокаліптичні наслідки використання "Іскандерів" у вигляді тисяч вбитих ворожих солдат. Все це насправді варто віднести до області фантазій, оскільки реальні можливості російського "вундерваффе" виявилися набагато скромнішими.
Можливо, якщо говорити про ядерну БЧ, це виглядало б інакше, але у даному конкретному випадку йдеться про конвенціональну БЧ експортного виконання, маса якої становить майже 500 кг, сила вибуху якої дорівнює авіабомбі Mk 83 або ФАБ-500 M54 або M62.
"Іскандером"… у ногу
Спроба МО РФ зберегти образ "Іскандерів" в якості ефективної і майже абсолютної зброї цілком зрозуміла. Там навіть підготували відео з використанням "Іскандерів-М" у Сирії, пусками ракет з бази Хмеймим під Латакією та влученням ракет 9M728 у наземні цілі. Аж ось експерти вирахували, що насправді йдеться про факт влучення російської ракети у Національний Шпиталь, що знаходиться у м.Азаз на півночі Сирії.
Це негайно викликало хвилю обурення і критики на Заході, тим більше, що у лютому 2016 року, коли було атаковано два шпиталі у м.Азаз, російська сторона приховала свою участь. То ж, МО РФ у своєму відео, де намагалися рекламувати "Іскандери", фактично само оприлюднило матеріали, що викривають їхні власні військові злочини у Сирії.
Звичайно, на жаль, влучення ракет і снарядів під час війни у цивільні об’єкти трапляються, але ніхто досі не використовував такі факти в якості підтвердження ефективності власної зброї і не демонстрував відео! Презентація МО РФ зазначеного відео дискредитує сирійський режим, який звинуватив американців у нібито причетності до атаки шпиталю у Азазі, а також – і ще більше – самих росіян, які мали знати, що уявляє собою російська пропагандистська машина, що обрала саме це відео у боротьбі за відбілення сумнівної репутації "Іскандерів".
В контексті карабаської війни цікавою виглядає та обставина, що для підтвердження ефективності балістичних ракет 9M720 показано використання насправді крилатих ракет 9M728! Примітивна підміна на пропагандистському відео свідчить про монтаж і демонструє пуски і влучення у цілі ракет різних моделей і навіть класів, не обов’язково навіть класу "земля-земля", до яких належить вірменські аналоги.
На хвилі критики російського оборонного відомства не можна не згадати, як кілька років тому президент Путін лякав світ мультиками, що мали підкреслити виняткову потугу РФ в цілому і ефективність дій ВКС РФ у Сирії зокрема. Але швидко з’ясувалося, що пропагандистський фільм фактично містив відео атаки американських бойових вертольотів Boeing AH-64D
Apache в Афганістані. Так відбулося і у випадку з горезвісними "Іскандерами".
Коли "Іскандерам" вже не смішно
31 березня 2021 року азербайджанські ЗМІ оприлюднили дані представника Азербайджанської Національної Агенції з розмінування (ANAMA, Azerbaijan National Agency for Mine Action) про знайдені 15 березня в районі м.Шуша, під час очищення від мін і боєприпасів, що не вибухнули, уламки балістичних ракет. Останні знаходились у двох локаціях. Ретельне вивчення уламків дозволило ідентифікувати їх, як такі, що належать аеробалістичним ракетам "Іскандер-Е", про що свідчить індекс 9M723.
Попри оприлюднення координат падіння обох ракет, російська сторона вперто продовжує все заперечувати. Ба більше, у російській блогосфері з’явилося твердження про ніби-то приналежність уламків до ракет, що пускали не вірмени, а росіяни у… Сирії. І що ніби-то свідоцтвом цього є саме індекси 9M723. Останній ніби-то вказує на ракети версії "Іскандер-М", яких Вірменія просто не має.
2 квітня п.р. представники агенції ANAMA провели в Баку невелику презентацію знайдених уламків ракет для преси. На майданчику підприємства Azerlandshaft можна було побачити сталевий балістичний обтікач головної частини ракети "Іскандер-Е", корпуси 2-х нижніх частин разом з центральними трубами газових колекторів касетних БЧ 9Н722K5 i уламки хвостового (апаратного) відсіку.
Рештки 2-х корпусів неспоряджених касетних БЧ, знайдених у м.Шуша, свідчать про нормальний перебіг польоту і вибух на кінцевій ділянці без жодних відхилень. Тобто, не може бути мови про невибухи або бодай якісь технічні проблеми. Окрім цього, два корпуси БЧ свідчать саме про падіння на Шушу двох ракет, що підтверджує версію подій, оприлюднену начальником Генерального Штабу ЗС Вірменії генерал-полковником Оніком Гаспаряном, а також автентичність відео з пусками ракет "Іскандер-Е" вірменськими військовими.
Водночас, вивчення уламків і зокрема, апаратного хвостового відсіку ракети вказує на брак характерних для версії аеробалістичних ракет "Іскандер-М" елементів, а саме – 4-х вихлопів додаткового аеродинамічного управління. Окрім них, відсутні 6 закрить невідомого призначення, які добре видно у нижній частині ракет "Іскандер-М". На думку експертів, це можуть бути ПУ для пуску під час польоту імітованих цілей. Брак останніх на знайдених уламках свідчить, що йдеться саме про експортний варіант ракет – 9M723E комплексу "Іскандер-Е", тобто таких, які власне і купила Вірменія.
Для порівняння, на уламках аналогічного хвостового апаратного відсіку, знайденого у 2008 році в грузинському м.Горі, зазначені елементи добре видно. Тобто, того разу йшлося саме про використання ракети 9M723 ОТРК "Іскандер-М", що стоїть на озброєнні лише ЗС РФ. А як відомо, радянська а потім і російська практика експорту ОВТ передбачає, що на експорт зазвичай пропонується спрощена версія озброєння. Саме це можна спостерігати і у справі з "Іскандерами". Така практика дозволяє РФ продавати ОВТ союзникам і навіть найбільш цінним закордонним клієнтам, зберігаючи одночасно в таємниці її справжні ТТХ.
Висновки
Знахідка в Шуші уламків "Іскандерів" остаточно підтверджує версію подій, яку від початку повідомили в Єревані і має однозначно поставити крапку на спекуляціях щодо того, використала Вірменія свою "суперзброю" у останній карабаській війні чи ні, безвідносно до результату такого використання. Одночасно цей факт ще більше спростовує версію МО РФ, яке надалі категорично заперечує використання вірменами цих ракет.
Зазначене дозволяє стверджувати, що справа вірменських "Іскандерів" перетворилася для МО РФ на такий собі подвійний "постріл у ногу". Першого разу це сталося, коли у Москві випадково оприлюднили відео російських "Іскандерів" на шпиталь у сирійському Азазі, а у другого – коли в лютому п.р. у м.Шуша було знайдено уламки 2-х вірменських ракет "Іскандер-Е", використання яких так вперто заперечує російське оборонне відомство.
Повертаючись до заяв російської сторони стосовно ніби-то "невикористання" Вірменією "Іскандерів" і наявність усіх наявних ракет на складах, не можна виключати також версію про контрабандні поставки цих боєприпасів вже під час війни, щоб поповнити витрати боєкомплекту. А це вже тягне на міжнародний злочин і офіційний Баку вже працює у напрямку зясування усіх обставин. Щоправда, РФ поки не змінила своєї позиції і коли президент Азербайджану Ільхам Алієв офіційно звернувся до Кремля з проханням пояснити ці обставини, чіткої відповіді він так і не отримав.
Читайте також: "Вони там не стріляли": у РФ не хочуть визнавати невдачі "Іскандерів" у Вірменії
