Офіційні представники ВПС США розповіли про результати засекреченої воєнної гри виданню Defense News у березні, за декілька місяців до того, як служба має опублікувати свій бюджет на 2022 рік – це перший запит на витрати за нової адміністрації Байдена.
Так, під час масштабної воєнної гри, проведеної у 2020 році, військово-повітряним силам США вдалося відбити вторгнення Китаю у Тайвань.
Читайте також: Чому ймовірний конфлікт між Китаєм та Тайванем може мати глобальні наслідки
Запорукою перемоги стали безпілотні літальні апарати, що діяли в єдиній мережі; винищувач шостого покоління, здатний діяти в найскладніших умовах; вантажні літаки, що скидали палети з різними керованими боєприпасами, а також інші прогресивні технології, яких поки що немає на сучасному полі бою.
Після значних втрат (як людських, так і техніки), американські військові змогли запобігти повному вторгненню китайських сил у Тайвань, обмеживши їх в одному районі.
Водночас радіти американцям поки що рано: успіх цей можна впевнено назвати "Пірровою перемогою". Так, ВПС, які брали участь у симульованому конфлікті, існують сьогодні хіба що "на папері".
Йдеться про те, що більшість технологій, які забезпечили ключову роль під час симуляції конфлікту, наразі не розробляються – а деякі навіть і не планують розробляти.
З усім тим, отриманий у 2020 році результат був значно кращим за ті, що були отримані у 2018 та 2019 роках – тоді умовну військову кампанію США закінчували з просто катастрофічними втратами.
Висновки, отримані під час військової гри у 2020 році формують чіткіше уявлення про те, яке поєднання літаків, БПЛА, мереж та інших систем озброєння потребують ВПС США у наступному десятиріччі, якщо вони сподіваються перемогти Китай у потенційній війні. Дещо з цього може вплинути на обговорення бюджету армії на 2023 фінансовий рік, кажуть у Defense News.
Отже, нижче представлений детальний огляд тієї зброї та технологій, яка, на думку ВПС США, необхідна для перемоги у війні з Китаєм після 2030 року.
Бойові пілотовані літаки
Наразі авіаційна спільнота не має спільної думки щодо того, як за доступною ціною замінити парк тактичних літаків ВПС США, забезпечивши достатню кількість сучасних винищувачів для боротьби з такими країнами, як Росія чи Китай.
Чи варто ВПС просувати свій план із заміни літаків А-10, F-16 і деяких F-15C / D малопомітними F-35? Або ж гнучкість обслуговування підвищить поєднання винищувачів F-35 та F-15EX?
Ці розбіжності посилилися у лютому 2021 року, коли командувач ВПС США генерал Чарльз Браун висловив ідею розробки недорогого малопомітного винищувача замість F-35 та F-16.
Зрештою, у воєнній грі восени 2020 року основу майбутніх винищувачів ВПС становили чотири типи літаків, три з яких є чинними програмами служби.
- Винищувач F-35 Joint Strike Fighter виробництва Lockheed Martin, який використовувався як "робоча машина" для атаки цілей на близьких відстанях
- Літак Boeing F-15EX, який виконував задачі з оборони, але також мав ракети великої дальності та гіперзвукову зброю
- Винищувач Next Generation Air Dominance (NGAD) та пов’язані з ним системи, що здатні проникати у повітряний простір ворога
- Легкий тактичний винищувач для оборони країни та військових баз, який також міг використовуватися для підтримки контртерористичних місій. Це літак, який відповідає ідеї Брауна і наразі не фігурує у бюджетних планах служби
Протягом багатьох років у ВПС США вважали, що будуть використовувати винищувач F-35 як літак для проникнення у повітряний простір противника та знищення ворожих систем ППО. Однак у воєнній грі цю роль грав більш живучий NGAD, передусім через нездатність F-35 самостійно долати значні відстані у Тихому океані.
Водночас F-35 атакував китайські кораблі та наземні цілі, захищав американські та тайванські об’єкти від китайських літаків та забезпечував захист від крилатих ракет. Варто зазначити, що F-35, який використовували під час воєнних ігор, був удосконаленою версією F-35 Block 4 з новим обчислювальним обладнанням, відомим як Tech Refresh 3, удосконаленими системами радіолокації та РЕБ і новою зброєю.
"Ми навіть би не стали грати з сьогоднішньою версією F-35. Це того не варте...", – зазначив Defense News генерал-лейтенант Клінт Хіноте, заступник начальника штаба ВПС США зі стратегії, інтеграції та вимог.
Безпілотні літальні апарати
Більшість безпілотників ВПС США, такі як General Atomics MQ-9 Reaper і Northrop Grumman RQ-4 Global Hawk, використовувалися у боях у 2000-х і 2010-х роках на Близькому Сході, де не мали справи зі значною кількістю систем РЕБ чи ППО.
Але війна з таким конкурентом, як Китай, вимагатиме більш досконалих та живучих дронів.
Під час воєнної гри ВПС США обрали для себе поєднання систем, які знаходяться в розробці або яких взагалі немає у планах служби.
Так, автономні БПЛА Loyal Wingman літали разом з винищувачами у зонах бойових дій, надаючи пілотам додаткову вогневу потужність та розвідувальні можливості.
Через Тайванську протоку ВПС США направили велику кількість невеликих недорогих дронів, об’єднаних у мережу. Деякі з них мали зброю, що здатна вражати невеликі кораблі, що рухалися з материкової частини Китаю через протоку.
Також ВПС експлуатували недорогі безпілотні літальні апарати на таких об’єктах, як база ВПС Андерсен на Гуамі. Ці БПЛА, як і Kratos XQ-58A Valkyrie, наразі проходять випробування. Такі безпілотники мають використовуватися для знищення ворожих кораблів, наземних цілей і навіть літаків. Водночас такі БПЛА мають бути достатньо недорогими, щоб командири могли не зважати на втрати цих машин на полі бою.
Водночас під час бойових дій ВПС США також використовували й умовного наступника RQ-4 як вузол зв’язку дальньої дії, іноді оснащуючи його удосконаленим радаром, який може відстежувати повітряні цілі, що рухаються. Хіноте порівняв цю платформу з безпілотною версією австралійського літака E-7A Wedgetail.
Бомбардувальники, паливозаправники та військово-транспортні літаки
Ані Китай, ані США не використовували ядерну зброю під час воєнної гри. Однак бомбардувальники B-21 та B-52 відігравали активну роль у конфлікті, забезпечуючи звичайну вогневу міць. При цьому B-21 використовували для проникнення у небезпечні зони, поки B-52 залишався на безпечній відстані.
Як тільки розпочалися бойові дії, китайським та американським військовим було дуже важко виконувати повітряні перевезення в межах досяжності ракет США та Китаю.
Водночас, за словами Хіноте, для ВПС США було критично важливо мати можливість завчасно розташовувати харчові продукти, воду, медикаменти та обладнання, необхідне для роботи на аеродромі, а також деталі для літаків, паливо та зброю у тих місцях, з яких вони планували вести бойові дії.
Попри те, що такі літаки, як C-17 чи C-130 не могли транспортувати вантаж або ж людей у перші дні конфлікту, вони все ж таки відіграли свою роль як бомбардувальники, запускаючи палетовані боєприпаси.
Як зазначає Хіноте, у ВПС США не збираються перетворити всі військово-транспортні літаки на бомбардувальники, однак на певних етапах такий кампаній військовим дійсно треба буде мати додаткові ударні сили.
Водночас усі паливозаправники KC-46 виконали свої задачі із дозаправлення у повітрі. Але ВПС США також експериментували з декількома концептуальними проєктами паливозаправників нового покоління, щоб зрозуміти, що краще, чи знайти компроміс між великою кількістю невеликих паливозаправників та величезними літаками, що можуть перевозити значно більшу кількість палива.
Читайте також: Тайвань хоче купити в США 108 танків Abrams: вони будуть найдорожчими у світі
