Польща для України зараз виступає певним прикладом того, як не потрібно шкодувати ресурси на оновлення національної системи протиповітряної оборони.
Для початку – Польща зуміла відшукати ресурси та замовила в 2018 році поставку чотирьох батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot PAC-3+. Вартість поставки при цьому сягає 4,75 мільярдів доларів, або ж приблизно п’ять еквівалентів суми Держоборонзамовлення України на 2021 рік.
Читайте також: "Залізний купол" для України: що можуть хотіти закупити в Міністерстві оборони України
Плани на майбутнє – ще амбітніші. Як розповідав Defence Express, польське оборонне відомство планує до 2035 року витратити 32 мільярдів доларів на покриття усіх потреб наземної територіальної та загальновійськової ППО.
При цьому мова про подальші купівлі далекобійних систем ППО та ПРО, і також – про можливу купівлю норвезьких ЗРК малої дальності NASAMS або ж аналогічних ізраїльських систем Spyder.
І на такому фоні може виникнути оманливе враження, що Польща має повністю оновлену систему протиповітряної оборони країни, що здатна долати загрози з повітря. Але ні, це аж ніяк не так.
Польське профільне видання Defence 24 розповідає: 20 травня цього року 12 12 Військово-економічний департамент у Торуні уклав контракт на проведення ремонту та технічного обслуговування зенітно-ракетних комплексів С-200 "Вега", котрі досі стоять на озброєнні 3 Варшавської бригади протиповітряної оборони.
Також – контракт на проведення таких же робіт було укладено і для обслуговування систем 2К12 "Куб" та "Оса". Оголошена вартість цієї закупівлі – 31 мільйон злотих (без урахування податків), це еквівалент 200 мільйонів гривень.
При цьому поляки не розкривають кількість ЗРК радянського виробництва, яка має пройти новий ремонт.
Цікаво, що попередній контракт на ремонт своїх ЗРК С-200 польське Міноборони укладало в листопаді 2019 року. Тоді вартість закупівлі складала 51 мільйон злотих – еквівалент близько 350 мільйонів гривень. Заявлена мета проведення цього ремонту – збільшення експлуатаційної надійності.
При цьому, як наголошують автори ж того ж Defence 24, на той момент Польща уже провела заміну елементної бази на своїх С-200 із аналогових елементів на цифрові.
В свою чергу, попередній контракт на виконання ремонтних робіт по ЗРК 2К12 "Куб" та "Оса" був укладений у квітні 2018 року. Вартість цієї закупівлі складала майже 30 мільйонів злотих, або ж еквівалент 200 мільйонів гривень.
Заявлена мета виконання ремонтних робіт без деталізації подробиць – "підвищення експлуатаційної надійності" згаданих ЗРК.
Тут випливає простий висновок. Польща хоч знайшла ресурси на те, щоб вивести свою протиповітряну оборону на новий рівень якості після купівлі чотирьох батарей ЗРК Patriot PAC-3+, але при цьому – свій відтинок над небом польської столиці тримають і радянські ЗРК С-200, від котрих Україна відмовилась ще в 2013 році, і не планує їх повертати у стрій по причині моральної застарілості.
Ну і паралельно – приблизно раз на півтори роки полякам доводиться витрачати в еквіваленті до півмільярда гривень та ставити свої ЗРК радянського виробництва на поточний ремонт, щоб такі комплекси, простіше кажучи, могли уразити ворожу ціль у небі.
Чи існує при цьому проблема із імпортом критичних комплектуючих для підтримання боєздатності системи ППО – польські профільні ресурси не розкривають.
Відповідно, й Україні слід закладати у своє оборонне планування: навіть якщо воєнно-політичне керівництво знайде необхідні ресурси для купівлі новітніх ЗРК власного чи західного виробництва, свій "шматок пирога" у Держоборонзамовленні все рівно "з’їдатиме" поточний ремонт зенітно-ракетних комплексів, зроблених ще за СРСР.
Читайте також: Поки нема новітніх ЗРК: як Збройні Сили тренуються відбивати повітряні атаки ворога