Після перших двох місяців правління нової адміністрації Трампа в Білому Домі все реалістичнішою виглядає перспектива того, що США та Ізраїль можуть наважитись на удар по об’єктам ядерної програми в Ірані, аби позбавити Тегеран можливості створити власну атомну бомбу.
Однак при цьому треба робити поправку на те, що Іран об’єкти своєї ядерної програми по суті вкопав глибоко у землю, тому їх швидко знищити буде нереально і виникає питання про те, наскільки потужні бомби будуть потрібні США та Ізраїлю. Про це йдеться в новій публікації британського аналітичного центру RUSI.
Читайте також: Іран вивів у море свій "авіаносець" із "винищувачами" для ліліпутів та навіть запустив їх (відео)
Як конкретизують автори цієї публікації, основними для іранської ядерної програми є два об’єкти – завод збагачення ядерного палива в Натанзі (FEP), над яким може бути від 2 до 22 метрів земляного покриву, та завод збагачення ядерного палива у Фордо (FFEP), який може бути вкопаний взагалі на 80-90 метрів під землю.
Ну й окрім того, на південь від комплексу в Натанзі Іран також будує новий комплекс із центрифугами для збагачення урану, котрий також може мати важливе значення для гіпотетичного створення іранської атомної інфраструктури.
Навіть якщо зосереджуватись лише на цих трьох об’єктах, то навіть в цьому випадку одразу виникають дві проблеми - усі ці три комплекси суттєво рознесені між собою по території Ірану, ну й окрім того, вони значно заглиблені під землю, і ці обставини говорять про те, що можливий удар точно не буде настільки ж легким, як удари ВПС Ізраїлю по реакторам в Сирії у 2007 році та Іраку в 1981-ому році (де усе було сконцентровано на малій площі та не мало відповідного фізичного захисту).
Якщо говорити про арсенал засобів для можливого удару США та Ізраїлю по ядерним об’єктам Ірану, то тут картина виглядає ще складнішою. З однієї сторони, американські та ізраїльські військові мають достатньо широкий арсенал для виконання такого завдання, а з іншої сторони – жодна із керованих бомб або ракет, згаданих у цих таблицях, не дасть необхідного проникнення для ураження цілей (іранських ядерних об’єктів), тому в ті самі точки треба буде бити кілька разів.
І робити це доведеться за умов достатньо сильної протиповітряної оборони Ірану, котра покладається на ЗРК російської та власної розробки, і яку навряд чи вдасться повністю придушити під час першої хвилі гіпотетичної атаки США та Ізраїлю.
Що стосується політичних мотивів можливого удару, то тут автори RUSI описують буквально парадокс: з однієї сторони, сама загроза такого удару може примусити Іран прискоритись у створенні власної атомної бомби; а з іншої сторони, США та Ізраїлю начебто не варто боятись "ескалації", бо воєнний та політичний результат такої акції себе має виправдати.
Читайте також: Іран до революції хотів купити в США навіть 300 F-16 на заміну F-5 та проти МиГ-23, чим закінчилась ця історія
