xcounter
#

Як Кувейт купив спочатку радянські ОТРК "Луна-М", а потім БМ-30 "Смерч" в РФ

10206
ОТРК "Луна-М" збройних сил Кувейту, архівне зображення наводить Oryx
ОТРК "Луна-М" збройних сил Кувейту, архівне зображення наводить Oryx

Що спонукало цю близькосхідну країну до такої диверсифікації в плані закупівлі озброєння

В одній з наших публікацій ми писали про те, як Кувейт дав США $16 млрд на звільнення від Іраку в 1991 році, та звідки взялась цифра в $50 млрд. А тепер в розвиток цієї теми ми хочемо розповісти про те, як той же Кувейт спочатку придбав радянські ракетні комплекси "Луна-М", а згодом - російські РСЗВ БМ-30 "Смерч".

Історія привертає увагу хоча би тим, чому Кувейт не обрав аналогічні системи американського виробництва, та пішов на таку диверсифікацію в плані озброєння.

Читайте також: Саудівська Аравія не просто має таємничо придбані ракети DF-3 та DF-21, але й будує під них секретні підземні бази
ОТРК "Луна-М" збройних сил Кувейту, архівне зображення наводить Oryx

Якщо опиратись на відповідну публікацію в архіві порталу Oryx, то можна окреслити наступну картину. Наприкінці 1970-хх років Кувейт шукав потенційних постачальників по ракетно-артилерійському озброєнню та заодно системам протиповітряної оборони, але країни Заходу необхідну зброю продавати не стали.

Але натомість постачальником зброї для Кувейту тоді зголосився стати Радянський Союз, який у 1977 році на 51 мільйон доларів продав певну кількість ПЗРК "Стрела-2" та ОТРК "Луна-М" (орієнтовно 12 пускових установок та 120 ракет до них).

Тут варто нагадати, що дальність стрільби комплексу "Луна-М" складала від 15 до 70 кілометрів, кругове відхилення від цілі – до 700 метрів. При цьому окрема особливість полягала в тому, що балістична ракета 9М21 до комплексу "Луна-М" була некерована, тому стрільба відбувалась буквально "в ту сторону".

БМП-2 армії Кувейту, архівне фото, автор - PFC Tracey L. Leahy, USA

Якби це парадоксально не прозвучало, але у 1980-хх роках оборонна співпраця формально проамериканського Кувейту та СРСР отримала новий виток.

Мотив простий: Кувейт хотів придбати ПЗРК "Стінгер" та інше озброєння від США для посилення власної обороноздатності, але отримав відмову; а натомість Радянський Союз погодився поставити деяку кількість ПЗРК, комплексів малої дальності "Оса", і заодно "бонусом" 200 БМП-2. Дещо пізніше Кувейт також придбав у Югославії 200 танків M-84, і так ця країна отримала доволі тривалий досвід співпраці з Москвою по закупівлі озброєння.

РСЗВ "Смерч" армії Кувейту, фото з відкритих джерел

До бойового застосування ОТРК "Луна-М" в кувейтській армії так і не дійшло. Вважається, що наявні пускові та ракети до цього комплексу захопила іракська армія під час окупації Кувейту в 1990 році, а повертати захоплене режим Саддама Хусейна тоді не став.

Якраз з огляду на попередній досвід співпраці з Москвою Кувейт вирішив у 1990-хх роках придбати саме БМ-30 "Смерч", хоча тоді наприклад Бахрейн замовив американські M270 MLRS. На початок 2024 року армія Кувейту мала 27 пускових установок РСЗВ цього типу. Із техніки російського виробництва в розпорядженні збройних сил Кувейту також є 220 БМП-3, придбаних у тих же 1990-хх роках.

Бойові стрільби БМП-3 та M1 Abrams армії Кувейту, фото з відкритих джерел

Читайте також: Як КНДР продала в ОАЕ ракети "Скад" та 240-мм РСЗВ, і що нам дає ця історія