Постійно виникає питання про те, звідки у Північної Кореї може бути настільки багато зброї та боєприпасів, щоб Росія буквально приповзала на колінах просити це для війни проти України. Бо вважається, що раз КНДР перебуває під тиском санкцій Заходу вже понад 40 років, то значить у цій країні не мало би бути достатньо розвинутої та сучасної військової промисловості.
Але тут нюанс в тому, що ступінь ізольованості північнокорейського режиму в останні 40 років від іншого світу тут перебільшувати не варто. Бо є у відкритому доступі приклади про те, як Північна Корея продавала своє озброєння у різні куточки світу, і доволі часто самі США тут були доволі обмежені в засобах вплинути на ситуацію.
Читайте також: Генерал однієї з країн НАТО заявив, що дрони вже через пару років можуть втратити домінування
Наприклад, Oryx в одній із своїх публікацій зразка 2020 року розповідав про цікаву історію, як Об’єднані Арабські Емірати в 1990-х роках придбали в КНДР значну партію озброєння на 160 мільйонів доларів (за тодішнім курсом), в номенклатуру якої входили засоби ППО, ствольна та реактивна артилерія, а головне – північнокорейська локалізація ракет "Скад" під позначенням Hwasong-5, до 24 балістичних ракет та невідома кількість пускових установок, перероблених з шасі автокранів MAN.
В цій історії дуже показовими одразу кілька моментів. Хоча переговори між КНДР та ОАЕ відбулись по факту ще в 1989 році, Конгрес США публічно на це відреагував лише в 1999 році, пригрозивши санкціями Об’єднаним Арабським Еміратам.
Самі ОАЕ в цій історії публічно "здали назад" і заявили, що мовляв північнокорейські "Скади" виявились настільки непридатними до використання, що їх залишилось тільки поставити на зберігання. І заодно ця країна публічно артикулювала, що готова повернутись до Режиму контролю за обігом ракетних технологій, і що заодно хоче придбати в США ракети ATACMS.
Однак як далі за текстом слушно зауважували автори Oryx, цілком ймовірно, що тут влада ОАЕ просто публічно лукавила, прагнучи дещо пом’якшити наслідки ракетної оборудки з Північною Кореєю. Бо, наприклад, по РСЗВ калібру 240-мм в еміратських військових взагалі ніяких претензій не виникло, ці системи армія ОАЕ з певною регулярністю демонструвала під час своїх навчань.
Тим більш, що далі з цими системами на шасі відповідно перероблених вантажівок Iveco могла трапитись доволі цікава метаморфоза. Схожі системи, але перероблені під 122-мм реактивні снаряди, чомусь опинились у розпорядженні військ фельдмаршала Хафтара у Лівії; і тут цілком ймовірно, що ці системи могли "перекочувати" саме від ОАЕ, просто нюанс в тому, що запас доступних 240-мм реактивних снарядів північнокорейського виробництва у світі обмежений по зрозумілим причинам.
Історія цієї оборудки між ОАЕ та КНДР отримала взагалі феєричний розвиток. Як далі стверджують автори Oryx, коли в 2010-хх роках Об'єднані Арабські Емірати готувались воювати в складі коаліції проти єменських хуситів, то ця країна накупила піхотного озброєння в Північній Кореї орієнтовно на 100 мільйонів доларів, а США на цей факт просто закрили очі.
Описана вище історія може служити скоріше одним із прикладів, який зокрема пояснює, чому попри формальну ізольованість від світу, північнокорейський режим має достатньо розвинуту оборонну промисловість з тим, щоб Кремль тудиприходив на поклон.
Читайте також: Удари по нафтобазах РФ: після успіху з Азовом почались аналогічні одночасні удари
