На фоні загрози появи у РФ балістичних ракет з Ірану доволі часто паралельно й цілком логічно йде заклик щодо надання чи розміщення в Україні засобів протиракетної оборони. В першу чергу - таких зенітних ракетних комплексів, як Patriot та SAMP/T, через що створюється уявлення про те, що це 100% захистить всю Україну.
Але насправді навіть за такого доволі оптимістичного сценарію все значно складніше. Одним з прикладів створення такого захисту є операція Active Fence, яку проводять країни НАТО у Туреччини з грудня 2012 року.
Читайте також: Росія та Іран домовились про спільне виробництво "літаючих мопедів", мова про сотні Shahed-136
Суть Active Fence полягає у розміщенні на території Туреччини засобів протиракетної оборони з метою захисту країни від ударів сирійськими балістичними ракетами. Вона є показовим прикладом того, на що навіть у теорії може розраховувати Україна. При цьому з розумінням того, що ця операція проводилась країнами НАТО для одного з членів й на території країни де фактично були відсутні будь-які ризики прямого зіткнення з ворогом.
Загалом рішення провести Active Fence було прийнято після того, як Сирія збила турецький розвідувальний літак RF-4E Phantom поряд з кордоном. Й з метою посилення безпеки на фоні громадянської війни у Сирії Альянс у ході консультацій прийняв рішення захистити від ракетних атак три турецькі агломерації на півдні країни: Ґазіантеп, Кахраманмараш та Адана, поблизу останньої також знаходиться авіабаза Інджирлік, яка використовується НАТО. Виконувати місію взялись США, Нідерланди та Німеччина.
Спочатку було розгорнуто шість батарей Patriot PAC3 по дві у кожному районі. Саме вони мали захистити територію країни від удару ракетами Р-17 комплексу "Эльбрус", більш відомі як "Скад". Враховуючи дальність перехоплення балістичних ракет комплексами Patriot PAC3 на дальностях до 60 км можливо продемонструвати таку ілюстративну мапу зон прикриття.
Тобто не про ніяку суцільну зону прикриття не те що всіє території країни, а навіть прикордонних районів - не йшлось.
Через близько двох років після розгортання батарей Patriot, 25 березня 2015 року сирійська ракета "Скад" впала на території Туреччини поблизу міста Рейханли, яке знаходиться на самому кордону з Сирією. Відповідь на питання чому її не перехопили Patriot доволі проста - Рейханли знаходиться тут:
Тобто поза межами дії розгорнутих батарей Patriot. На щастя тоді обійшлось без жертв, лише п'ять цивільних отримали поранення, а у місті повибивало вікна, бо ракета впала за межами населеного пункту.
А потім почався процес з перетасуванням сил, коли Нідерланди вийшли з місії та вивели дві свої батареї на ротацію, бо два роки експлуатації комплексу у стаціонарному режимі вплинули на його боєздатність та навченість розрахунків. Її замінила Іспанія, яка для цього отримала від Німеччини одну батарею PAC-2+. Згодом з місії ввійшла Німеччина та США, як через дипломатичні аспекти, так й через технічні аспекти, а замість них до Туреччини прибула італійська батарея SAMP/T, яку вивели десь після 2019 року.
Таким чином операція Active Fence цілком демонструє, як наявні ресурси протиракетної оборони, так й реальні аспекти її розгортання та функціонування. Бо насправді ці системи є лише підстраховкою, а найголовніший елемент боротьби з балістичними ракетами - їх знищення ще до того, як вони опиняться у повітрі.
Читайте також: Рашисти запускають Х-55 з імітатором ядерної БЧ, чому 16 САУ в ряд – погана ідея та ракета, від якої не сховаєшся: новини та події тижня війни від Defense Express
