xcounter
#

Грузія після 2008 року так і не змогла відбудувати армію, тому й не наважується виступати проти Кремля

6570
МТ-ЛБ із ЗУ-23-2 збройних сил Грузії, ілюстративне фото з відкритих джерел
МТ-ЛБ із ЗУ-23-2 збройних сил Грузії, ілюстративне фото з відкритих джерел

Тому так і виходить, що єдиний для Тбілісі варіант повернути свої тимчасово окуповані території – це скористатись результатами поразки Росії, якої доб'ється Україна

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що коли Україна після своєї перемоги укладатиме з РФ мирну угоду, то неодмінно має прописати вихід російських військ із тимчасово окупованих територій Південної Осетії та Абхазії. І це після того, коли наприклад стало відомо про те, що Грузія на початку повномасштабного вторгнення Кремля відмовилась передати ЗРК "Бук" на запит про допомогу від нашої країни. Як і після того, коли офіційний Тбілісі створив "теплу ванну" для втікачів від "часткової мобілізації" в РФ та іноді виступає "прокладкою" для Кремля при обході санкцій.

Така поведінка має лише одне раціональне пояснення – поразка у війні проти РФ в серпні 2008 року виявилась настільки болючою, що Грузія досі не зуміла належним чином відновити міць своєї армії, тому не наважується на пряму конфронтацію з Кремлем, натомість обирає конформні моделі поведінки.

Читайте також: Якщо РФ таки нападе на Молдову в 2023 році, то якою може бути ця атака Кремля
2С3 "Акація" збройних сил Грузії, ілюстративне фото з відкритих джерел

Якщо заглянемо в довідник The Military Balance 2022, то побачимо, що зараз сухопутні війська Грузії налічують 15 тисяч "багнетів" (+ 4050 резервістів), розподілені на 1 бригаду ССО, 1 механізовану й 3 піхотні бригади, 2 артилерійські та 1 інженерну бригади.

В їх розпорядженні, як стверджує The Military Balance 2022 – 23 танки Т-55АМ2 та 100 танків Т-72 модифікацій Б та SIM1, 25 одиниць БМП-1 та 46 одиниць БМП-2, 66 тягачів МТ-ЛБ; 152 бронетранспортери типів Ejder, БТР-70 та БТР-80, Didgori-1 та Didgori-3; 40 розвідувальних бронемашин Didgori-2 та неназвана кількість інженерних ІМР-2. Також – до 40 гармат типів Д-44 та МТ-12 "Рапіра"; 58 гаубиць Д-30, 10 одиниць "Мста-Б" та три "Гиацинт-Б". Парк самохідної артилерії збройних сил Грузії виглядає особливо "різношерстно" - 32 САУ Dana, 20 САУ 2С1 "Гвоздика" та 13 одиниць 2С3 "Акация", одна "Мста-С" та одна 2С7 "Пион". Реактивна артилерія – 18 систем RM-70 Vampire, 13 одиниць БМ-21 "Град" та шість GradLAR. Міномети – 33 одиниці М-75, 18 одиниць М120 та 14 одиниць 2С12 "Сани".

БТР-70 збройних сил Грузії, ілюстративне фото з відкритих джерел

Якщо дивитись за якісними показниками (хоча би кількість техніки), то грузинське військо відставало від тієї маси рашистських військ, що на початок 2022 року були зосереджені на тимчасово окупованих територіях Грузії. The Military Balance 2022 говорить, що на той момент росіяни мали там еквівалент двох механізованих бригад, які загалом налічували до 7 тисяч "багнетів" та мали в своєму розпорядженні загалом до 80 танків Т-72Б3, 120 одиниць БМП-2 та 120 одиниць БТР-82, 54 САУ 2С3 "Акация", 18 БМ-21 "Град" та 16 ЗРК С-300.

У відкритому доступі були дані про те, що БТГр зі складу 7-ої військової бази із тимчасово окупованої Абхазії була розгромлена у березні 2022 року. Але це не означає розгром усіх окупаційних військ РФ на загарбаних територіях Грузії. Відповідно, офіційній Тбілісі мав би усі підстави вважати, що спроба "лобової атаки" проти російських окупантів з великою ймовірністю завершиться невдачею.

Т-72 збройних сил Грузії, ілюстративне фото з відкритих джерел

Тим більш, що тут би не на користь Грузії могли би грати ще два фактори. Перший – вкрай мала чисельність авіації Грузії, лише 3 штурмовики Су-25, шість Ми-24 та 17 вертольотів Ми-8Т, 12 легких гелікоптерів Bell 205 та дев’ять навчальних L-29. Другий – росіяни могли би підтягнути додаткові сили, щоб розгромити грузинські війська, та задіяти авіацію для ударів по території Грузії. Протиповітряна оборона якої має в своєму розпорядженні 9 комплексів "Бук-М1", 8 комплексів "Оса-АК" та до 10 одиниць "Оса-АКМ".

Якщо узагальнити все вищевикладене, то стає наче як і зрозуміло, чому рашисти в своїх публікаціях зловтішаються, що після 2008 року Грузія так і не змогла відновити боєздатність свого війська. Але на цьому моменті усі об’єктивні фактори, що пояснювали би поведінку офіційного Тбілісі – вичерпуються.

"Гиацинт-Б" збройних сил Грузії, ілюстративне фото з відкритих джерел

Натомість виникає такий момент – якби Грузія на початку повномасштабного вторгнення РФ справді б допомогла Україні зброєю, то бажання Тбілісі "зачепитись за фарватер" політики колективної безпеку, яку пропонує наша держава, можна було б лише вітати. А так зараз ситуація виглядає так, що влада Грузії намагається "скочити в останній вагон поїзда", якийсь ось-ось відбуває.

Читайте також: Які крилаті та балістичні ракети має Ізраїль, і чи можна ними знищити завод по виробництву Shahed-136