Військовий конфлікт 2020 року у Нагірному Карабасі привернув увагу до турецьких система БпЛА.
Азербайджанська сторона тоді активно задіяла у бойових діях БпЛА Bayraktar ТВ2 розробки приватної турецької компанії Baykar Makina.
Читайте також: Ефект Bayraktar: чи зможуть окупанти в Криму захистити свої кораблі від українських БПЛА
Навколо застосування цього БпЛА була проведена непогана PR-компанія, що викликало великий інтерес до даної системи у світі, істотно поліпшивши її експортні перспективи", - розповів "Газеті.Ru" головний редактор журналу "Безпілотна авіація" Денис Федутінов.
Як зазначив фахівець, розробники з компанії Baykar не залишилися "спочивати на лаврах", а продовжили роботи по формуванню лінійки БЛА. Черговим продуктом у ній став істотно більш важкий апарат Bayraktar Akinci. В перекладі з турецької Akinci - прапороносець легкої кінноти.
Bayraktar Akinci може здійснювати політ на висоті 12200 метрів, розмах крил апарата становить 20 метрів, максимальна злітна вага - 4500 кг. Тривалість польоту - до 24 годин. Максимальна швидкість - 360 км/год, крейсерська - 240 км/год. Максимальне бойове навантаження Akıncı може досягати 1350 кілограмів - до 450 кілограмів на внутрішній підвісці та до 900 кілограмів на зовнішніх вузлах підвіски.
За льотно-технічними характеристиками і габаритами "Прапороносець" істотно перевершує свого попередника Bayraktar ТВ2. За розмірами Bayraktar Akinci можна порівняти з американським розвідувально-ударним БпЛА MQ-9 Reaper "Жнець", але при цьому він перевершує американський апарат за максимальною злітною масою.
У Росії визнають, що найцікавіше у Bayraktar Akinci - двигуни. Апарат комплектується двома АІ-450Т. Це турбовальний двороторний двигун, розроблений Запорізьким машинобудівним конструкторським бюро "Прогрес" у 1988 році.
Двигун АІ-450 призначений для легких вертольотів і літаків у класі злітною масою 1500-4000 кг і може бути використаний у складі як дводвигунових, так і однодвигунних силових установок літальних апаратів, а також як допоміжна силова установка. Спочатку передбачалася установка турецьких турбодизельних двигунів PD-222 розробки Tusas Engine Industries (TEI) Türk Havacılık ve Uzay Sanayi AŞ (TUSAŞ / TAI). Але українські двигуни виявилися надійнішими.
"Контракт на поставку 20 двигунів за ціною $ 640-660 тис. за пару підписаний в рамках офсетного пакету до угоди про закупівлю Україною партії безпілотників Bayraktar TB2.
Вибір постачальника силової установки був продиктований у томі числі і політичними мотивами", - стверджує російський експерт Денис Федутінов. Також відзначається, що українська сторона внесла свій вклад в реалізацію проекту БпЛА Bayraktar Akinci не тільки постачанням двигунів, але і композитними матеріалами.
В цілому, за словами фахівця, у розвитку свого продуктового ряду у бік збільшення розмірності БпЛА турецькі розробники пішли традиційним шляхом. Аналогічним чином раніше діяли американські та ізраїльські компанії зі своїми БпЛА Reaper і Eitan, які були розроблені в розвиток систем Predator і Heron відповідно. Це було зроблено з розрахунком на збільшення маси корисного навантаження, в першу чергу, для озброєння БпЛА - з метою підвищення кількості та номенклатури авіаційних засобів ураження.
"З огляду на роль Києва у розробці БпЛА є всі підстави припускати, що у переспективі Bayraktar Akinci будуть прийняті для оснащення Збройних сил України. А значить питання їх появи в небі Донбасу - всього лише питання часу", - вважають у Росії. Після чого наводять тезу, що подібні апарати є вразливими для сучасних засобів протиповітряної оборони.
Власне, в цих тезах немає чогось нового, окрім чітко висловленого невдоволення перспективами переоснащення Збройних сил України на технологічні зразки безпілотної техніки, які викликають занепокоєння агресора.
Якщо йдеться про загрози з боку ППО для нового ударного БпЛА, то варто згадати таку деталь: компанія-розробник Baykar Defence відпрацювала застосування із Akinci новітньої керованої бомби MAM-T розробки фірми Roketsan. Дальність застосування MAM-T перевищує 30 кілометрів, і це робить безсилими проти Akinci російські системи ППО малої та середньої дальності включно із тим же комплексом "Панцирь-С".
А використання крилатої ракети з дальністю у 250 км дозволяє розрахунку БпЛА формувати оптимальні сценарії знищення цілей противника з мінімальними ризиками щодо самого літального аппарату. Власне, гарні навички особового складу та гнучка тактика застосування значною мірою нівелюють для БпЛА загрозу збиття засобами ППО ( більш детально, як менші, аніж Akinci, безпілотники Bayraktar TB2 перемагали вірменські "Тори" - читайте тут).
Показово, що не так давно російський президент Володимир Путін особисто казав президенту Туреччини Таїпу Ердогану не постачати безпілотники Україні. Що не вплинуло на позицію Туреччини і Україна отримала чергову партію Bayraktar ТВ2 для своїх ВМС.
Далі черга, ймовірно, дійде і до Bayraktar Akinci, який лише минулого тижня був прийнятий на озброєння армії Туреччини. Про цю подію детально писав Defense Express. На урочистостях був відзначений внесок українських підприємств - як державних, так і приватних - як надійних та довгострокових партнерів у створенні нового зразка озброєнь. Адже нові безпілотники Akinci долають рекордні висоти та відстані на авіаційних двигунах, які розроблені, виготовляються та постачаються з України.
У свою чергу, надалі українській стороні надзвичайно важливо у співпраці з Bayrkar Defense набути необхідних компетенцій та створити умови для спільного, а потім - і самостійного виготовлення безпілотних систем оперативного та стратегічного рівня, які суттєво підвищать потенціал української армії у ході бойових дій.
Читайте також: Перевірено війною: успішна тактика турецького БпЛА Bayraktar TB2, яку може застосувати Україна
