Китай намагається зробити майже увесь Тихий океан ареалом своєї гегемонії та зробити ці води "зоною закритого доступу" за допомогою своїх авіаносних ударних груп, бомбардувальників з крилатими ракетами та дивізіонів балістичних ракет середньої дальності, що здатні уражати АУГ американських ВМС.
Така стратегія Піднебесної уже знайшла свою протидію, зокрема – від Японії, яка хоч і не має агресивних намірів, але котра хоче встановити навколо своїх берегів "зону закритого доступу".
Читайте також: За взірцем Bayraktar TB2: експерти США пропонують "моніторити" авіаносці Китаю за допомогою БПЛА
Якщо судити за відкритими джерелами інформації, така "зона закритого доступу" має простиратись мінімум на 1000 кілометрів від берегів "Країни Сонця, що сходить", і мета функціонування такої зони – упередити атаку Китаю на морі не тільки проти самої Японії, але й також – проти Філіппін і Тайваню (він же Республіка Китай).
Стимул до таких дій Японія отримала після того, як у квітні 2020 року та у квітні 2021 року китайські ВМС виконували демонстративні маневри своїх авіаносних ударних груп в протоці Міяко, контроль над якою – стратегічно важливий для самого Китаю, аби проектувати силу на морі. Для Токіо це виявилось своєрідним ляпасом.
Відтак, Сили самооборони Японії уже заявил план створити нову військову базу на острові Ісігакі, де базуватимуться крилаті ракети Type 12 Surface-to-Ship Missile.
Ці ракетні комплекси мають дальність стрільби від 900 до 1500 кілометрів, водночас – острів Ісігакі розташований лише на віддалі 185 кілометрів від острову Тайвань, а база на острові Ісігакі дозволить заодно контролювати судноплавні маршрути між берегами Китаю та Філіппін, пише польський портал Defence24.
Більш того – Японія має намір посилити ті військові бази, що і так уже розміщені біля потенційної зони конфлікту з Китаєм на морі.
Наприклад, на островах Амамі-Осіма, Окінава та Міякодзіма (усі три – належать до префектури Окінава) до кінця 2022 року мають бути розміщені додаткові ракетні комплекси Type 12 Surface-to-Ship Missile, призначення яких – уражати військово-морські сили Китаю.
А на острові Йонагуні до кінця 2023 року має з’явитись база, де будуть підрозділи радіоелектронної боротьби, призначені для подавлення китайських військових сил.
Китай думав, що він зможе "грати не за правилами" у Тихоокеанському регіоні, але тепер Пекіну доведеться зіткнутись із тим, що "не за правилами" грають проти нього, резюмують автори Defence24.
Інша важлива складова оборонного периметру Японії у формі "зони закритого доступу", як можемо судити з цієї публікації порталу Naval Post – це два кораблі типу Izumo, які офіційно мають класифікацію "есмінець-вертольотоносець", а по факту – є легкими авіаносцями.
Кожен із кораблів типу Izumo може брати на борт до 28 винищувачів типу F-35B та до п’яти гелікоптерів. Як розповідало Defense Express у грудні минулого року, для оснащення своїх F-35B Японія закупила 80 крилатих ракет JSM із дальністю стрільби до 550 кілометрів.
У випадку "великої війни" з Китаєм, як судять автори Naval Post, кораблі типу Izumo зможуть виконати роль "плавучих аеродромів" для розосередження літаків тактичної авіації Японії.
Найближчі до зони можливого конфлікту японські авіабази розташовані на островах Кюсю та Окінава, і ці авіабази можуть бути уражені китайськими бомбардувальниками Н-6.
Легкі авіаносці типу Izumo за потреби зможуть вийти із зони можливого удару китайських бомбардувальників, та й підняти у відповідь свої тактичні літаки із крилатими ракетами.
"Країна Сонця, що сходить" знайшла формат, як їй накопичувати потенціал для протистояння Китаю, і при цьому – не порушувати норми своєї Конституції, котрі забороняють Силам самооборони Японії володіти озброєнням наступального характеру та вести наступальні дії за поза межами країни.
Читайте також: Флот Китаю уже здатен діяти навіть у водах Європи, США вимушені перекидати кораблі на Тихий океан
