В одній із своїх публікацій Defense Express розповідав про те, що командування армії РФ вирішило змінити тактику наступальних дій, і замість формування БТГр перейшло до формування "штурмових загонів", по суті посилених батальйонів з акцентуацією на артилерії.
Як розписував аккаунт Tatarigami_UA, в чомусь побудова таких "штурмових загонів" скопійована із тактики ПВК "Вагнер", дозволяє "економити" на застосуванні бронетехніки, натомість вимагає концентрованого вогневого впливу від артилерії. І заодно ставить проблеми із тиловим та медичним забезпеченням, оскільки "штурмові загони" мають виконувати лише наступальні дії, а займатись евакуацією поранених має уже інша "вертикаль".
Читайте також: Рашисти переглянули тактику наступу й створюють посилені штурмові батальйони: деталі, сили та засоби ворога
Якщо перейти за посиланням та подивитись на схему побудови "штурмового загону" армії РФ в плані наявності сил та засобів, то нас може спіткати відчуття, що десь подібне в історії Другої світової війни ми уже бачили. І це справді буде так, бо в чомусь схожу побудову "штурмових загонів" мала радянська армія, котра в квітні 1945 року з їх використанням штурмувала німецький Кенігсберг.
Щоправда, тоді в 1945 році росіяни формували свої "штурмові загони" саме як посилені стрілецькі роти на 150 бійців, із приданими танками в кількості 1-2 машини та артилерією в кількості 6 гармат калібрів 45-76 мм і однією гаубицею калібру 122 мм, плюс придані загони кулеметників, гранатометників та вогнеметників. Але далі заради справедливості варто зауважити, що поточна тактика армії РФ передбачає розподіл "штурмових загонів" на роти чи взводи, залежно від виконуваного завдання.
Схоже, максимальну кількість в 150 бійців "штурмового загону" командуванню радянської армії на той момент вже "підказав" досвід вуличних боїв у європейських містах. Як і "штурмові загони" армії РФ, їх "попередники" часів Другої світової війни не мали власного тилового та медичного забезпечення, бо також формувались чисто під атакувальні цілі.
Росіяни собі "в актив" записують, що взяти штурмом німецький Кенігсберг їм вдалось "всього лише" за три дні, 6-9 квітня 1945 року, і мовляв значну частину успіху в цьому забезпечили саме "штурмові загони".
Але при цьому вони воліють за краще "пропустити" момент, що перед початком Кенігсбергу радянська артилерія п’ять днів без перерви била по всьому, до чого могла дотягнутись в околицях німецького міста. І що для підтримки дій "штурмових загонів" була зосереджена насправді шалена кількість стволів артилерії – 5 тисяч одиниць артсистем різних калібрів, і це при тому, що залучене до штурму угрупування військ налічувало "всього лише" 160 тисяч осіб.
Як окупанти не намагаються змінити тактику застосування своїх військ, всеодно все "впирається" у необхідність концентрації вогню артилерії з прикриттям бронетехнікою. Хоча з і тим, і тим одночасно в росіян уже починаються ситуативні проблеми. Тому будемо стежити, який розвиток далі зазнає тактика рашистських "штурмових загонів".
Читайте також: Рашисти намагаються взяти Бахмут так само, як вони штурмували Познань в 1945 році
