Російська держкорпорація Ростех на виставці "Інтерполитех-2021" заявила про розробку новітнього звукового "обнаружителя" безпілотників. Модуль з назвою "Атака-Шорох" розроблений у холдингу "Роселектроніка".
Він оснащений надчутливими мікрофонами, які дозволяють на відстані визначити місцезнаходження безпілотника, що наближається. Було повідомлено, що модуль "успішно пройшов заводські приймально-здавальні випробування".
Читайте також: Розширений комплекс протидії БПЛА "Нота": що не придушується - знищується (відео)
Представник Ростех повідомив, що "під час випробувань модуль успішно застосовувався і як самостійна система виявлення БпЛА по акустичному шуму, так і в складі комплексу радіочастотного виявлення і придушення БпЛА "Атака-DBS", і в складі його мобільної версії "Атака-Трофі".
Комплекс РТР/РЕБ "Атака - DBS" виявляє і пригнічує канали управління у діапазоні частот, які використовуються БпЛА - від 2 ГГц до 6 ГГц.
Але які можливості може додати саме акустичний модуль? За роз'ясненнями ми звернулись до фахівців української компаніі "Трител". Чому саме до "Трител"? Тому що ця компанія має власні теоретичні та практичні напрацювання у роботах та конкретних проектах, пов’язаних з акустичним спектром.
Це на додаток до відомої розробки від "Трител" - системи РТР/РЕБ "Нота", яка результативно застосовується українськими військовими на сході України, серед іншого, і для боротьби з російськими безпілотниками. Тож далі - коротка розмова з технічним директором компанії "Трител" Ігорем Сенчило.
- У Росії днями показали акустичний модуль "Атака-Шорох" для виявлення безпілотників за їхнім шумом. Про яку практичні дальності виявлення може йти мова? Наприклад, якщо ми говоримо про малорозмірні БпЛА поля бою з електричними двигунами?
- Основною проблемою в розробці таких акустичних систем є те, що ці шуми є високочастотними. Якщо ми зараз працюємо по акустиці вибуху чи пострілу, то це, як приклад, до 100 герц. А електричний БпЛА лише починає "шуміти" зі 100 герц. І далі – ще більш високі частоти. Ці хвилі сильно і швидко затухають у просторі.
Тож акустичні пристрої можуть визначати наявність таких об’єктів на дуже незначних відстанях. Там, де високочастотна складова ще не встигне затухнути.
По-друге, середовище у цьому діапазоні дуже "зашумлене". Виокремити звукову сигнатуру саме окремого БпЛА з електричним двигуном надзвичайно складно. Тож у кращому разі йдеться про дальність виявлення у сотню метрів. А це недостатньо не те що для військового, а навіть і для цивільного застосування.
Такі штуки до нас декілька років тому привозили німецькі розробники і декларували, що можуть визначати положення БпЛА по його звуку. Це пропонувалось в інтересах нашого МВС. Але випробування не підтвердили такі можливості.
- А якщо йдеться про БпЛА з двигунами внутрішнього згоряння. Як приклад, той же російський "Орлан-10"?
- Спроби здійснити слідкування за безпілотниками з ДВЗ дають трохи більше шансів. Адже по суті, робота такого двигуна – це мікровибухи. А такі вибухи мають гарну низькочастотну складову. Яка затухає значно повільніше, скажімо так, "далеко летить".
У прив’язці до "Орлана-10" чи до аналогічних зразків орієнтовно можна говорити про дальності до кілометру, або ненабагато більше.
- На виставки у Москві був показаний один модуль "Шорох", який буде додатком до інших систем виявлення у комплексу "Атака". Як я розумою – під розміщення на щоглі. Чи можна з однієї точки визначити координати безпілотного літального апарату у просторі, використовуючи акустичні методи пеленгації?
- Без сумніву, у тому вигляді модулю, як він показаний, з однієї точки зробити це неможливо. Такий пристрій може визначити лише загальний напрям на джерело звуку. Для визначення координат цілі цього недостатньо.
- Чи є акустичний напрям тоді взагалі доцільним у подальшій розробці?
- Залежно від типових завдань. Звісно, для виявлення безпілотників більш ефективним і раціональним є використання радіолокаційних систем. Акустика дає велику похибку у визначенні координат по повітряній цілі і має незначні дальності.
У свою чергу, РЛС може дати положення маленького БпЛА з точністю до 10 сантиметрів.
Саме тому нові малогабаритні РЛС-системи використовується у останніх мобільних версіях комплексу "Нота", або у рішеннях з модернізації ЗСУ-23-4 спільно з заводом "Арсенал", де бойова машина отримує усі сучасні можливості виявляти малорозмірні цілі типу БпЛА та визначати їхні координати за допомоги малогабаритної ЦАР, та виводити БпЛА з ладу - або за допомогою можливостей "Ноти", або вогневим ураженням.
Але головна проблема РЛС в тому, що вона "світиться", виявляє своє розміщення під час роботи. Вона видає свою позицію. Це створює загрози для її знищення з боку противника за рахунок використання артилерійських засобів враження або інших рішень.
Також РЛС потребує певного енергоживлення, достатньо підготовленого екіпажу, який зможе на повну використати потенціал РЛС. У свою чергу, акустичні системи є майже автономними, вони виявляють звук руху об’єктів, і одразу про це сигналізують.
Такі системи, наприклад, у наземному виконанні можна ставити на тих же взводних опорних пунктах або створювати певну лінію контролю за простором, яка працюватиме у пасивному режимі.
Читайте також: Засікти російський "Орлан" за 100 км: комплекс РЕБ з БПЛА "Буковель-AD R4" від ТОВ "Proximus" на "Зброя та Безпека-2021"
