В період 1954-1958 років Радянський Союз збудував 68 сторожових кораблів за проектом 50 "Рига", зокрема 20 одиниць – на потужностях нинішнього ДП "Миколаївський суднобудівний завод".
Такі кораблі і технологія їхнього виготовлення також йшла на експорт в "країни народної демократії": наприклад, близько 40 сторожових кораблів за аналогічним проектом Type 053 збудував Китай, у період 1960-1970-х років.
Читайте також: Китай спустив на воду уже 72 кораблі "Тип 056": чим вони відрізняються від корветів Ada
На даний момент дев’ять кораблів модифікацій Type 053H1G та Type 053H1 експлуатує Берегова охорона Китаю, такі сторожевики були повністю виведені з складу флоту КНР як морально застарілі. І здавалось би, що будувати нові такі кораблі за морально застарілим проектом нікому не спаде на гадку. Але ні.
Виявляється, на даний момент М’янма веде будівництво для своїх ВМС одного такого фрегата, аналогічного радянському проекту 50 "Рига" або ж китайському проекту Type 053.
Технічну допомогу при цьому надають Північна Корея та комуністичний Китай, стверджує портал Navy Recognition.
Відомо, що на даний момент флот М’янми має два аналогічні сторожові кораблі китайського виробництва Type 053H1, котрі мають назву UMS Mahar Bandoola (F-21) та UMS Mahar Thiha Thura (F-23).
Відомі приблизні тактико-технічні характеристики цих кораблів:
- довжина корпусу – 103 метри;
- ширина корпусу – 10,8 метрів;
- швидкість ходу – до 26 вузлів;
- набір озброєння – шість протикорабельних ракет SY-1 SSM (китайська копія ПКР П-15 "Термит"), дві 100-мм артустановки, чотири 37-мм артустановки, два реактивних бомбомети Type 81 (копія РБУ-1200).
Цікаво, що це – аж ніяк не єдиний специфічний приклад експорту військово-морських технологій в М’янму.
Наприклад, російські ЗМІ повідомляли, що М’янма бажає придбати в РФ дві нових субмарини проекту 877 Kilo. По факту, в 2019 році М’янма купила тільки один вживаний підводний човен проекту 877 Kilo із складу ВМС Індії, котрий носив назву S 58 Sindhuvir та був збудований ще у 1988 році.
Втім, з іншої сторони, М’янмі потрібен бодай якийсь військово-морський флот, щоб обороняти власні родовища енергоресурсів, розташовані на шельфі Бенгальської затоки.
Добуток цих вуглеводів та доходи від їх імпорту складають основу економіки М’янми.
Читайте також: Заміна російським "Варшавянкам": флот Індії отримав третю субмарину типу Scorpene
