Лінія кібернетичної оборони України: перші подробиці про новий кібер-центр (відео)

Кіберзагрози - виклики сучасності
Кіберзагрози - виклики сучасності
893

Національний координаційний центр кібербезпеки розгорнутий при Раді національної безпеки і оборони України

Сьогодні кіберпростір перетворився на окрему, поряд із традиційними "земля", "повітря", "море" та "космос", сферою ведення бойових дій, у якій все більш активно діють відповідні підрозділи збройних сил різних держав світу. РФ, не є виключенням, і під час агресії проти України Кремль активно це продемонстрував.

У багатьох з нас ще свіжі в пам’яті кібератаки з боку РФ на енергетичні компанії України (2015, троян BlackEnergy), підстанцію "Північна" компанії "Укренерго" (2016), атаку на офісне програмного забезпечення (2017, Petya Ransomware), кібер-напад на представництво президента України в Автономній республіці Крим (2020), тощо. І це лише частина з тих, про які повідомляли ЗМІ.

Читайте також: 5 загроз, яких боїться НАТО: нові висновки генсека Альянсу
Заставка на екрані ПК, який атакований Petya Ransomware

Шляхом несанкціонованого втручання у кіберпростір противник системно намагався захопити інформаційні дані на віддалених комп'ютерах, отримати повний контроль над наявними ресурсами та вивести функціонуючи існуючих системи управління в різних галузях економіки з ладу. Загалом, під ці негативні дії в Україні потрапляли як державні, так і приватні об’єкти. Серед яких були "Ощадбанк", "Укрзалізниця", міжнародні аеропорти "Київ" та "Бориспіль" і навіть Чорнобильська атомна електростанція.

Україна була не єдиною, яка стала мішенню для російських та проросійських кібер-злочинців. Кібератаки, також фіксувалися і проти інших держав, зокрема під час попередньої президентської кампанії у США та голосувань у країнах Європи (Велика Британія, Нідерланди, Франція). З останніх прикладів: Британія звинуватила хакерів, підконтрольних СЗР РФ, у втручанні в парламентські вибори 2019 року. Крім того, Лондон, Вашингтон та Оттава звинуватили Москву у спробі вкрасти дані про вакцину від COVID-19. Також, нещодавно ЄС застосував санкції до російських хакерів, які були причетні до атаки "NotPetya", які зокрема були встановлені за допомогою українських правоохоронців.

Загалом атаки завдали мільярдних збитків і в певній мірі шокували частину суспільства. Поряд з цим, вони дали зрозуміти, наскільки ефективна кібер-зброя в руках противника аби паралізувати будь-яку країну.

"Велика Британія звинуватила РФ у крадіжці даних про вакцину від коронавірусу"

Наразі, багато чого змінилося, не лише в світі, а й в Україні.

У відповідь на кібер-загрози у 2016 році Київ прийняв "Стратегію кібербезпеки України", у 2017 - було ухвалено закон "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" і, врешті, створений відповідним президентським указом "Національний координаційний центр кібербезпеки" (НКЦК), який є робочим органом Ради національної безпеки і оборони.

Але було б неправдою говорити, що до цього у нас нічого не було. Навпаки, діяли відповідні структурні підрозділи в силових відомствах, державних органах та на критично важливих об’єктах країни. Однак, не вистачало зкоординованості зусиль як між державними структурами, міжнародними партнерами, так і між державою та приватним сектором, для спільної протидії викликам та загрозам в кібер-просторі.

Національний координаційний центр кібербезпеки

В коментарі Defense Express заступник секретаря РНБО України Сергій Демедюк, відповідаючи на запитання щодо основного завдання НКЦК, зазначив: "Ми повинні всіх суб’єктів, які діють в сфері кібер-безпеки, у разі великих атак на нашу державу, вистроїти в бойовому розрахунку таким чином, щоб вони один одному не заважали і могли синхронно однаково захиститися, а потім зробити контратаку чи зробити якісь інші кібер-операції для того, щоб виявити та зафіксувати злочинну діяльність агресора".

Отже, поява в Україні НКЦК була зумовлена саме необхідністю вирішення питання ефективної координації всіх суб'єктів, які діють в сфері кібер-захисту. Наскільки ефективний та дієвий цей механізм покаже час. Наразі вже є низка позитивних результатів. Сподіваємося, що з НКЦК система кіберзахисту в країні не лише набуде певної системності та впорядкованості, а й стане реальним дієвим механізмом, який убезпечить українців від майбутніх кібер-атак.

Тим не менш, варто пам’ятати, що безпечним світ в цій царині буди настільки, наскільки ми з вами будемо відповідальними до питання захисту від кібер-загроз. Сьогодні це питання стосується кожного, в тому числі пересічних громадян.

Читайте також: Чи зважиться Росія на відкриту агресію проти України цього року