Гібридна війна, збройний конфлікт, агресивна політика Росії стосовно внутрішніх соціально-економічних і політичних процесів в Україні, намагання кремлівської влади підірвати основи підтримки нашої держави на міжнародному рівні — це головні загрози для України, за оцінками Служби зовнішньої розвідки.
Стратегічні цілі політичного режиму Росії, попри будь-які косметичні заяви московських можновладців, залишаються незмінними: це повернення України до зони свого цілковитого впливу, ліквідація її національної ідентичності й незалежності, встановлення зовнішнього контролю над процесами, що відбуваються в нашій країні, припинення існування України як суверенної держави.
Читайте також: За перекачку води у Крим взялась російська армія
Військові загрози
Пряма збройна агресія проти України мала наслідком тимчасову окупація АР Крим та окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО).
Суб’єктивними чинниками послужили слабкість систем колективної безпеки та створене в Україні сприятливе середовище для діяльності "п’ятої колони" прибічників РФ з часів здобуття Незалежності.
Режим Путіна пішов на руйнацію всієї системи міжнародної безпеки і міжнародного права, що були дійовими впродовж десятиліть.
На сучасному етапі гібридної війни Росія розгорнула навколо України військове угруповання, до якого входять дві нові армії та армійський корпус:
20-та армія — вже практично сформована, включає дві дивізії загальною чисельністю близько 24 тис. осіб;
8-ма армія — близько 45 тис. осіб з урахуванням 1-го та 2-го армійських корпусів на тимчасово окупованих територіях Донбасу;
22-й армійський корпус — об’єднання у складі берегових військ ВМФ РФ, налічує 9 тис. військовослужбовців.
Ці підрозділи набудуть повної оперативної готовності вже найближчим часом.
Кремль розглядає власну армію як інструмент досягнення зовнішньополітичних амбіцій, тому наказ про вторгнення до іншої держави — для Москви лише питання часу і можливостей.
Рівень озброєння новітніми засобами у стратегічних ядерних силах РФ сягнув 83%, у повітряно-космічних силах — 75%, у повітряно-десантних військах та військово-морських силах перевищив 63%, а в сухопутних військах — 50%. Рівень оснащеності сучасними засобами управління у військах становить 67%.
Москва створює довготривалі загрози, зокрема, й розбудовою нової військової бази поблизу кордонів України (у м. Ростові, за 60 км від кордону) для постійної дислокації підрозділів новоствореної 150-ї мотострілецької дивізії ЗС РФ.
Для політичного тиску на Україну і Захід Кремль має намір використати стратегічні військові навчання "Кавказ-2020", де буде відпрацьовано сценарій нападу на сусідні країни.
Загальна кількість військ, задіяних у маневрах, що відбудуться у вересні нинішнього року, становитиме, щонайменше, 120 тис. військовослужбовців, 3 тис. бойових броньованих машин, близько 300 літаків, 250 гелікоптерів, 50 кораблів і до 5 підводних човнів.
Імовірним сценарієм навчань є також використання військ для вирішення питання водозабезпечення тимчасово окупованого Криму.
До анексії материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді.
Тому потенційно ЗС РФ можуть під надуманим приводом здійснити марш-кидок углиб території Херсонської області з метою встановлення контролю над дамбою Північно-Кримського каналу.
Загалом півострів уже перетворений Росією на суцільну військову базу з готовою інфраструктурою для зберігання ядерної зброї.
З 2016 р. активно відновлюється радянська інфраструктура зберігання й експлуатації ядерної зброї поблизу Феодосії (об’єкт "Феодосія-13") та Балаклави ("Сопка"). Під військові цілі орієнтований і розвиток транспортної інфраструктури півострова, а також її інтеграція до єдиної транспортної системи РФ.
Потенційно ЗС РФ можуть під надуманим приводом здійснити встановлення контролю над дамбою Північно-Кримського каналу.
Ухвалення стратегічного рішення про проведення в тій чи іншій формі наступальної силової операції проти України (зокрема в районі Північно-Кримського каналу) обмежують такі фактори:
- падіння цін на світових ринках нафти й газу та зменшення надходжень до російського бюджету;
- сподівання Москви використати COVID-19 для перезавантаження відносин із Заходом;
- наближення місцевих виборів в Україні і сподівання Москви посилити присутність проросійських сил в українському політикумі;
- місцеві вибори у РФ у вересні 2020 р. при падінні рейтингу довіри до Путіна до 23% та зростання протестної активності.
Від наказу про наступ Кремль утримують також перипетії передвиборної ситуації у США та розвиток переговорного процесу щодо врегулювання ситуації на Сході України у мінському і нормандському форматах.
Сценарій військової агресії проти України восени 2020 року для Кремля не на часі
Проте поєднання концентрації уваги Сполучених Штатів виключно на своїх внутрішніх проблемах із перебігом переговірного процесу "не за російським сценарієм" істотно підвищує готовність Москви вкотре перетнути "червону лінію".
Однак, за нашими оцінками, комплексний вплив цих чинників робить для Кремля не на часі сценарій військової агресії проти України восени 2020 року.
Проте історія вчить, що Росія ніколи не поважала суверенних прав інших країн і державний кордон для неї — всього лише лінія на мапі. Можна пригадати 1918 рік, коли Росія однією рукою підписала з Українською державою попередній мирний договір, а другою — розв’язала в Україні "громадянську" війну загонами більшовиків, які їй нібито не підпорядковувалися.
Наш аналіз свідчить, що в подальшій перспективі активність РФ щодо України може трансформуватися у масштабну військову операцію із захопленням нових українських територій.
Цьому можуть сприяти такі чинники:
— необхідність відвернути увагу від низки внутрішніх російських проблем (зниження рейтингу російської влади через погіршення життя населення, стрімке падіння економіки, послаблення вертикалі влади, фронда регіональних еліт);
— потреба вирішити соціально-економічні проблеми тимчасово окупованого Криму (водопостачання, провал курортного сезону);
— концентрація уваги наших провідних міжнародних партнерів виключно на власних внутрішніх проблемах (складні виборчі процеси, радикальне загострення соціальних, демографічних, економічних питань, біженці, тероризм).
В подальшій перспективі активність РФ щодо України може трансформуватися у масштабну військову операцію із захопленням нових українських територій.
Як ситуація розгортатиметься далі?
Росія планує продовжувати розхитувати Україну для досягнення своєї мети — повернення нашої держави в "зону російського впливу", використовуючи для цього різноманітні важелі.
Ми маємо дані, що з наближенням місцевих виборів в Україні Росія знову повернеться до практики активного тиску і провокацій.
Їх метою буде не лише посіяти хаос і підірвати довіру населення до державних інституцій, а й сформувати на Заході думку, що Україна — "держава, яка не відбулася" (failed state), і відтак — зробити співпрацю з Україною токсичною для західних лідерів.
Один із елементів, у цьому контексті, — насадження ідеї федералізації України як нібито єдиної реальної можливості вирішення конфлікту мирним політичним шляхом.
З наближенням місцевих виборів в Україні Росія повернеться до практики активного тиску і провокацій
У Кремлі переконані, що, з огляду на "цивілізаційну та національну неоднорідність України і обмежений вплив центральної влади" (саме такими дефініціями оперують у Москві), перехід до федеративної форми державного устрою активізує процес розпаду Держави Україна на дрібні частини, які надалі будуть без проблем реінтегровані в "русскій мір", за винятком однієї території, яку вони називають "Галіція».
Ключове в цій стратегії — проведення виборів в ОРДЛО. РФ наполягає на проведенні виборів на тимчасово окупованих територіях Сходу України без жодних передумов, а саме — без відновлення контролю з українського боку над відповідною ділянкою українсько-російського кордону та виведення всіх збройних підрозділів, підконтрольних Москві.
Такий підхід емісари Кремля зараз намагаються продавити на всіх переговірних майданчиках. Інші варіанти не відповідають інтересам Росії, що полягають у забезпеченні в постконфліктний період тотального політичного контролю над Луганською та Донецькою областями.
За нашими прогнозами, незважаючи на налаштованість України на процес мирного врегулювання, у найближчій та середньостроковій перспективі вздовж лінії розмежування зберігатиметься висока ймовірність ворожих провокацій.
Наші дані свідчать, що підконтрольні РФ збройні формування вже отримали від своїх кураторів із Росії вказівки використовувати домовленості про припинення вогню для провокацій та пошуку шляхів компрометації України як сторони, котра першою їх порушила.
Читайте також: РФ готова до вторгнення в Україну з декількох напрямів
