Танки Challenger 2 від Великої Британії стали першими західними машинами такого класу, які були передані партнерами й об'єктивно відкрили шлях до Leopard 2 та Abrams до ЗСУ. Водночас їхня кількість у 14 одиниць, попри розмови про те, що їх згодом буде вдвічі більше, одразу унеможливлю найменування їх "геймченджером".
Окрім того, у кожного озброєння є свої плюси та мінуси. І якраз про реалії бойового використання Challenger 2розповіли британському виданню The Sun самі українські танкісти.
Читайте також: Українські прикордонники шукали, яку техніку та озброєння ще можна взяти в Іспанії
Зокрема головним плюсом Challenger 2 звісно є нарізна 120-мм гармата L30A1, яка залишається єдиною у своєму роді, бо на всіх інших танках, що західних, що радянських, використовуються гладкоствольні гармати. Наші танкісти вже багаторазово хвалили цю гармату за точність, називаючи снайперською. Але варто зазначити, що за точністю та дальністю стрільби стоїть не лише гармата, а й система управління вогнем.
А на практиці означає те, що ведення вогню на 4,5 км для цієї машини є цілком робочою дистанцією. Як мінімум українські танкісти регулярно працюють саме на таких відстанях, хоча рекордний постріл з Challenger 2 під час "Бурі у пустелі" був на 4,7 км. Водночас для радянських танків та їх модернізацій дальність прицільної стрільби снарядами на дистанцію понад 3 км носить вже виключно теоретичний "паперовий" характер.
Але, з огляду на розповідь українських танкістів, на цьому всі основні плюси Challenger 2 завершуються. Звісно залишаються такі стандартні для західних машин риси у просторі та комфорті роботи, а також рівень бронювання.
Водночас те, що у теорії та цифрах виглядає чудово, не завжди відповідає дійсним вимогам конкретного поля бою. Зокрема саме через рівень захисту вага Challenger 2 становить 64 тонни, тобто на рівні з останніми версіями Leopard 2 та Abrams M1A2. Але німецький та американський танк тягнуть 1500-сильні двигуни, а у британського - 1200 к.с. А прямо під час заїзду для британських журналістів Challenger 2 зав'яз у слабкому ґрунті.
Також посилений захист вкрай важливий для танкових дуелей, але українські танкісти не згадали про жодний такий випадок, мовляв, "місцевість цьому не сприяє". А у реальності Challenger 2 здебільшого виконує задачі зі знищення піхотних позицій ворога, ДОТів, а також для знищення легкої бронетехніки рашистів.
Попри ці задачі, як розповіли українські танкісти, Challenger 2 для цих завдань пристосований мало, бо у британської машини немає спеціалізованих снарядів для боротьби із піхотою. І це відома особливість, бо західні танки, в першу чергу, створювались у ролі мобільного протитанкового засобу, а не універсальної штурмової машини. Тому якраз у цьому полягає головна проблема їх використання у ролі, яка була для них концептуально другорядною, або взагалі не розглядалась.
У британському виданні також названо й кількість Challenger 2 у боєздатному стані - 7 з 14. При цьому проблема не у тому, що ворог їх знищує. Зокрема лише один танк був критично уражений "Ланцетом", в результаті чого машина вигоріла, але екіпаж вижив, а сам танк вдалось евакуювати та направити на ремонт. Ще два танки отримали пошкодження, але також були відремонтовані. А ще один - залишився як навчальний.
Водночас показник лише у 50% боєздатних машин пов'язаний з тим, що британські танки просто не встигають ремонтувати від звичайних несправностей. Зокрема, як розповіли танкісти, не дуже надійними виявились деталі башти та система прицілювання. А надходження запасних частин часом займає місяці, окрім того, не вистачає й кваліфікованих механіків на місцях. Й зрештою навчені екіпажі, які систематично залишаються без танків, в умовах браку боєздатних машин займаються тим, що риють окопи.
Читайте також: Хто б подумав, що маленькій Данії треба чотири нові фрегати, щоб відповідати вимогам НАТО
