xcounter
#

Супутник з електромагнітною зброєю: деталі нової зброї РФ проти США, про що йде мова, як працює, чим загрожує

3435
Наслідки потужного ЕМІ-вибуху у космосі спричинять появу полярного сяйва (Колаж на основі фото @frostnip907)
Наслідки потужного ЕМІ-вибуху у космосі спричинять появу полярного сяйва (Колаж на основі фото @frostnip907)

Що таке космічна зброя електромагнітного імпульсу - ЕМІ й чому це про "зоряні війни" 80-х років

Інформація щодо появи у РФ космічної зброї, яка викликала значний ажіотаж у США та ряд доволі заплутаних заяв, які мало що прояснили, окрім того, що мова йде про використання ядерних технологій, нарешті отримала конкретику.

Щоправда, поки не офіційну, але від CNN, яке отримала уточнені дані з власних джерел у Пентагоні. Й за даними видання мова йде про розробку у РФ супутника оснащеного електромагнітною зброєю, точніше - генератором електромагнітного імпульсу - ЕМІ.

Читайте також: Відхід з Авдіївки: чи були інші варіанти та що було зроблено

Принцип його роботи полягає у створенні потужного імпульсу, який індукує високу напругу, через яку всі провідники в електромережах та електроніці у зоні ураження перегорають. У випаду з використанням такої зброї у космосі це призведе до виводу з ладу супутників й перетворенням їх на космічне сміття.

"Велика небезпека будь-якого можливого ЕМІ-пристрою на орбіті полягає в тому, що він може зробити частини певних орбіт непридатними для використання, створивши мінне поле з супутників, що вийшли з ладу, які будуть небезпечними для будь-яких нових супутників", - цитує своє джерело CNN.

Таким чином у США небезпідставно вважають, що використання такої зброї буде максимально схожим зі сценарієм підриву ядерного заряду у космосі, яке може призвести до Синдрому Кесслера із захаращенням навколоземного простору космічним сміттям й завершенням космічної ери людства у сучасному розумінні на десятки чи навіть сотні років.

Також за джерелами видання мова йде про розробку, яка має ще радянське коріння. Й це не дивно, бо якщо з аналоговнєтного російського озброєння здерти китайську фарбу там буде напис "зроблено в СРСР". Мова йде про період кінця Холодної війни, тобто 80-х років.

А це означає відсилку на спроби СРСР відповісти на американський проєкт "Стратегічної оборонної ініціативи", так звані "Зоряні війни" Рейгана. Саме тоді Москва активно експериментувала з протисупутниковою зброєю, а серед відомих проєктів були космічні апарати 17Ф19 "Скиф" ("Полюс") та 17Ф111 "Каскад".

17Ф19 Скиф Полюс
Макет-демонстратор 17Ф19 "Скиф" ("Полюс") на ракетоносії "Энергия", 1987 рік

17Ф19"Скиф" передбачав використання лазера, а його макет був навіть невдало запущений у космос й впав у Тихий океан. 17Ф111 "Каскад" - мав збивати ініші супутники та балістичні ракети своїми ракетами-перехпоплювачами. Фактично він мав бути орбітальною зенітною платформою.

Щодо розробки у СРСР супутникових систем з ЕМІ-зброєю наразі знайти інформацією не вдалось, але роботи у цьому загальному напрямі велись. Серед того, про що говорили вже у РФ - "Алабуга" (не плутати з місцем збирання Shahed-ів). Про "Алабугу", як ЕМІ-зброю у РФ активно говорять ще з 2018 року, але не як космічну зброю, а як боєприпас для ураження радіоелектронних систем та мереж на землі.

За концепцією "Алабуга" для створення електромагнітного імпульсу використовує не ядерний вибух, а вибухове стискання магнітного поля. Це дозволяє отримати "електромагнітну бомбу" у неядерному виконанні. Дуже просте пояснення як це працює - магнітну катушку, яка у режимі максимального магнітного потоку, стискають вибухом, це призводить до зменшення довжини хвилі й пропорційно збільшує напругу.

електромагнітна зброя вибухового стискання
Принцип дії електромагнітної зброї вибухового стискання (інфографіка з роботи Drone Weapons of the Future. Jacob Preston)

Але навряд те, що у РФ публічно відомо вже понад п'яти років викликало б таку секретність у США. Більше того, не зовсім очевидним є об'єднання ЕМІ-зброї та ядерних технологій.

А тоді мова йде про інше неядерне виконання такої зброї, наприклад, на основі віркатора, ідея якого полягає в прискоренні потужного потоку електронів сітчастим анодом. Розробки з ним також існували у СРСР, зокрема у НДІ ядерної фізики Томського політехнічного інституту у 1986-1988 роках були створені віркатори з потужністю до 2 гігават.

віркатор
Прицип роботи віркатора (джерело: mdpi)

Але для роботи віркатора потрібне відповідне джерело живлення, якщо брати наявну інформацією то потужність віркатора у 1 гигават досягається напругою у 1 мегавольт при тоці 100 кілоампер. А такі параметри потребують вже дуже потужного джерела живлення, яке ще й необхідно розмістити у космосі.

Й відповіддю на це питання є ядерний реактор, розробки яких для супутників у СРСР також активно велись й реалізувались на практиці. Зокрема ядерні БЭС-5 "Бук" використовувались на розвідувальних супутниках програми "Легенда", два з яких зійшли з орбіти, перший "Космос-954" у 1978 році впав у Канаді, а "Космос-1402" у 1983 році в Індійський океан, в обох випадках з радіоактивним зараженням. А у 80-х роках СРСР розробляла ядерну енергетичну установку "Топаз" ("ТЭУ-5 "Тополь").

Топаз ТЭУ-5 Тополь
Макет "Топаз" ("ТЭУ-5 "Тополь")

Таким чином, доволі схоже, що у РФ дійсно струсили пил з розробок 80-х років, які були відповіддю на програму "Стратегічної оборонної ініціативи" США.

Читайте також: Азербайджан отримав дрон Akinci, який може пускати навіть крилаті ракети