Йдеться про те, що керівництво Харьківського конструкторського бюро з машинобудування вирішило утилізувати частину боєприпасів, які вже тривалий час збергаються на підприємстві.
Причому йдеться не про звичні танкові боєприпаси під гармату калібром у 125 мм, а про унікальні - для нового танка під кодовою назвою "Нота", який мав стати непереможним у наступних битвах. Ця революційна бойова машина нового покоління розроблялась у Харкові перед розвалом СРСР, а наробітки по ній ще досі знаходяться під "грифом секретно".
Читайте також: Танк БМ "Оплот": чому він був крутим. І яким буде?
Операція "Ліквідація"
6 жовтня 2020 р. директор державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування" Яков Мормило пише директору Державного науково-дослідного інституту хімічної промисловості Володимиру Щербаню короткого листа за номером 3822/51.
![снаряд танк нота](/media/contentimages/cb35f8d3607159ec.jpg)
У листі стверджується, що на цей час на ХКБМ на зберіганні знаходяться боєприпаси та вибухові речовини з простроченими термінами зберігання.
![](https://defence-ua.com/media/contentimages/9905f8c43cbe7720.png)
Директор ХКБМ просить керівника підприємства у Шостці розглянути можливість доставки та утилізації виробів на підприємстві ДержНДІ ХП та надати пропозиції щодо строків та вартості послуг з утилізації.
Серед іншого, йдеться про декілька десятків 152 мм танкових боєприпасів та складових (вказуються індекси ПК-06-84 (16 шт.), ОФ-7731 "В" та ОФ-7732 "В" (14 та 2 шт.), 294 "Н" та К-18 "В" (7 та 4 шт.).
Що ж то за боєприпаси, термін зберігання яких вичерпався і які треба терміново утилізувати?
Попри власні попередні висновки, за роз’ясненнями я вирішив звернутися до одного з попередніх керівників ХКБМ ім. О Морозова. І ось що почув у відповідь:
"Це боєприпаси, які спеціально виготовлялися для "Ноти". Це вироби кінця 80-х років. Але вони у гарному стані, вони добре зберігаються у відповідній тарі. Я їх, звісно, бачив і знаю про них. Ці боєприпаси йшли під спеціально розроблений механізм заряджання у вигляді револьверної укладки. Жоден інший 152 мм боєприпас на "Ноту", звісно, не підійде.
Не знаю, що їм вдарило у голову, щоб їх списувати та утилізували. Але це лише у разі, якщо тему "Нота" на ХКБМ вирішили похоронити власними зусиллями".
![](https://defence-ua.com/media/contentimages/def5f8c44316fdc1.jpg)
Також мені було сказано про те, що де-юре проєкт "Нота" як дослідно-конструкторська робота в інтересах Міністерства оборони України не закритий. А відтак, знищення якихось складових, які є дотичними або необхідними для перевірки тих чи інших конструкційних рішень, можє розглядатися, як свідоме нанесення збитків або шкоди. Ну, це вже хто як згодом потрактує...
![](https://defence-ua.com/media/contentimages/d455f8c3f787cd97.jpg)
Всім стоп!
Скажу відверто, на нашу інформацію про ініціативу керівництва ХКБМ утилізувати 152-мм танкові боєприпаси дуже оперативно зреагували у Міністерстві стратегічних галузей промисловості.
Мені було повідомлено з боку достатньо високої посадової особи, що керівництво ХКБМ та підприємства у Шостці будуть попереджені, що утилізація є передчасною і що боєприпаси, як версія, мають бути передані на сховища ДержНДІ для подальшого зберігання. Тим більше, що інститут у Шостці є спеціалізованим підприємством, яке відіграє важливу роль у збереженні та розвитку вітчизняних компетенцій боєприпасної галузі.
Нещодавно призначене керівництво концерну "Укроборонпром" також пообіцяло приділити увагу цій історії.
Посадові особи у Міністерства оборони, детально обізнані зі станом та перспективами минулих та поточних проєктів, за які відповідає ХКБМ, у свою чергу, висловили здивування щодо бажання позбутись цих боєприпасів.
"Тут йдеться не лише про певну історичну спадщину, яку варто зберегти. Це один бік медалі. Важливо і інше. Досягнутий технологічний та конструкційний набуток може несподівано знадобитися в умовах та обставинах, про які сьогодні ніхто і гадки немає. Тому з такими рішеннями не варто поспішати", - прокоментували мені ситуацію фахові військові.
![](https://defence-ua.com/media/contentimages/9425f8c3c89567da.jpg)
У цьому контексті показово, що зараз у Росії ведуться роботи щодо посилення вогневої потужності танка "Армата". На ньому визначально планували встановити нову гармату 2А82 калібром у 152 мм. Але спочатку "что-то пошло не так". Тепер надолужують. Ці заходи ворога спираються і на радянський досвід з застосування танкових боєприпасів калібру у 152 мм - включно і за проєктом "Молот/Нота". І накладаються на розробки як нових засобів враження, так і систем захисту для важкої бронетехніки.
Здається, ці дії нашого ворога мають бути у центрі уваги конструкторів у Харкові, аби визначати та враховувати перспективну динаміку змін на полі бою. І пропонувати упереджуючі рішення. Саме в цьому одна з місій конструкторських бюро.
Замість цього - низький темп реалізаціі модернізаційних проектів для танків, що вже стоять на озброєнні ЗС України і ось такі "утилізаційні" ініціативи.
Водночас прагнення поставити на танк більш потужну гармату є одним з цілком логічних шляхів модернізації бойових машин, нарівні з захищеністю і рухливістю вогнева міць є однією з основних характеристик танка. З історії розвитку танків відомо, що з кожним новим поколінням калібр гармати збільшувався.
Сьогодні західні танки мають калібр гармати в основному 120 мм, хоча вже "зазіхають" і на калібр у 130 і 140 мм. ( Про це - читайте у нашому матеріалі "130 мм смерті: Rheinmetall показала вбивцю російської "Армати".)
![](/media/contentimages/61a5f8c93949f572.jpg)
"Нота". Третя танкова революція
Танки Т-34 та Т-64,які були створені у Харкові, свого часу здійснили справжні революції у танкобудуванні. А для того, щоб здійснити третю і створювалась "Нота" - якраз перед розпадом СРСР. Під вирішальним впливом генія тодішнього Генерального конструктора ХКБМ Олександра Морозова цей танк четвертого покоління пройшов через декілька ітерацій, останніми з яких були об'єкти "Молот" та "Нота".
![Танк НОТА](/media/contentimages/53e5f8c99e622f6d.jpg)
![Танк Нота](/media/contentimages/5035f8c41610a189.jpg)
Ці проєкти за польотом конструкторськоі думки, звісно, на два десятиліття випередили російську "Армату", яка частково увібрала у себе напрацювання для останнього супертанку Радянського Союзу.
Є чітке переконання, що для свого часу на початок 90-х харківські проєкти були концептуальними лідерами, які поєднали у собі проривні рішення з командної керованості, рухливості, захищеності і вогневої потужності.
Так, і "Молот" і його наступниця "Нота" оснащувалися новою гарматою калібром у 152 мм. Такого на той час не мав і не має й досі жоден танк у світі. Гармата була напіввинесеною. Для гармати були розроблені нові боєприпаси.
![](/media/contentimages/5925f8c3c282619a.jpg)
Нова танкова гармата і нова система заряджання були розраховані під застосування боєприпасів сумарною довжиною до 1800 міліметрів. Ці боєприпаси мали надзвичайно потужні енергетичні можливості у порівнянні з закордонними зразками того часу. На практиці це означало, що у танкових дуелях та ж "Нота" завжди була б непереможною.
![](/media/contentimages/15f5f8c3d31492ad.jpg)
![](/media/contentimages/8565f8c3d52338da.png)
Був цикл випробувань цих нових танкових гармат і боєприпасів з цілком позитивними результами у складі завершеного танкового зразка.
На сьогодні в Україні є комплектні зразки танку "Нота". Звісно, є і вся необхідна робоча конструкторська документація до виробів "Молот/Нота", а також до їхніх складових та підсистем. Деякі з проривних "нотних" рішень, до речі, втілені у БМ "Оплот".
З приводу популяризації самої "Ноти", до речі, вже було декілька шалених ідей. Хотіли було продемонструвати "Ноту" на одній з міжнародних збройових виставок. А потім - і на параді на День Незалежності України. Але секретність взяла гору.
![](/media/contentimages/4635f8c3ee2909a3.jpg)
Інтерес до проєкту, попри його начебто минуловічність, насправді зберігається і в самій Україні, і у декількох інших країн, яким цікава танкова потуга та амбіції. Бо поєднання вже досягнутих конструкторських рішень у залізі з нинішнім рівнем електроніки, оптики та елементно-компонентної бази можє сформувати на танковому фронті новий проривний сімбіоз.
Сподіваюсь, що ця публікація буде ще однією точкою фіксації уваги до того, що відбувається на ХКБМ.
Читайте також: На модернізацію одного танку Т-64 у версію "Краб" ХКБМ хоче 5 років