Йдеться про те, що керівництво Харьківського конструкторського бюро з машинобудування вирішило утилізувати частину боєприпасів, які вже тривалий час збергаються на підприємстві.
Причому йдеться не про звичні танкові боєприпаси під гармату калібром у 125 мм, а про унікальні - для нового танка під кодовою назвою "Нота", який мав стати непереможним у наступних битвах. Ця революційна бойова машина нового покоління розроблялась у Харкові перед розвалом СРСР, а наробітки по ній ще досі знаходяться під "грифом секретно".
Читайте також: Танк БМ "Оплот": чому він був крутим. І яким буде?
Операція "Ліквідація"
6 жовтня 2020 р. директор державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування" Яков Мормило пише директору Державного науково-дослідного інституту хімічної промисловості Володимиру Щербаню короткого листа за номером 3822/51.
У листі стверджується, що на цей час на ХКБМ на зберіганні знаходяться боєприпаси та вибухові речовини з простроченими термінами зберігання.
Директор ХКБМ просить керівника підприємства у Шостці розглянути можливість доставки та утилізації виробів на підприємстві ДержНДІ ХП та надати пропозиції щодо строків та вартості послуг з утилізації.
Серед іншого, йдеться про декілька десятків 152 мм танкових боєприпасів та складових (вказуються індекси ПК-06-84 (16 шт.), ОФ-7731 "В" та ОФ-7732 "В" (14 та 2 шт.), 294 "Н" та К-18 "В" (7 та 4 шт.).
Що ж то за боєприпаси, термін зберігання яких вичерпався і які треба терміново утилізувати?
Попри власні попередні висновки, за роз’ясненнями я вирішив звернутися до одного з попередніх керівників ХКБМ ім. О Морозова. І ось що почув у відповідь:
"Це боєприпаси, які спеціально виготовлялися для "Ноти". Це вироби кінця 80-х років. Але вони у гарному стані, вони добре зберігаються у відповідній тарі. Я їх, звісно, бачив і знаю про них. Ці боєприпаси йшли під спеціально розроблений механізм заряджання у вигляді револьверної укладки. Жоден інший 152 мм боєприпас на "Ноту", звісно, не підійде.
Не знаю, що їм вдарило у голову, щоб їх списувати та утилізували. Але це лише у разі, якщо тему "Нота" на ХКБМ вирішили похоронити власними зусиллями".
Також мені було сказано про те, що де-юре проєкт "Нота" як дослідно-конструкторська робота в інтересах Міністерства оборони України не закритий. А відтак, знищення якихось складових, які є дотичними або необхідними для перевірки тих чи інших конструкційних рішень, можє розглядатися, як свідоме нанесення збитків або шкоди. Ну, це вже хто як згодом потрактує...
Всім стоп!
Скажу відверто, на нашу інформацію про ініціативу керівництва ХКБМ утилізувати 152-мм танкові боєприпаси дуже оперативно зреагували у Міністерстві стратегічних галузей промисловості.
Мені було повідомлено з боку достатньо високої посадової особи, що керівництво ХКБМ та підприємства у Шостці будуть попереджені, що утилізація є передчасною і що боєприпаси, як версія, мають бути передані на сховища ДержНДІ для подальшого зберігання. Тим більше, що інститут у Шостці є спеціалізованим підприємством, яке відіграє важливу роль у збереженні та розвитку вітчизняних компетенцій боєприпасної галузі.
Нещодавно призначене керівництво концерну "Укроборонпром" також пообіцяло приділити увагу цій історії.
Посадові особи у Міністерства оборони, детально обізнані зі станом та перспективами минулих та поточних проєктів, за які відповідає ХКБМ, у свою чергу, висловили здивування щодо бажання позбутись цих боєприпасів.
"Тут йдеться не лише про певну історичну спадщину, яку варто зберегти. Це один бік медалі. Важливо і інше. Досягнутий технологічний та конструкційний набуток може несподівано знадобитися в умовах та обставинах, про які сьогодні ніхто і гадки немає. Тому з такими рішеннями не варто поспішати", - прокоментували мені ситуацію фахові військові.
У цьому контексті показово, що зараз у Росії ведуться роботи щодо посилення вогневої потужності танка "Армата". На ньому визначально планували встановити нову гармату 2А82 калібром у 152 мм. Але спочатку "что-то пошло не так". Тепер надолужують. Ці заходи ворога спираються і на радянський досвід з застосування танкових боєприпасів калібру у 152 мм - включно і за проєктом "Молот/Нота". І накладаються на розробки як нових засобів враження, так і систем захисту для важкої бронетехніки.
Здається, ці дії нашого ворога мають бути у центрі уваги конструкторів у Харкові, аби визначати та враховувати перспективну динаміку змін на полі бою. І пропонувати упереджуючі рішення. Саме в цьому одна з місій конструкторських бюро.
Замість цього - низький темп реалізаціі модернізаційних проектів для танків, що вже стоять на озброєнні ЗС України і ось такі "утилізаційні" ініціативи.
Водночас прагнення поставити на танк більш потужну гармату є одним з цілком логічних шляхів модернізації бойових машин, нарівні з захищеністю і рухливістю вогнева міць є однією з основних характеристик танка. З історії розвитку танків відомо, що з кожним новим поколінням калібр гармати збільшувався.
Сьогодні західні танки мають калібр гармати в основному 120 мм, хоча вже "зазіхають" і на калібр у 130 і 140 мм. ( Про це - читайте у нашому матеріалі "130 мм смерті: Rheinmetall показала вбивцю російської "Армати".)
"Нота". Третя танкова революція
Танки Т-34 та Т-64,які були створені у Харкові, свого часу здійснили справжні революції у танкобудуванні. А для того, щоб здійснити третю і створювалась "Нота" - якраз перед розпадом СРСР. Під вирішальним впливом генія тодішнього Генерального конструктора ХКБМ Олександра Морозова цей танк четвертого покоління пройшов через декілька ітерацій, останніми з яких були об'єкти "Молот" та "Нота".
Ці проєкти за польотом конструкторськоі думки, звісно, на два десятиліття випередили російську "Армату", яка частково увібрала у себе напрацювання для останнього супертанку Радянського Союзу.
Є чітке переконання, що для свого часу на початок 90-х харківські проєкти були концептуальними лідерами, які поєднали у собі проривні рішення з командної керованості, рухливості, захищеності і вогневої потужності.
Так, і "Молот" і його наступниця "Нота" оснащувалися новою гарматою калібром у 152 мм. Такого на той час не мав і не має й досі жоден танк у світі. Гармата була напіввинесеною. Для гармати були розроблені нові боєприпаси.
Нова танкова гармата і нова система заряджання були розраховані під застосування боєприпасів сумарною довжиною до 1800 міліметрів. Ці боєприпаси мали надзвичайно потужні енергетичні можливості у порівнянні з закордонними зразками того часу. На практиці це означало, що у танкових дуелях та ж "Нота" завжди була б непереможною.
Був цикл випробувань цих нових танкових гармат і боєприпасів з цілком позитивними результами у складі завершеного танкового зразка.
На сьогодні в Україні є комплектні зразки танку "Нота". Звісно, є і вся необхідна робоча конструкторська документація до виробів "Молот/Нота", а також до їхніх складових та підсистем. Деякі з проривних "нотних" рішень, до речі, втілені у БМ "Оплот".
З приводу популяризації самої "Ноти", до речі, вже було декілька шалених ідей. Хотіли було продемонструвати "Ноту" на одній з міжнародних збройових виставок. А потім - і на параді на День Незалежності України. Але секретність взяла гору.
Інтерес до проєкту, попри його начебто минуловічність, насправді зберігається і в самій Україні, і у декількох інших країн, яким цікава танкова потуга та амбіції. Бо поєднання вже досягнутих конструкторських рішень у залізі з нинішнім рівнем електроніки, оптики та елементно-компонентної бази можє сформувати на танковому фронті новий проривний сімбіоз.
Сподіваюсь, що ця публікація буде ще однією точкою фіксації уваги до того, що відбувається на ХКБМ.
Читайте також: На модернізацію одного танку Т-64 у версію "Краб" ХКБМ хоче 5 років
