Для "Армати" не скупились на величні епітети "супер-танк", "танк четвертого поколения", "лучший и единственный в мире". Проте, судячи з усього, "Армата" отримає почесне місце у російському пантеоні марних речей - між "царь-пушкой" та "царь-колоколом".
Ще у 2015 році обіцяли 2300 одиниць нових машин до 2020 року, а тепер невпевнено говорять про невелику партію у 2021 році. Чому так сталось - у спеціальному матеріалі Defense Express.
Читайте також: РФ втікає від санкцій - Держдума остаточно приховала відомості про оборонні закупки (коментар)
Проект "Армата" на папері
"Армата" подавалась Кремлем як революційний танк: активний захист, радар, бронекапсула, насичення електронікою, 152-мм гармата з автоматом заряджання, потужний 1500-сильний Х-подібний двигун.
Проте у реальності, як і у випадку багатьох "новинок" російської оборонки, "Армата" - це лише реалізація проекту закату СРСР. А саме проекту Харківського КБ машинобудування ім. Морозова - Об’єкт 477 "Молот", який почали опрацьовувати у 80-х роках.
У розрізі концепції та заданих тактико-технічних характеристик, починаючи від калібру гармати та безекіпажної башти, до потужності двигуна та наявності активного захисту, "Армата" від харківського "Молоту" не відрізняється нічим, окрім більш сучасної електроніки, що просто пов’язано із 30-річним прогресом технологій.
Робота над "Арматою" розпочалась у Росії під час "хлібно-нафтових" 2000-х років та періоду потепління відносин між Кремлем та Заходом, що дало доступ до сучасних технологій, без яких створити новий танк в РФ було неможливо.
Саме активне використання західних комплектуючих дозволило російським конструкторам з "Уралвагонзаводу" "намалювати" "Армату" поверх креслень харківського "Молота".
"Армата" як піар-проект
Офіційна піар-кампанія з "Арматою" розпочалась у 2011 році, коли було оголошено про старт робіт. А вже у 2014 році тодішний віце-прем’єр РФ Дмитро Рогозін заявив, що перші "Армата" пройдуть по Червоній площі під час параду.
Між ціми подіями у три роки - початок російської агресії Кремля в Україні та введення санкцій Заходом, зокрема, і заборона продавати РФ комплектуючі для військової техніки.
Кремль намагався показати світу, що санкції на нього не діють і розробка нових зразків озброєння успішно триває. Особливо через те, що база "Армати" мала стати єдиною для нової БМП та САУ. Це дозволило б уніфікувати справжній "зоопарк" різноманітних машин у російській армії. Тобто провал "Армати" тягнув за собою питання оновлення більшої частини парку сухопутних підрозділів армії РФ.
Тому з величезною помпезністю демонстрація "Армати" та важкої БМП Т-15 відбулась на параді 9 травня 2015 року. Презентацію затьмарив лише епізод із заглогшим танком під час репетиції.
Задній хід "Армати"
Після параду російські чиновники обіцяли тисячі "Армат" вже через п’ять років.
"На платформі "Армати" було затверджено, в тому числі, в програмі озброєнь, випуск 2300 одиниць до 2020 року", - повідомив очільник "Уралвагонзаводу" Олег Сієнко у вересні 2015 року.
А вже у 2018 році Кремль почав активно вмикати "задній хід" по всій темі з "Арматою", мовляв, ніколи і не хотіли тисяч "Армат".
"У 2020 році у нас фініш по всім новим зразкам, і після цього ми будемо приймати рішення по серійних великих контрактах", - саме таку відповідь у лютому 2018 року дав тодішний заступник голови Міноборони РФ Юрій Борисов на пряме запитання щодо постачання "Армати" у війська.
Цікаво, що лише через півроку той же Юрій Борисов, який отримав крісло віце-премєра РФ, вже пішов в "атаку" на журналістів.
"Ну і навіщо наповнювати "Арматами" всі збройні сили, у нас Т-72 користуються величезним попитом на ринку, його беруть всі", - заявив Борисов влітку 2018 року.
Тодіж він і окреслив майбутній шлях переозброєння російської армії, який з переходу на абсолютно нові "не имеющих аналогов в мире" зразки, перетворився на модернізацію старих, розроблених ще у СРСР.
Ця фраза стала головною тезою виправдання зміни курсу, мовляв, Т-72Б3 нічим не гірший за американский Abrams, а якщо "Армата" коштує під 10 млн долл, а модернізація Т-72 біля 3 млн долл, то навіщо платити більше.
Проте за тезою про економію коштів криється більш болюча реальність, яка може похитнути одну із "скреп" сучасної Росії.
"Армата" без двигуна та прицілу
Створення "Армати" потребувало розробки цілої низки складових до танка, зокрема, гармати, двигуна, трансмісії, системи управління вогнем, прицілів, тощо. Майже в кожному з цих вузлів за проектом мали використовуватися складові, яка Росія самостійно виробити не може.
В першу чергу мова йде про 1500-сильний Х-подібний дизельний двигун, який мав забезпечити ходові характеристики танка з масою у 55 т.
"Стало очевидно, що постановка на серійне виробництво розробленого двигуна через його недоробок і технічно недосяжних параметрів - недоцільна", - розписався у провалі розробки Челябінський тракторний завод у лютому 2020 року.
Тобто: багаторічна розробка, на яку виділили щонайменше півмільярда рублів, завершилась просто нічим. І "Армата", як і важка БМП Т-15 не має двигуна.
Окрім того, проблеми виникли із розробкою трансмісії, а точніше - з електронними "мізками" для неї, які мали забезпечити її рівномірну роботу та стабільну передачу потужності двигуна. Постачання цієї системи мала здійснити одна з французьких компаній, яка відмовилась це робити через санкції.
Також виникли питання щодо системи управління вогнем, прицілами та цілим рядом інших електронних цифрових систем, доступ до яких Росії зараз заблоковано.
Тобто все, на що спромігся за 10-15 років російський військово-промисловий комплекс за проектом "Армата" - освоїти величезні кошти, зібрати із складських запасів "досанкційної епохи" експериментальні зразки із різним ступенем комплектації та возити їх по Червоній площі під час параду один раз на рік.
Цілком можливо, виключно у рамках порятунку "скрепи", буде оголошено про передачу "першої партії" до військової частини. За останніми обіцянками очільника Мінпромторгу Росії Дениса Мантурова це має відбутися у 2021 році. Щоправда "Армата" буде із 125-мм гарматою, а не 152-мм, та іншими аналогічними "технічними рішенням" для того, щоб нарешті почати серійне постачання. Без огляду на економічну та військову доцільність.
А поки Кремль видає за прорив у науковій думці чергову модернізацію Т-72 під назвою Т-90М та говорить, що він "не имеет аналогов в мире".
Читайте також: Т-90М "Прорыв" у нікуди: чому Росія не змогла зробити навіть "недоАрмату"
