Російські пропагандистські ресурси раптово активізували свої згадки про далекобійні ракети класу "повітря-повітря" типу КС-172, які мають позначення РВВ-Л (AAM-L для західної аудиторії) та заявлену дальність пуску до 400 кілометрів включно. В контексті російсько-української війни КС-172 раніше не згадувалась, тому сам факт привертає увагу.
Про саму КС-172 ворожі пропагадисти почали говорити і в тому контексті, що цю ракету начебто могли почати застосовувати винищувачі "ВКС РФ" у бойових діях проти України. І також - що мовляв дарма Індія не стала купувати в Росії ракети КС-172 (РВВ-Л), бо завдяки такому озброєнню індійські ВПС начебто б отримали безумовну перевагу над пакистанською авіацією.
Читайте також: Бундесвер у 1995 році хотів російський комплекс "Арена" для Leopard 1, і тут сам факт показовий
Щодо будь-яких згадок про рідкісні зразки ворожого озброєння слід ставитись із повною увагою та серйозністю. Однак конкретно по КС-172 (РВВ-Л) слід враховувати й те, що за офіційними даними самих росіян ця ракета досі перебуває на стадії дослідної розробки, хоча роботи по ній стартували ще на початку 1990-хх років.
Якщо опиратись на доступні дані, то роботи по КС-172 російське ОКБ "Новатор" почало ще у 1991 році, основою виступила зенітна ракета 9М83 до комплексу С-300В1. Перша публічна презентація макету КС-172 відбулась за 2 роки потому, під час авіашоу МАКС-1993. Однак схоже, що далі виставкового макету роботи по КС-172 у 1990-хх роках так і не просунулись.
Російська казна мала дефіцит ресурсів, тому все наявне фінансування було зосереджено на роботи по ракетам "повітря-повітря" типу Р-37М. Спроба продати КС-172 на експорт Індії, Китаю або ж країнам Близького Сходу також не мала жодного результату.
У 2000-х роках росіяни заявляли про створення вдосконаленого варіанту ракети КС-172-1. Однак ця розробка існувала також лише у вигляді виставкових макетів, до практичної реалізації проект так і не дійшов. Тому який раціональний сенс російським пропагандистам зараз хизуватись нереалізованим зразком озброєння – наразі неясно.
За заявленими характеристиками, КС-172 має двоступеневу конструкцію та стартову масу 750 кілограмів, де маса БЧ складає 50 кілограмів. Для підвіски цієї ракети створювався окремий новий пілон АКУ-172, який мав інтегруватись на потенційні носії РВВ-Л. Заявлена висота ураження цілей – до 30 кілометрів, система наведення – інерційна + радіолокаційна ГСН для наведення на фінальному етапі польоту.
Читайте також: Як Путін в 2019 році хотів пасажирський літак на базі Ту-160, чи були до цього подібні проекти, та чим все закінчилось
