Іран ймовірно почав перемовини з Китаєм по темі можливого отримання літаків J-10C від Китаю, що мають виступити альтернативою Су-35С від Росії, яких по факту було законтрактовано лише чотири літаки в 2023 році при окресленому плані в мінімум 50 літаків.
В теорії, J-10C за рахунок своїх гарних характеристик та низької експортної ціни може стати справді гарним варіантом для Ірану, якому треба замістити втрачені під час бойових дій проти Ізраїлю літаки, зокрема останні F-14 Tomcat. Доля літаків інших типів в строю іранських ВПС, зокрема тих же МиГ-29, наразі лишається неясною.
Читайте також: Наскільки важливим для Ірану були знищені на землі F-14 Tomcat, та що з їхніми МиГ-29
Однак тут для початку слід окреслити, що першоджерелом в цій історії виступає публікація видання The Moscow Times з посиланням на дані ресурсу Khorasan. Саме через статус джерела тут доцільно вживати "ймовірно".
Хоча слід далі зауважити, що наприкінці 2024 року було повідомлення про начебто наявний інтерес Ірану отримати замість російських Су-35С китайські JF-17 із Пакистану, що може вказувати на певну систематичність роботи іранської та китайської сторін по цій темі.
Формальною перевагою J-10C є низька експортна ціна, яка заявляється в діапазоні від 60 до 90 мільйонів доларів за одиницю. Однак у випадку з Іраном більш актуальним виглядає інший фактор – фактична готовність Китаю поставити необхідну кількість літаків вказаного типу.
За даними ЗМІ, ще в 2015 році Китай та Іран вели мову про можливу поставку аж 150 J-10C, але до 2020 року про причині нестачі ресурсу в іранської сторони потенційна кількість літаків скоротилась взагалі до 36 одиниць. Про яке конкретне число винищувачів до поставки говорять зараз Пекін і Тегеран, наразі не розкривається.
Якщо порівнювати між собою J-10C та Су-35С, то російський літак має лише незначну перевагу за базовими характеристиками, як наприклад показник бойового навантаження (до 8000 кілограмів проти до 7200 кілограмів) або ж заявлений бойовий радіус (до 1600 кілометрів проти 800-1200 кілометрів).
Однак з іншої сторони ситуація виглядає так, що Су-35 від РФ для Ірану зараз все рівно недоступні в тій кількості, якій би хотів Тегеран. Бо умовно "вільні" літаки цього типу рашисти почали готувати до можливого продажу взагалі в Алжир.
Тому в даному випадку картина виглядає так, що Іран не стільки шукає, хто йому готовий поставити хоча б якусь кількість сучасних літаків у стислий строк. Тут мова про скоріше стратегічний вибір – працювати далі з Москвою, чи з Пекіном напряму.
Читайте також: Що це за китайський винищувач J-10, з російсько-ізраїльським корінням, який збиває французький Rafale
