Швеція замовила сім вогневих підрозділів (батарей) зенітно-ракетного комплексу середньої дальності Iris-T SLM. Ця покупка проведена в межах Європейської Ініціативи Небесний Щит (ESSI), яка спрямована на посилення протиповітряної та протиракетної оборони в Європі.
Вартість закупівлі оцінюється в 810 млн євро, а отримання перших компонентів системи в середині 2028 року з повним виконанням контракту до 2030 року. Це звучить надто дешево для сучасної системи ППО такого класу, але тут і криється нюанс.
Читайте також: Швеція створює "бульбашку A2/AD" за допомогою ЗРК RBS 23, але чи зможуть збивати Ту-22М3 чи хоча би Су-34
За інформацією видання hartpunkt по два вогневі підрозділи Iris-T SLM надійде до кожної з трьох шведських бойових бригад. Сьома батарея ж буде призначена для захисту острова Готланд.
Щодо комплектації комплексів то нічого не вказано, але сума в 810 млн євро звучить не дуже великою аж для семи систем, які раніше закуповувалися дорожче, тож постає питання щодо їхньої комплектації. Можливо, було закуплено менший запас ракет, чи менша кількість пускових включена на батарею.
Однак, у тому ж матеріалі від hartpunkt ми знаходимо цікавий факт, що було придбано сім блоків управління без уточнення про РЛС та кількість пускових, що може наводити все ж на варіант з комплектацією. Тобто, точно буде розгорнуто сім систем, але їхній склад невідомий. З іншого боку надалі він може бути розширений за допомогою закупівлі додаткових радарів та пускових, не кажучи вже про запас ракет.
Щодо темпів постачання, то може здатися, що це надто довго, тож варто згадати, що наразі на ці ЗРК наявний хороший попит, із замовленнями для України, Латвії, Естонії та Німеччини. Тобто Швеція стає у чергу без потреби у доплаті за “прискорення”.
Однак, з іншого боку, якщо подивитися на попередні замовлення, то можна побачити, що у 2023 році Німеччина замовила собі Iris-T SLM, то хоча перший і було отримано у 2024 році, але він пішов на випробування до кінця 2025 року з повним виконанням контракту до 2027 року. Естонія та Латвія спільно замовили ці системи пізніше у 2023 році з отриманням починаючи з 2025 та 2026 років.
Можна побачити, що час очікування більше та більше збільшується з кожним новим замовником, до чого додаються контракти на постачання для України, які виконуються з певною пріоритетністю. Тобто названі строки постачання зараз дуже логічні, хоч і здаються затягнутими.
Можна сказати, що треба розширювати потужності для виробництва, але це викликає питання щодо наявності замовлень, яких скоріше за все поки що недостатньо для виправдання такого рішення. Також набагато важливішим є нарощування виробництва не повних комплексів, а зенітних ракет, з дефіцитом яких зіткнулися українські військові.
Загалом такий вибір системи ППО дуже вдалий, бо зенітно-ракетні комплекси сімейства Iris-T використовуються в Україні, де проявили високу ефективність. З максимальною дальністю у 40 км вони демонструють надзвичайну результативність проти російських ракет і дронів.
Загалом ця закупівля - це лише перший крок у переозброєнні підрозділів протиповітряної оборони Швеції. Надалі планується закупити ще як мінімум комплекси малої дальності.
Читайте також: Албанія має лише ПЗРК і один радар, тож для підсилення свого сувернітету вирішила купити надсучасну РЛС GM400α
