В першій частині матеріалу Defense Express ознайомив читачів зі станом будівництва нових атомних ПЧ для ВМФ РФ. Сьогодні в частині 2 – про дизельні підводні човни для флоту країни-окупанта.
На відміну від ВМС США, ВМФ Росії продовжує утримувати у своєму складі дизель-електричні ПЧ. І нічого не свідчить про те, що такий стан речей в перспективі зміниться. Це пов’язано з тим, що поряд з океанами, російський флот має діяти також в акваторіях закритих морів, таких, як Балтійське, Чорне або Середземне, де використання атомних ПЧ ускладнене. До того ж конвенціональні ПЧ, на відміну від АПЧ, є вигідним експортним товаром і Москва цим користується. Серед покупців ПЧ російського будівництва проектів 877EKM/636 («Варшав’янка») – ВМС Алжиру, Китаю, Індії, Ірану і В’єтнаму.
Читайте також: Чим РФ намагається лякати США і НАТО в Світовому океані
"Варшав’янки" на службі Кремля
Сучасні дизель-електричні ПЧ, з урахуванням проблем з будівництвом атомних ПЧ, суттєво збільшують бойовий потенціал флоту, особливо завдяки оснащенню крилатими ракетами з підводним стартом далекої дальності «Калибр-ПЛ».
У цей час в Росії будуються дизель-електричні ПЧ двох проектів: 636.3 i 677 («Лада»). Перший було розроблено на базі вдалого пр.877 («Палтус»), що будувались ще за часів СРСР, а пізніше вдосконалили для експорту. Тому, коли знадобилося поповнити ВМФ РФ такими кораблями, було використано вже готовий проект сучасного ПЧ. Це дозволило швидко побудувати у 2014-2016 рр 6 таких ПЧ для Чорноморського флоту.
ПЧ пр.636.3 вперше в історії використали бойові ракети великої дальності для ураження наземних цілей на території Сирії. Це відбулося 8 грудня 2015 року, коли ПЧ Б-237 «Ростов-на-Дону» з підводного положення випустив 4 крилаті ракети 3M14 системи «Калибр-ПЛ» по цілях на території, що контролювалися, як повідомлялося, «Ісламською Державою». При цьому ПЧ перебував у Східній частині Середземного моря на шляху з Балтики до місця постійного базування на Чорному морі.
Вдруге бойові ракети проти берегових цілей у травні 2017 року ПЧ Б-265 «Краснодар», який разом з фрегатом «Адмирал Ессен» випустив 4 ракети по цілях поблизу Пальміри. Чергового разу ПЧ використали ракети 14 вересня 2017 року, коли по наземних цілях на території Сирії стріляли ПЧ Б-268 «Великий Новгород» і Б-271 «Колпино».
Позитивний досвід використання «варшав’янок» ЧФ та бажання підтримати виробництво на Адміралтейських верфях спонукали Москву до розміщення там 7 вересня 2017 року додаткового замовлення на 6 ПЧ пр.636.3 вже для Тихоокеанського флоту. Наразі вже передано замовнику 2 ПЧ з цього замовлення Б-274 «Петропавловск-Камчатский» (зданий 25 листопада 2019 року) і Б-603 «Волхов» (24 жовтня 2020 року). Кораблі зараховано до складу 19-ї бригади підводних човнів (затока Малий Улісс біля Владивостоку). Щоправда, обидва ПЧ тимчасово залишаються на Балтиці, де займаються бойовою підготовкою. До кінця 2024 року, за словами Євменова, флот отримає усі 6 нових ПЧ.
26 березня 2021 року на Адміралтейських верфях спущено на воду ПЧ «Магадан», який після завершення випробувань у листопаді має бути переданий замовнику. Триває будівництво четвертого ПЧ пр. 636.3 – Б-588 «Уфа», його мають спустити на воду цього року, а термін передачі ВМФ визначено у 2022 році. Також 9 травня планується закладка на стапелях двох останніх ПЧ для Тихоокеанського флоту («Можайск» і «Якутск»). Щоправда, це відбудеться із запізненням на рік.
"Лада" - проект невиправданих надій
На відміну від «варшав’янок», будівництво для ВМФ РФ другого типу конвенціональних ПЧ, тобто трохи менших за розмірами кораблів пр.677 («Лада») стикається з більшими проблемами. Згідно з планами, саме цей проект мав бути продовженням дуже вдалих «палтусів» і навіть пропонуватися на експорт. Однак виявлені під час випробувань головної субмарини Б-585 «Санкт-Петербург» проблеми з новою енергетичною установкою і іншими системами призвели до того, що цей ПЧ так і не потрапив до бойового складу і з 22 квітня 2010 року використовується Північним флотом у якості експериментального корабля.
Проблеми з двигунами і системами корабля призвели до того, що у листопаді 2011 року ВМФ РФ взагалі відмовився від будівництва ПЧ цього проекту. Щоправда, у липні 2012 року тодішній головнокомандувач ВМФ РФ адмірал Виктор Чирков відновив будівництво серії за модифікованим проектом, замінивши нововведену повітронезалежну енергоустановку звичайними дизель-електричною. Це рішення було частиною планів з підтримки російської промисловості і збільшеня шансів на експорт ПЧ пр.677Е («Амур-1650»). При цьому російські джерела постійно повідомляють, що у майбутньому ці ПЧ все ж таки можуть отримати повітронезалежну енергетичну установку, яку поки що не створено.
Перша серійна «Лада» - Б-586 «Кронштадт», яку було закладено на стапелі 28 липня 2005 року і спущено на воду 20 вересня 2018 року, все ще проходить швартові випробування і через технічні проблеми жодного разу не виходила у море.
Другий серійний ПЧ цього типу Б-587 «Великие Луки» (колишній «Севастополь»), поки перебуває на стапелі і повідомлення про плани її передачі замовнику вже у 2022 році слід вважати надто оптимістичними. Повідомлялося про плани будівництва ще 2-х ПЧЧ цього типу, проте, жодних кроків у цьому напрямку на разі не зроблено. За словами Евменова, рішення щодо будівництва останніх одиниць залежатиме від досвіду експлуатації перших ПЧ. Тобто, не можна виключати, що воно взагалі може бути скасоване. Також під знаком запитання залишається будівництво наступної «варшав’янки», цього разу для Балтійського флоту.
Однак, підводні сили залишатимуться надалі одним з найважливіших компонентів ВМФ РФ. Адже вони мають потужний бойовий потенціал, у т.ч. з точки зору складової стратегічних сил ядерного стримання. Нічого дивного, що РФ вкладає величезні суми у розвиток підводного флоту, будівництво нових АПЧ навіть в умовах фінансових обмежень і санкцій.
Своєю чергою, це було б неможливо без підтримання на відповідному рівні кораблебудівної галузі РФ, а також її спроможність будувати підводні човни. На відміну від надводних кораблів, вона надалі здатна будувати підводні кораблі усіх класів, у т.ч. унікальних з можливостями світового рівня, наприклад, такі, як атомні ПЧ спеціального призначення.
Відтак, у найближчому майбутньому слід очікувати подальшого розвитку потенціалу російського підводного флоту, хоча з огляду на існуючі економічні та організаційні обмеження, він буде не таким, як того бажають у Кремлі. Тим не менше, прогрес триватиме, у т.ч. у сфері підводних ударних систем і здатності до використання ракет «Калибр», «Циркон» або торпед «Посейдон».
Читайте також: Підводна війна: у якому напрямі розвивається підводний флот у світі
