Чим РФ намагається лякати США і НАТО в Світовому океані

Чим РФ намагається лякати США і НАТО в Світовому океані

1392

США та НАТО занепокоєні активізацією діяльності підводного флоту РФ. Під загрозою не лише воєнна безпека Заходу, а, через експерименти РФ з "супер-зброєю" - екологічна безпека світу

Наприкінці квітня ц.р. в РФ спустили на воду перший атомний підводний човен "Бєлгород", що може стати експериментальним носієм безпілотної системи "Посейдон" - безпілотних підводних апаратів "судного дня", якими лякав світ В.В.Путін в посланні Федеральним Зборам 1 березня 2018 року...

За цим дійством він, навіть, сам спостерігав... Але це сталось не на "Севмаше" у Северодвинську де АПЧ "Бєлгород" вперше зустрівся з водою, а чомусь з більш звичного для себе місця – з Санкт-Петербургу, де "цар" інспектував дійство по телевізору, що поставити на заводі "Северная верфь"... Мабуть якийсь символізм... і ще якісь "танці з бубоном", щоб у чергове полякати світ...

Читайте також: Між війною та миром. Як Росія хоче захопити світ

Ці шаманські дійства дійсно справляють враження на США і НАТО - як сигнал до власних дій і вже давно...

атомний підводний човен, Defense Express
Перший в РФ атомний підводний човен "Бєлгород"

Ще наприкінці минулого року на саміті НАТО, що відбувся в Лондоні 3-4 грудня 2019 року та був приурочений 70-річчю заснування Північноатлантичного союзу, союзники здійснили узгодження спільної політики НАТО стосовно "дестабілізуючої поведінки Кремля". І в цій політиці більше рішучості, аніж страху, який хоче нагнати на своїх екзистенційних супротивників Путін. І це не зважаючи на те, що більшість дій, до яких вдається кремль не є опереточними.

Defense Express пропонує читачам ознайомитись з аналізом того, чим РФ намагається занепокоїти США, НАТО та Світ, що був підготовлений відомим українським військово-політичним експертом Юрієм Радковцем, в тому числі і з оглядкою на результати Лондонського саміту НАТО.

Володимир Путін, Defense Express
За спуском на воду АПЧ "Бєлгород" спостерігав особисто В.В.Путін, але лише по телевізору...

США і НАТО занепокоєні активізацією діяльності підводного флоту Росії в Світовому океані

До особливостей саміту НАТО-2019 в Лондоні

3-4 грудня 2019 року в Лондоні відбувся дводенний саміт НАТО, приурочений до 70-річчя заснування Північноатлантичного союзу. Серед головних тем – узгодження спільної політики НАТО стосовно "дестабілізуючої поведінки Кремля".

Попри суперечки (критики президента Франції Е.Макрона і президента США Д.Трампа стосовно функціонування альянсу; щодо витрат країн-членів НАТО на оборону; оцінки майбутніх викликів і загроз міжнародній безпеці; питань щодо зростання ролі та впливу Китаю, а також особливостей поведінки Туреччини стосовно альянсу) за результатами саміту вдалося ухвалити спільну декларацію НАТО.

Так, лідери Альянсу підтвердили зобов’язання щодо спільної оборони 29 його членів. Про це йдеться в спільній декларації, оприлюдненій 4 грудня 2019 року після завершення саміту. "…Ми підтверджуємо постійний трансатлантичний зв’язок між Європою та Північною Америкою... і наше офіційне зобов’язання, передбачене ст. 5 Вашингтонського договору, що напад проти одного союзника вважатиметься нападом проти всіх нас", – відзначається в декларації.

саміт НАТО, Лондон, Defense Express, REUTERS, Kevin Lamarque
3-4 грудня 2019 року в Лондоні відбувся дводенний саміт НАТО, приурочений до 70-річчя заснування Північноатлантичного союзу /Фото: Reuters, Kevin Lamarque

Особливо в спільній декларації акцентується увага на агресивних діях Росії, які визначаються загрозою для євроатлантичної безпеки. Крім того, в цій заяві наголошується на необхідності подолання викликів, які походять і від "…впливу Китаю, що зростає".

При цьому, в контексті Росії в декларації особлива увага наголошувалась на активізації розробок та випробувань нових російських ракетних систем наземного, повітряного та морського (головним чином, підводного) базування; агресивності застосування російської бойової авіації в Сирії; безпрецедентному накопиченні різнорідних сил і засобів Збройних сил Російської Федерації в Криму, а також на запланованих тестуваннях підводних безпілотних апаратів (дронів) і військових навчаннях різнорідних сил ВМФ РФ в акваторії Світового океану.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ,  Reuters, Yves Herman, Defense Express
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час пресконференції. Лондон, 4 грудня 2019 року / Reuters, Yves Herman

Небезпідставне занепокоєння США і НАТО

Фактично, останній раз подібного роду "занепокоєння" НАТО (до речі, небезпідставне!) контрастно проявилось щодо нових російських ракетно-бомбових (ракетно-торпедних) систем повітряного базування (перш за все, в ядерному спорядженні) після відновлення з 17 серпня 2007 року патрулювання в рамках бойового чергування літаків стратегічної /дальньої/ авіації Росії (Ту-160, Ту-95МС, Ту-22М3 і Іл-78М) у повітряному просторі над акваторією Світового океану (було перервано в 1992 р.).

Реальним наслідком такого роду демонстраційних заходів Російської Федерації (читай – залякування!) стало те, що вже на Бухарестському саміті НАТО (20-й саміт країн-членів НАТО, 2-4 квітня 2008 року, Бухарест /Румунія/), на якому розглядалися перспективи його розширення, через "небажання" Німеччини та Франції "псувати стосунки з Росією" – рішення стосовно приєднання України та Грузії до "Плану дій щодо членства в НАТО" (Membership Action Plan, MAP) було відкладено на грудень 2008 року.

Проте до грудня 2008 року політична ситуація змінилася кардинально. Вже в серпні 2008 року Росія розв’язала агресію проти Грузії (08.08.08.), а в Україні на той час "раптово" поглибилася внутрішньополітична криза. За таких обставин надання МАР для Тбілісі та Києва було знято з порядку денного, а за ініціативи представника США, питання щодо приєднання Грузії та України до НАТО було відкладене на невизначений термін.

Таким чином, якщо в подальшому питання комплексного виявлення та надійного супроводження російських повітряних носіїв ядерної зброї в США і НАТО було фактично вирішено, то задача гарантованого виявлення російських морських (підводних) носіїв високоточної та ядерної зброї залишається проблематичною й на сьогодні.

Агресія РФ проти Грузії, Defense Express
Агресія проти Грузії, яку Рф розв’язала в серпні 2008 року стала логічним результатом нерішучості НАТО у 2007... / Фото: EPA/UPG

Зростання активності російських підводних човнів у Чорному морі та Середземномор’ї

Одразу ж після саміту НАТО в Лондоні (3-4 грудня 2019 року) особливо відчутного поширення в західних ЗМІ стала набирати інформація щодо зростання активності атомних російських підводних човнів у Середземномор’ї, Північній Атлантиці, Арктиці та на Тихому океані, в тому числі й поблизу узбережжя США.

Правда, заради об’єктивності, варто відзначити, що цілеспрямоване за своїм характером поширення саме такого роду інформації відбувалося також вже протягом останніх двох-трьох років.

Так, за повідомленням CNN ще в жовтні 2018 року, командувач військово-морськими силами США в Європі адмірал Джеймс Фоґґо-третій (англ. – James G. Foggo, III) заявив у аналітичному центрі "Атлантична рада" (англ. – Atlantic Council), що його дуже "непокоїть" та загроза, яку становлять певні зразки модернізованих та найбільш сучасних російських підводних човнів, у зв'язку з посиленням Російською Федерацією свого підводного флоту в Чорному та Середземному морях, що створює дисбаланс на європейському театрі воєнних дій. "…Найбільше мене непокоять можливі бойові дії, за участі російських підводних човнів, оснащених високоточними крилатими ракетами типу "Калібр", які можуть досягти будь-якої зі столиць Європи", - заявив він. При цьому він наголосив: "…Мене також непокоїть посилення інтенсивності їх бойової підготовки на сході Середземного моря".

За його словами, Росія модернізує багато своїх старих підводних човнів, таких як дизельні підводні човни класу "Kilo". При цьому, російські військові стверджують, що тепер такі підводні човни можуть значно довше залишатися під водою та озброєні чотирма високоточними крилатими ракетами типу "Калібр", якими вони успішно атакували об’єкти ІДІЛ у Сирії. "…Це непокоїть мене, це непокоїть також і наших партнерів по НАТО та друзів. Саме тому ми мусимо постійно знати, де вони перебувають", - додав він.

Командувач військово-морськими силами США в Європі адмірал Джеймс Фоґґо-третій, Defense Express
Командувач військово-морськими силами США в Європі адмірал Джеймс Фоґґо-третій: "…Найбільше мене непокоять можливі бойові дії, за участі російських підводних човнів, оснащених високоточними крилатими ракетами типу "Калібр", які можуть досягти будь-якої зі столиць Європи" / Фото: U.S. Naval Forces Europe-Africa

Зростання активності російських підводних човнів у Північній Атлантиці та в Арктиці

У подальшому, в листопаді 2018 року в інтерв’ю CNN знову ж таки командувач військово-морськими силами США в Європі адмірал Джеймс Фоґґо-третій заявив, що в Росії є більше ніж 40 бойових підводних човнів, 20 з яких – знаходяться у бойовому складі її Північного флоту, і що вони призначені до бойового застосування в Північній Атлантиці та Арктиці.

"…Вони дають нам зрозуміти, що вони там є", - наголосив адмірал Джеймс Фогго про збільшення присутності російських підводних човнів у Північноатлантичному та Арктичному регіонах. За його словами, російських субмарин стало значно більше, і вони з'явилися в місцях, де їх раніше не було. Головна їх задача – підірвати спроможність Альянсу переміщувати підкріплення між Північною Америкою та Європою в умовах кризи, а значить вони потребують постійного відслідковування.

Підводний човен К-550, Defense Express
Підводний човен К-550 "Александр Невский"

Як відомо, щоб дістатися від баз у російській Арктиці до Атлантичного океану, підводні човни ВМФ Росії мають пройти повз острівну країну Ісландію з її стратегічним положенням між Великобританією та Гренландією. За словами адмірала Фогго, ці підводні човни – сильний головний біль для керівництва НАТО.

У відповідь на це НАТО і США прагнуть послати російській стороні свій "сигнал". Так в жовтні-листопаді 2018 року було відновлено проведення масштабного військового навчання НАТО в Норвегії "Trident Juncture-2018" (близько 50 000 учасників з 31 країни НАТО і країни-партнера /в т.ч. України/), метою яких стало своєрідне "нагадування" Росії (в т.ч. через відпрацювання широкого спектру задач проти російських підводних човнів) щодо власних інтересів США та союзників по НАТО стосовно Арктичного регіону та каналів транспортування вантажів між Північною Америкою і Європою. Практично, це стали найбільші військові навчання у Норвегії від 1980-х та найбільші військові навчання НАТО від 2002 року.

…Вони дають нам зрозуміти, що вони там є", - наголосив адмірал Джеймс Фогго про збільшення присутності російських підводних човнів у Північноатлантичному та Арктичному регіонах

За наявною інформацією, вильоти літаків США на відстеження російських підводних човнів на сьогодні відбуваються практично через день з американської авіаційної бази в міжнародному аеропорту Кефлавік (Ісландія). За заявою міністра закордонних справ Ісландії Тора Тордарсона, частота вильотів авіації США/НАТО з аеропорту Кефлавік відчутнозросла: у 2017 році вильоти здійснювалися 153 дні, але ця цифра стабільно зростала від 2014 року, коли такі вильоти здійснювалися лише 21 день.

Довідково: Авіабаза ВМС США Кефлавік в Ісландії була заснована у 1951 році. У 2006 році вона була розформована, так як основна увага НАТО в Європі була сконцентрована на її південній частині та в Середземному морі. На підставі двосторонньої міжурядової угоди між США та Ісландією, з 2016 року авіабаза ВМС США відновила своє перебування в Кефлавіку з розміщенням на ній протичовнових літаків P-8 "Poseidon" та відновленням їх чергування на маршрутах переходів російських підводних човнів у Північноатлантичному та Арктичному регіонах.

Тільки в жовтні-листопаді 2018 року, в ході проведення навчання НАТО "Trident Juncture-2018" в Норвегії, сили США/НАТО зафіксували одночасну активну діяльність навколо цієї країни щонайменше десяти російських підводних човнів. Одночасно, в цей же період російські субмарини були неодноразово помічені ними біля берегів Великої Британії, а також Фінляндії.

При цьому варто зазначити, що наприкінці минулого та на початку поточного років також значно зросла й інтенсивність бойової підготовки багатоцільових російських підводних човнів у Північній Атлантиці та в Арктиці.

РПКСП проекту 955 "Борей" і РПКСП проекту 955А "Борей-А" - основа російських підводних сил ядерного стримування

АПЛ «Александр Невский» проекта 955 «Борей», Defense Express
АПЛ "Александр Невский" проекта 955 "Борей"

Але найбільше американських (і натовських) військових турбують російські атомні підводні човни проекту 955 "Борей" (за класифікацією НАТО, "Borey") – тип російських ПЧАРБ (підводні човни атомні з ракетами балістичними). За оцінками американських спеціалістів, це практично безшумні новітні атомні підводні човни, які аналогічні американським підводним човнам класу "Огайо", оснащеними балістичними ракетами морського базування в ядерному спорядженні.

Довідково: Проект 955 "Борей" був розроблений у 80-х роках в ЦКБ МТ "Рубін" (м. Санкт-Петербург) і створювався для заміни підводних човнів проекту 941 "Акула" (за класифікацією НАТО, "Typhoon") та 667БДРМ "Дельфин" (за класифікацією НАТО, "Delta-IV"). Російські стратегічні субмарини проекту 955 "Борей" були оснащені ракетним комплексом Д-19М з 16 міжконтинентальними твердопаливними балістичними ракетами підводного базування Р-30 "Булава" ("Тополь-МПЛ") з дальністю дії 8300 км і практично уніфікованими з аналогічними балістичними ракетами наземного базування, які в свою чергу, можуть бути забезпечені десятьма ядерними і гіперзвуковими блоками.

Перший в світі атомний підводний ракетоносій проекту 955 "Борей" (4-го покоління) "Юрий Долгорукий" був закладений в листопаді 1996 року в місті Северодвінську. Значно пізніше (у 2004 році) був закладений другий корпус підводного човна цього проекту під назвою "Александр Невский", а в 2006 році – третій корпус ПЧАРБ цього ж проекту під назвою "Владимир Мономах".

ПЧ
Зустріч з першого дальнього походу ракетного підводного крейсера стратегічного призначення Північного флоту "Юрий Долгорукий" (Гаджиево, Мурманська область), 19 жовтня 2015 року / Фото: Vadim Savitskiy

За даними на квітень 2020 року – 3 кораблі базового проекту 955 "Борей" вже знаходяться в складі ВМФ Росії, а саме: ПЧАРБ "Юрий Долгорукий" – на Північному флоті у складі 31-ої дивізії підводних човнів (ДиПЧ) з базуванням на військово-морській базі (ВМБ) Гаджієво, а ПЧАРБ "Александр Невский" і "Владимир Мономах" – на Тихоокеанському флоті у складі25-ої ДиПЧ з базуванням на ВМБ Вілючинськ.

Будівництво четвертого атомного підводного човна (отримав назву "Князь Владимир", хоча спочатку передбачалося назвати його "Святитель Николай") відбувалось вже у вигляді модернізованого проекту 955А "Борей-А". Також передбачалося, що кількість ракетних шахт в ПЧАРБ проекту "Борей-А" буде збільшено до 20, але в подальшому цю інформацію було спростовано.

Офіційна церемонія закладки відбулася 30 липня 2012 року. Виведення з елінгу і спуск на воду 17 листопада 2017 року. Державні випробування розпочалися 28листопада 2018 року і завершилися 21 листопада 2019 року, після чого ПЧАРБ "Князь Владимир" прибув до Біломорської бази в місті Северодвінськ.

Підводний човен К-549
Підводний човен К-549 "Князь Владимир" на випробуваннях, видно змінену форму ракетного банкету / Фото: Wikipedia

Варто також відзначити, що починаючи з ПЧАРБ "Князь Владимир", у проекті 955А "Борей-А" було змінено форму корпусу підводного човна, а саме – ракетні шахти були повністю вписані в корпус, що значно поліпшило його керованість у підводному положенні, а також зменшило лобовий опір і шумність роботи. Тобто, човни проекту 955А "Борей-А" відрізняються від базової моделі (проекту 955 "Борей") більш низьким рівнем фізичних полів (отже, меншою помітністю), а відповідно – кращою скритністю (прихованістю) дій, і крім того – більш досконалими засобами зв’язку, системами виявлення цілей та управління бортовим озброєнням. В них також будуть поліпшені умови проживання для екіпажу. Як наслідок – значно покращено автономність плавання та живучість човна.

За наявною інформацією, до складу Північного флоту ВМФ РФ підводний човен "Князь Владимир", у кінцевому рахунку, мав би ввійти та заступити на бойове чергування ще в 2019 році, але цього так і не сталося. Через виявлені в ході державних випробувань ряд дефектів та недоліків передача флоту ПЧАРБ "Князь Владимир" неодноразово переносилось – на лютий, березень, а потім і квітень 2020 року і, не виключено, що перед остаточною здачею флоту човен має ще раз вийти в море для остаточних випробувань.

проект 955 «Борей», Defense Express
3 кораблі базового проекту 955 "Борей" вже знаходяться в складі ВМФ РФ

По всьому видно, що й березнева здача була зрушена вправо, саме через систематичне виявлення на цій субмарині дефектів і проблем, які доводиться виправляти в режимі "нон-стоп". Однак, у випадку з нинішнім зрушенням на квітень, не думається, що будуть ще перенесення термінів, тому як до 9 травня ц.р. російській пропаганді кров з носу, а потрібно показати велич і епічність російського озброєння. Здача "Князя Володимира", наскільки б він не був дефективним і недоробленим, все-таки може відбутися саме до 9 травня, а тому ...

А тому залишається лише чекати, коли цей ПЧАРБ ("Князь Владимир") нагадає про себе в тривожних хроніках про надзвичайну подію. Якщо звичайно його після здачі в експлуатацію взагалі випустять найближчим часом в море, а не повернуть в док для доопрацювання. Наприклад, як це було не раз з новими зразками російських бойових кораблів, зокрема, фрегатом "Адмірал Горшков", якого ввели до складу ВМФ Росії недоукомплектованим і недовипробуваним.

В іншому ж випадку, 9 травня ц.р. до складу російського ВМФ може бути введений воістину небезпечний ПЧАРБ "Князь Владимир". Небезпечний, за ступенем своєї аварійності, як для життя членів його екіпажу, так і для навколишнього середовища, екології та, не виключено, загалом для міжнародної безпеки.

Тобто, той факт, що ПЧАРБ "Князь Владимир" був виведений на випробування в 2018 році і з тих пір його передача флоту більш ніж тричі переносилася, говорить про те, що в ході випробувань виявлялися серйозні дефекти, які вимагають невідкладних виправлень, що і обумовлювало постійне зрушення термінів. І це насторожує найбільше. Адже мова йде про атомний підводний човен, якість використання за призначенням якого викликає явні сумніви, особливо в контексті останніх катастроф і аварій на просторах "гібридної морської наддержави" – Російської Федерації.

Церемонія закладки шостого ПЧ  проекту
Церемонія закладки шостого ПЧ проекту "Борей-А" "Генералиссимус Суворов" на АТ "Виробниче об'єднання "Севмаш" у Сєвєродвінську, 26 грудня 2014 року / Фото: відкриті джерела

П’ятий човен "Князь Олег" та шостий "Генералиссимус Суворов" були закладені відповідно 27 липня і 26 грудня 2014 года по проекту "Борей-А".

Сьомий човен по проекту "Борей-А" - "Император Александр III" - було закладено 18 грудня 2015 року.

Восьмий човен по проекту "Борей-А" - "Князь Пожарский" - був закладений 23 грудня 2016 року.

Попередньо планувалось, що після завершення побудови ПЧАРБ серій "Борей" та "Борей-А" в бойовому складі ВМФ РФ будуть знаходитись 14 нових стратегічних підводних човнів класу ракетний підводний крейсер стратегічного призначення (РПКСП) 4-го покоління, а саме: 3 серії "Борей" та 11 серії "Борей-А". Але в силу цілого ряду об’єктивних і суб’єктивних причин (недостатність фінансування, низький рівень технологічного обладнання та інженерно-технічного персоналу виробництва, відсутність /внаслідок дії західних санкцій/ окремих високотехнологічних елементів /складових/ для важливих вузлів обладнання човна тощо) кількість човнів і терміни їх будівництва та прийняття на озброєння постійно змінюються.

Закладна дошка восьмого ПЧ проекту
Закладна дошка восьмого ПЧ проекту "Борей-А" "Князь Пожарський", що був закладений 23 грудня 2016 року на АТ "Виробниче об'єднання "Севмаш" у Сєвєродвінську / Фото: відкриті джерела

Так, в квітні 2019 року приймається рішення щодо припиненнязакладки ПЧАРБ типу "Борей-А", а вже в червні цього ж року про визначення нової кількості підводних човнів цих проектів у складі ВМФ РФ, а саме: 3 РПКСП проекту 955 "Борей" і 7 РПКСП проекту 955А "Борей-А".

За даними на 21 лютого 2020 року, прийнято рішення підписати в серпні ц.р. на форумі "Армія-2020" контракт на будівництво для ВМФ РФ ще 2-х підводних ракетоносців проекту 955А "Борей-А". За умовами контракту, закладка обох кораблів відбудеться на верфі "Севмаш" у 2021 році і вони мають бути побудовані в рамках діючої Держпрограми озброєння ЗС РФ до 2027 року. Таким чином, загальне число підводних човнів проекту 955 "Борей" (3 РПКСП) і 955А "Борей-А" (9 РПКСП) у складі ВМФ Росії може зрости до 12 РПКСП – по 6 одиниць цих проектів у складі Північного та Тихоокеанського флотів. Також передбачається, що ПЧАРБ проектів 955 "Борей" і 955А "Борей-А" – складатимуть основу російських підводних сил ядерного стримування.

Привертає увагу і той факт, що з початку наглої агресії Росії проти України було закладено вже чотири ПЧАРБ серії "Борей-А". Про що це може значити? Провідні зарубіжні експерти-політологи визнають, що агресивні експансіоністські плани Російської Федерації проти демократичних країн ніяким чином не змінилися і зусилля країни-агресора продовжують бути спрямовані, зосереджені і послідовно нарощуються, як і раніше, проти демократії, проти Європейського Союзу, проти НАТО і проти країн, які вибрали власний шлях на розвиток демократії в них.

Міжконтинентальні підводны кабелі, Defense Express
Більшість операцій, в тому числі і фінансових, здійснюється завдяки підводним комунікацій / Ілюстрація: TELEGEOGRAPHY

Пошкодження та руйнування спеціальними російськими підводними човнами підводних кабелів управління та зв’язку

Серед інших можливих загрозливих сценаріїв для європейської та євроатлантичної безпеки західними спеціалістами розглядається і такий, як пошкодження або руйнування спеціальними російськими підводними човнами підводних кабелів управління та зв’язку, що сполучають острівну Велику Британію та континентальну Європу, а також США та Європу. Такі кабелі загалом забезпечують більшу частину інтернет-комунікацій, а їх пошкодження може не просто негативно позначитися на стані міжконтинентальних комунікацій, але й загострити геополітичну обстановку в глобальному вимірі.

Вперше досить відверто заявив про це в грудні 2017 року на той час начальник Штабу оборони Великої Британії (еквівалент генерального штабу в інших країнах) головний маршал авіації сер Стюарт Піч (з середини 2018 року – голова військового комітету НАТО), який наголосив, що захист ліній зв’язку має стати пріоритетом для Великої Британії й НАТО.

Начальник британського генштабу Стюарт Піч, Defense Express
Начальник британського генштабу Стюарт Піч визнав, що країни НАТО погано підготовлені до загрози пошкодження підводних комунікацій ворожими субмаринами / Фото: МО Великобританії

У своєму виступі в аналітичному центрі RUSI (англ. - Royal United Services Institute for Defence and Security Studies, RUSI; повна назва – Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень) він заявив про нову загрозу, яку становить Росія для комунікацій та інтернет-кабелів, прокладених дном морів, знищення або виведення з ладу яких стане "раптовим і потенційно катастрофічним" ударом по економіці країн НАТО. "У відповідь на загрозу, яку становить модернізація російського військово-морського флоту – як атомних, так і неатомних підводних човнів і надводних кораблів, - ми, разом з нашими атлантичними союзниками, надаємо пріоритет завданням, пов’язаним із захистом морських ліній зв’язку", - повідомив він. "Адже Росія, окрім будівництва нових кораблів і підводних човнів, продовжує вдосконалювати свої можливості інформаційної війни та інших нових методів ведення гібридної війни", - зазначив сер Стюарт Піч. На його переконання, Велика Британія і її союзники повинні зрозуміти сенс модернізації російського надводного та підводного флоту і пропорційно модернізувати власні військово-морські сили.

За словами речника НАТО П’єра Казале, це ж стало й однією з причин прийняття рішення в лютому 2018 року щодо створення нового Об’єднаного Атлантичного командування НАТО для забезпечення безперебійної координації, яке, окрім іншого, займатиметься й захистом морських комунікацій. "…Є також стурбованість тим, що важливі кабелі глибоководного зв’язку можуть бути під загрозою диверсії. Відновлення можливостей для протидії російським субмаринам у цьому контексті – одне з пріоритетних завдань НАТО", - заявив П. Казале для DW.

Кеблавік, Defense Express
У 2018 році США вирішили повернутись на авіабазу Кеблавік в Ісландії, яку залишили у 2006 році. На фото: Американська авіабаза в Кеблавіку, 1982 рік

Розвідувально-диверсійна діяльність спеціальних підводних глибоководних станцій та апаратів

Не менш загрозливим фактором для США і НАТО постає і різного роду експериментальна та розвідувально-диверсійна діяльність спеціальних підводних глибоководних станцій та апаратів Міністерства оборони Російської Федерації, яка проводиться ними як у територіальних водах Росії, так і в акваторіях Світового океану.

Так, згідно з офіційним повідомленням Міністерства оборони Російської Федерації, в липні 2019 року в Баренцевому морі потерпіла аварію атомна глибоководна станція проекту 10831 АС-31 "Лошарік", яка, за офіційною інформацією займалася проведенням батіметрічних вимірювань.

Лошарик, Defense Express

Згодом російські військові і чиновники, пославшись на секретність, відмовилися розкривати подробиці інциденту і конкретний зміст завдань, що вирішувалися науково-дослідним глибоководним апаратом. Проте наявна інформація дозволяє припустити, чим міг би займатися АС-31 "Лошарік" в російських територіальних водах і чим станція в дійсності взагалі займалася.

Не зупиняючись на досить широкому спектрі специфічних (спеціальних) завдань, які може виконувати глибоководна станція АС-31 "Лошарік", розглянемо тільки найбільш поширені та ймовірні з них.

По-перше, це варіант основного застосування АС-31 "Лошарік", а саме – відпрацювання методів транспортування і застосування виробів, призначених для розміщення на морському дні. Такі пристрої, в залежності від їх призначення, можуть бути використані, наприклад, для відволікання іноземних підводних човнів і американської гідроакустичної протичовнової системи SOSUS (англ. - SOund SUrveillance System; Звукова система спостереження), розташованої на умовній лінії, що з’єднує Гренландію і Британські острови, в той час поки російські субмарини покидають Кольський півострів і йдуть в Північну Атлантику, або прослуховування акустичних сигналів, вироблених зарубіжними підводними човнами, або порушення цілісності і прослуховування підводних зарубіжних цивільних і військових кабелів зв'язку або підрив тієї ж SOSUS.

Принципова схема облаштування системи протидиверсійного моніторингу, Defense Express
Принципова схема облаштування системи протидиверсійного моніторингу / Ілюстрація: niiatoll.ru

Саме такий сценарій використання АС-31 "Лошарік" на Заході вважають найбільш ймовірним, заявляючи, що аварія на атомній глибоководної станції сталася під час літнього періоду експлуатації човнів Головного управління глибоководних досліджень Міноборони Росії – що передує розгортанню в Північній Атлантиці робіт.

По-друге, це варіант використання АС-31 "Лошарік", який передбачає відпрацювання розміщення елементів російської позиційної системи підводного спостереження "Гармонія", аналог американської SOSUS, яку утворюють спеціальні підводні роботизовані комплекси, що виходять з підводного човна і розгортають на морському дні автономні донні станції.

"Гармонія" повинна бути розгорнута до 2020 року, чого напевно не відбудеться. Серед можливих причин відставання за термінами можна назвати не стільки інцидент з АС-31 "Лошарік", скільки проблеми з необхідними компонентами і обладнанням, наприклад, оптоволоконним кабелем, сполучними муфтами, кабелеукладачами і акумуляторами.

Без "Гармонії" Збройні сили Росії фактично не в змозі у власних арктичних водах відстежити та ідентифікувати іноземні субмарини. Прямим наслідком такої ситуації є те, що без системи підводного спостереження ніякої стратегічної переваги "Кинджали" і "Авангарди" забезпечити Росії не зможуть, а човен-носій з "Посейдоном" просто не встигне при необхідності покинути межі російських територіальних вод.

Використання ядерних субмарин-дронів

У зв’язку з останнім, заслуговує на увагу інформація щодо стану розробки та випробування ядерної субмарини-безпілотника "Посейдон". 19 липня 2018 року провідний аналітик групи радників начальника Генерального штабу ЗС РФ Ігор Касатонов заявив про завершення випробувань атомного безпілотного підводного човна "Посейдон".

Цей об’єкт в РФ видають за ядерну субмарину-безпілотник "Посейдон" / Фото: відкриті джерела

За його заявою, випробування системи "Посейдона" пройшли згідно з графіком. На дослідницьких полігонах були організовані випробування для підтвердження динамічних характеристик апарата під час пусків у реальних умовах, а також параметрів його руху в автономному режимі.

На думку І. Касатонова, тактико-технічні характеристики "Посейдона" роблять його фактично невразливим завдяки великій глибині занурення, високій швидкості руху і "непрогнозованому для противника маршруту".

У Міністерстві оборони РФ вважають, що ядерна субмарина-безпілотник "Посейдон" допоможе військово-морським силам РФ боротися з авіаносними і корабельними ударними групами ймовірного противника, а також вражати об’єкти берегової, в т.ч. критичної інфраструктури противника на віддалених континентах.

Defense Express
В РФ лякають США страшними наслідками застосування підводного дрону "Посейдон", який є реінкарнацією радянського проекту "Статус-6". На ілюстрації: Модель наслідків вибуху 100 мегатонн боєголовки «Статус-6» на базі ВМФ на узбережжі США в Nukemap 3D / Ілюстрація: відкриті джерела

Замість висновків

Таким чином, за результатами аналізу особливостей і підсумків останнього саміту НАТО в Лондоні (3-4 грудня 2019 року) відчувається зростання занепокоєння США та інших країн НАТО "дестабілізуючою поведінкою Росії", яка проявляється в активізації розробок та випробувань нових російських ракетних систем наземного, повітряного та морського (головним чином, підводного) базування; агресивності застосування російської бойової авіації в Сирії; безпрецедентному накопиченні різнорідних сил і засобів Збройних сил Російської Федерації в Криму, а також на запланованих тестуваннях підводних безпілотних апаратів (дронів) і військових навчаннях різнорідних сил ВМФ РФ в акваторії Світового океану. При цьому особлива увага привертається до задачі гарантованого виявлення російських морських (підводних) носіїв високоточної та ядерної зброї, вирішення якої залишається проблематичним і на сьогодні.

Небезпідставне занепокоєння США і НАТО пояснюється зростанням активності російських підводних човнів у Чорному морі та в Середземномор’ї, у Північній Атлантиці, в Арктиці та в Тихоокеанському регіоні; прийняттям на озброєння (часто недовипробуваних) новітніх ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (РПКСП) 4-го покоління; несанкціонованим пошкодженням та руйнуванням спеціальними російськими підводними човнами підводних кабелів управління та зв’язку; організацією розвідувально-диверсійної діяльності зі спеціальних підводних глибоководних станцій та апаратів, а також використаннямядерних субмарин-дронів. Подібна ситуація характеризується появою загрозливих тенденцій щодо безпрецедентного зниження порогу застосування ядерного потенціалу (ядерної зброї) в силу збільшення цілого ряду різного роду дефектів, проблемта недоліків, викликаних недостатністю фінансування, низьким рівнем технологічного обладнання та інженерно-технічного персоналу виробництва, відсутністю /внаслідок дії західних санкцій/ окремих високотехнологічних елементів /складових/ для важливих вузлів обладнання підводного човна тощо.

08 серпня 2019 року, на полігон в Архангельській області, аврія крилатої ракети з ядерною установкою
08 серпня 2019 року на військовому полігоні в Архангельській області сталася вибух. На думку американських експертів, ПП під Северодвінську сталося під час випробувань крилатої ракети з ядерною установкою "Буревісник" /Фото: відкриті джерела

Сумна статистика свідчить, що з 1945 по 2019 рік серед затонулих по тим чи іншим причинам підводних човнів було, як мінімум, десять (три - США, 5 - СРСР, дві - Росія), причому деякі з них з ракетами або торпедами, оснащеними ядерними боєголовками і, як мінімум, два дизельні човни з ядерною зброєю. Як це надалі впливатиме на навколишнє середовище та на екологію – мабуть одному Богу тільки й відомо.

Що стосується перспектив саміту НАТО в цьому (2020) році, який мав би проводитись в Туреччині, то через тертя з Туреччиною, лідери країн-членів НАТО на зустрічі у Лондоні вирішили не проводити черговий саміт Північноатлантичного альянсу в 2020 році та натомість запланували наступний саміт НАТО вже на 2021 рік.

Юрій Радковець, військово-політичний експерт,

екс-заступник начальника ГУР МО України (2000-2003; 2013-2015 рр.),

кандидат військових наук, доцент, генерал-лейтенант запасу.

м. Київ.

Запуск ракети з підводного човна, Defense Express
Читайте також: Росія у Придністров’ї готується до війни: 65 військових навчань лише за останні 3 місяці