В першій частині матеріалу Defense Express розповість про будівництво для ВМФ РФ нових атомних ПЧ. Про дизельні підводні човни для флоту країни-окупанта читайте завтра в частині 2.
З нагоди святкування у РФ 19 березня Дня моряка-підводника головнокомандувач ВМФ РФ адмірал Ніколай Євменов дав інтерв’ю газеті «Красная Звезда», де окреслив деякі деталі щодо планів на майбутнє підводного флоту.
Читайте також: Чим РФ намагається лякати США і НАТО в Світовому океані
За словами Євменова, рівень практичної підготовки екіпажів підводних човнів ВМФ РФ уможливлює реалізацію складних і масштабних завдань. Загалом протягом 2020 року російські підводні човни (ПЧ) перебували у морі 2700 діб, а протягом лише двох місяців 2021 року – вже понад 400. У 2020-2021 роках вони брали участь у 60 навчаннях різного рівня з практичним використанням торпедного, ракетного і мінного озброєння.
Одним із важливих напрямків взаємодії з іншими різнорідними силами і засобами щодо знищення надводних цілей є використання далекобійних крилатих ракет комплексу 3Р14 «Калибр-ПЛ.» Цього року ПЧ вже здійснили до десяти таких навчань, інтенсивність і кількість яких вирішено збільшити.
Нові російські "бумери"
Будівництво нових атомних ПЧ для ВМФ РФ здійснює ПО «Севмаш» у Северодвинську (Архангельська область). Цього року замовник має отримати три нових АПЧ Йдеться про атомний ракетний підводний крейсер стратегічного призначення (РПКСН) K-552 «Князь Олег» пр. 955A («Борей») та два багатоцільових АПЧ пр. 885M («Ясень-М»): K-561 «Казань» i K-573 «Новосибирск». Цього року також має відбутися закладка на стапелях 2-х чергових РПКСН пр.955А – «Дмитрий Донской» і «Князь Потемкин».
Поряд з будівництвом АПЧ IV покоління, тривають роботи над створенням ракетних і багатоцільових АПЧ V покоління. Будівництво і впровадження до служби стратегічних РПКСН IV покоління типів проектів 955/955A відбувається у відповідності до прийнятої у РФ морської доктрини. Остання передбачає підтримання на сучасному технічному і кількісному рівні стратегічної компоненти обох океанських флотів ВМФ Росії – Північного і Тихоокеанського.
У 2013-2014 роках ВМФ отримав 3 РПКСН K-535 «Юрий Долгорукий» пр. 955, K-550 «Александр Невский» i K-551 «Владимир Мономах», а також K-549 «Князь Владимир» модифікованого пр.955А. Останній прийнято до складу флоту 12 червня 2020 року. Наразі триває будівництво 4-х чергових РПКСН пр.955А. Перший з них, «Князь Олег», було спущено на воду 16 липня 2020 року, решта «Генералиссимус Суворов», «Император Александр ІІІ» та «Князь Пожарский», була закладена у 2014-2016 роках і поки залишається на стапелях.
Угоду щодо будівництва 2-х чергових РПКСН пр.955А («Дмитрий Донской» і «Князь Потемкин») було підписано у липні 2020 року, із запізненням на рік. Адже спочатку планувалося здійснити закладку кораблів 9 травня 2020 року до 75-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною. Ймовірно, 6-й і 7-й кораблі серії отримали заводські номери замовлення 209 і 210 і будуть закладені 9 травня п.р.
Нові і модернізовані багатоцільові ПЧ
До найбільш сучасних відносяться АПЧ пр.885 («Ясень») та пр.885М («Ясень-М»), але в строю знаходиться лише головний корабель АПЧ K-560 «Северодвинск», переданий флоту 17 червня 2014 року. Другий АПЧ серії, K-561 «Казань», одночасно є першим кораблем модифікованого типу пр.885М – досі не прийнятий до складу ВМФ, хоча був спущений на воду ще 31 березня 2017 року і 25вересня 2018 року розпочав заводські випробування, які затягнулися.
Вже у травні 2019 року було повідомлено про необхідність переробки допоміжних систем цього корабля, що не відповідали вимогам замовника. Ці роботи тривали весь 2020 рік і за заявою «Севмашу» на початку 2021 року АПЧ був готовий до передачі замовнику. Втім, ймовірно, через проблеми, що залишаються, нещодавно було повідомлено про чергове перенесення терміну передачі корабля, цього разу на липень.
Невідомо, як затримка впливає на будівництво чергових АПЧ цього типу. Наразі, окрім третього корабля серії К-573 «Новосибирск», який проходить швартові випробування і має бути переданий флоту до кінця року, у різних стадіях будівництва знаходяться ще 6 одиниць. Йдеться про K-571 «Красноярск» (спуск на воду запланований на серпень п.р.), K-564 «Архангельськ», а також «Пермь», «Ульяновск», «Воронеж» і «Владивосток». Два останніх АПЧ було закладено на стапелях 20 липня 2020 року.
Останні відрізняються від базового проекту меншою на 9 м довжиною і застосуванням силової установки нового типу, що у поєднанні з новими бортовими системами (виключно російського виробництва) покликані сприяти зменшенню (у порівнянні з головним АПЧ) рівня акустичного поля. Підвищено автоматизацію, завдяки чому зменшено чисельність екіпажу.Також зменшено з 10 до 8 кількість торпедних апаратів.
Кораблі цього проекту призначені для Північного і Тихоокеанського флотів РФ. Втім, темпи будівництва через нестабільне фінансування не відповідають вимогам і планам ВМФ, хоча технічні можливості заводу «Севмаш» дозволяють передавати замовнику щорічно один стратегічний РПКСН пр.955А і два багатоцільових АПЧ пр.885М. Такий стан речей змушує модернізувати і продовжувати ресурс АПЧ попередніх проектів, що перебувають у складі флотів.
Відтак, за словами Євменова, буде продовжено практику ремонтів і модернізації АПЧ пр.949А («Антей») і 971 («Щука-Б»), які отримають нові можливості як з точки зору озброєння, так і технічного оснащення, буде продовжено термін служби, який спочатку мав становити 30 років. Йдеться про перетворення модернізованих АПЧ на носії ракет системи «Калибр-ПЛ», а в перспективі ймовірно-також ракет «Циркон».
Натомість, поки що бракує доказів завершення переозброєння АПЧ пр.949А, що несуть 24 протикорабельні крилаті ракети 3М45 «Гранит», розрахованих на знищення авіаносців. В рамках модернізації до стандарту пр.949АМ, розробленого 10 років тому у ЦКБМТ «Рубин» (Санкт-Петербург), ці АПЧ підлягали переозброєнню на 72 крилаті ракети «Оникс» або «Калибр».
Що важливо, це мало відбутися без втручання у конструкцію міцного корпусу, адже замість пускових установок СМ-225А для ракет «Гранит», розміщених у просторі між корпусами ПЧ, мали бути встановлені універсальні пускові установки СМ-878, що містять по 3 ракети «Оникс» або «Калибр» кожна.
У 2019 році на далекосхідному заводі «Звезда», розташованому у м.Большой Камень, завершено ремонт і модернізацію АПЧ Тихоокеанського флоту К-186 «Омск». Наразі там тривають ремонтні і модернізаційні роботи на двох інших АПЧ цього типу: K-442 «Челябинск» і K-132 «Иркутск».
Ремонт і модернізацію проходять також АПЧ пр. 971, але тривають вони надзвичай довго. Прикладом можна вважати ремонт і модернізацію АПЧ K-328 «Леопард» Північного флоту. Роботи, розпочаті ще наприкінці 2011 року на СРЗ «Звездочка» у Северодвинську, досі не завершено. Лише 25 грудня 2020 року корабель спустили на воду і почали готувати до проведення випробувань, які триватимуть щонайменше півроку.
Перший носій атомних "посейдонів"
АПЧ «Белгород» почали будувати 24 липня 1992 року, ще за часів колишнього СРСР в якості 12-го корабля пр.949А – носія ПКР «Гранит». Але після призупинення робіт у 75% готовності і переробки проекту АПЧ добудовується вже у якості АПЧ спеціального призначення пр. 09852 «Белгород».
У 2000 році, після катастрофи однотипного корабля К-141 «Курск» планувалося добудувати «Белгород» за пр.949АМ, проте, через брак коштів цього не сталося. 26 липня 2009 року повідомлялося про плани добудови корабля за зміненим проектом в якості АПЧ спеціального призначення пр. 09852, розробленим ЦКБМТ «Рубин». Офіційно роботи за новим проектом розпочалися 20 грудня 2012 року, 23 квітня 2019 року корпус ПЧ урочисто спустили на воду.
«Белгород» має стати першим носієм 6 крупногабаритних торпед з ядерними двигунами 2M39 «Посейдон» (розробка в рамках програми «Статус-6»). «Суперторпеда» має довжину 20 м, діаметр 1,8м, масу до 100 т i дальність дії близько 10 000 км. Потужність ядерної бойової частини становить 2 мегатони.
«Посейдон» є ударною зброєю, призначеною для знищення авіаносних бойових груп і берегової інфраструктури США. Ураження прибережних районів може на багато років і навіть десятиліть виключити їх з економічного обігу. За оцінкою колишнього заступника держсекретаря США з питань міжнародної безпеки Крістофера Форда, «Посейдон» покликаний «залити прибережні міста Сполучених Штатів потужним радіоактивним цунамі», жертвами атаки можуть стати десятки мільйонів американців.
З огляду на прототиповий характер «Белгорода», роботи з його добудови, пуску реакторів і заводських випробувань, які мали завершитися у 2019 році, все ще тривають і постійно затягуються. Нещодавно термін завершення випробувань корабля знов перенесли, цього разу-на вересень 2021 року.
Після завершення випробувань «Белгород» має перейти для подальшої служби на Тихоокеанський флот, вигідне географічне розташування баз якого дозволяє на використання АПЧ спеціального призначення в будь-якій частині акваторії Світового океану.
Читайте також: Підводна війна: у якому напрямі розвивається підводний флот у світі
