Питання переходу на Повітряних Сил України на новий літак - одне з найголовніших, бо це одна з небагатьох можливостей ліквідації кількісної, а насправді й якісної переваги рашистів у небі.
Справа в тому, що РФ станом на 2021 рік мала (за Military Balance) понад 1000 ударних літаків, переважна більшість яких належать до модернізованих машин нового виробництва. І те, що ворог не зміг реалізувати перевагу у небі - результат виключної мужності та професійності Збройних Сил України.
Читайте також: Словаччині знадобиться 5 років, щоб "пересісти" на колісний аналог БМП-2
І питання який саме винищувач 4+ покоління є найкращим вибором для України - більш ніж дискусійне та спирається на цілий ряд абсолютно діаметральних висловлювань різного ступеня компетентності. Тому Defense Express в ефірі спільного проекту з Espresso, поставив це питання Олександру Лосю, екс-керівнику ДП "Антонов", доктору технічних наук, а нині - капітану Збройних Сил України.
За його словами, в першу чергу необхідно розуміти, що Україна зараз у небі протистоїть противнику, який має, як кількісну, так і якісну перевагу. Основними винищувачами РФ є Су-30 та Су-35, які хоча і є модернізованими Су-27, але мають доволі потужне радіолокаційне оснащення та далекобійні ракети "повітря-повітря" Р-77. Тобто виходити треба з реального розуміння загрози, без жодного "шапкозакидання".
При цьому необхідно розділяти дві окремі потреби - поточну короткострокову та довгострокову. І, як підкреслив Олександр Лось, їх треба вирішувати без зв'язки одна з одною: спочатку - короткострокову задачу, а вже після перемоги вирішувати довгострокову. І це можуть бути різні машини. А зараз головний фактор - це доступність, тобто можливість країни-союзника передати машини, що не створить для нього значного навантаження.
І в цій ситуації єдиний варіант - це саме F-15E та F-16 від США. І мова не повинна йти про найсучасніші версії машин - достатньо поточних масових F-15E та F-16С, які є у строю та у запасі повітряних сил США. Але вкрай важливо отримання саме цих двох типів машин. F-16 - для "рутинних задач", а F-15E - для "спеціальних".
"F-16 - це масовий літак, якщо порівнювати з сухопутними військами, то це "автомат Калашникова". F-15E - це важка снайперська гвинтівка для виконання спеціальних завдань, зокрема і по наземних цілях. Нам потрібно, умовно, декілька F-15E та "армада" F-16, які стануть основою Повітряних Сил України.
F-15E можливо підняти з західної частини України, дістатися навіть до найвіддаленіших куточків країни, відпрацювати та повернутися. І зробити це з великим арсеналом озброєння. Цього не може здійснити F-16, він може працювати на менших радіусах. До речі, на ще менших радіусах працює Gripen", - зазначив Олександр Лось.
З боку Defense Express зазначимо, що реальний бойовий радіус залежить від бойового навантаження та профілю польоту і може вкрай сильно відрізнятись від "паперових" показників, які записані у публічних ТТХ. Водночас максимальна дальність польоту у Gripen на 1000 км менша ніж у F-16, що прямо впливає на бойовий радіус.
Водночас ставка одночасно на два типи літаків, на перший погляд, може створити більше складностей в обслуговуванні. Але справа в тому, що F-15E та F-16 - уніфіковані. F-16 взагалі створювався, як доповнення до F-15, вони уніфіковані за двигуном та системою управління озброєнням, тобто з точки зору логістики це не створить катастрофічних проблем, як і підготовка наземного персоналу. Відносно останнього, то Олександр Лось нагадав вкрай цікавий аспект.
"В Україні немає дефіциту техніків для обслуговування західних літаків. Вся цивільна авіація в Україні - це переважно західні Boeing та Airbus і українські фахівці мають ліцензії [ред. - тобто пройшли сертифікацію] на обслуговування цих машин, включно з "важким" обслуговуванням, не говорячи вже про відмінну технічну англійську. Ці люди в Україні є і мова йде не про десятки, а про сотні фахівців, які зараз у ЗСУ і часто служать за іншими військово-обліковими спеціальностями. Тобто це лише питання організації", - зазначив екс-керівник ДП "Антонов", який зараз проходить службу у званні капітана ЗСУ.
Таким чином, для вирішення негайної потреби, Україна має максимально активізувати процес отримання саме цієї пари винищувачів F-15E та F-16. І робити це навіть шляхом взяття машин у оренду на певний час. А вже після цього - вирішувати довгострокові задачі з іншими підходами. Ключовим з яких має бути участь України у виробництві.
З боку Defense Express додатково зазначимо, що підхід з розділенням задачі оновлення авіаційного парку на два окремих не пов'язаних один з одним процесів зараз вбачається найоптимальнішим вибором. Бо якщо намагатись обрати, тим паче один літак, який має одночасно мати цілий набір діаметрально протилежних рис, ні до чого це не призведе.
Читайте також: У Saab розписались, що Gripen не має клієнтів вже останні 8 років: чи є майбутнє у літака
