Відмова армії США від свого легкого танка M10 Booker та закриття програми, означає те, що вже виготовлені машини у Пентагоні будуть змушені кудись подіти. При цьому за два роки з моменту класифікації машини, при цьому не як танк, а також присвоєння назви, у General Dynamics встигли виготовити близько 80 таких машин.
І варіантів що з ними робити не так й багато. Звісно декілька можуть направити на дослідні полігони, ще один-два до музеїв, а інші можна або поставити на склад, або одразу направити на утилізацію. Бо навряд якась країна захоче купляти лише 80 специфічних легких танків, від яких відмовився сам ініціатор розробки, який вклав у проєкт 10 років та 1,8 млрд доларів.
Читайте також: Які зміни треба по танкам для кращого захисту від БПЛА, якщо їх важливість показав аналіз 61 бою ЗСУ проти армії РФ
Також навряд ці машини будуть розібрані, як мінімум, до гвинтика. Бо запасні частини від них армії США навряд знадобляться. Бо M10 Booker має унікальне для армії США шасі ASCOD, двигун, 105-мм танкову гармату, прицільний комплекс та ряд інших складових, вузлів та агрегатів. Можливо, за рахунок певної уніфікації системи управління вогнем з Abrams M1A2SEPv3, користь може бути зі знятої електроніки, системи зв'язку та додаткових сенсорів.
І вже на цьому тлі, виключно гіпотетично, можливо розглянути доцільність зацікавленості у них Збройних Сил України. При цьому одразу за душки можливо винести питання взагалі готовності США експортувати ці машини.
Водночас варто нагадати, що у США задача M10 Booker підтримка піхоти - знищення вогневих точок противника, ДОТів, його легкої бронетехніки, лише потім - можливість використання у ролі протитанкового засобу. Фактично Booker ближчій до ролі піхотних танків, чи штурмових гармат Другої світової, за виключенням того, що має броню БМП, а також вищий за Abrams у 1,5 раза.
Тобто, умовно в поточних реаліях війни проти РФ, роль M10 Booker - виїхати й "розібрати посадку", завдяки довершеним приладам, бажано, уночі. Або використання у якості ерзац-САУ для вогню із закритий вогневих позицій. Тобто за ефективністю, як "нічна" вогнева машина, вони будуть кращі за Bradley, а за вогневою потужністю та рівнем бронювання на рівні близько до Leopard 1.
Варто розуміти, що їх реальна експлуатація буде доволі ускладненою. Пошкодження ходової частини ще можливо буде відремонтувати у Європі на потужностях General Dynamics European Land Systems в Іспанії, де виробляються ASCOD. А от ремонт бойової системи та башти буде астрономічно дорогим, бо потребуватиме індивідуальних запасних частин. А тому єдиним реальним шляхом підтримки їх боєздатності буде "канібалізація". І звісно такий варіант також прийнятний та зрозумілий в теперішніх умовах України.
Але ключовим тоді стає питання ціни. Бо Пентагон замовив у General Dynamics перші 96 серійних машин за 1,14 млрд доларів, тобто ціна одного M10 Booker для армії США складала 11,87 млн доларів. І навіть за такої ціни розглядати можливість потрапляння цих легких танків до України є доволі невдячною справою, з огляду на його реальні обмежені можливості на полі бою та відсутність запасних частин. І це не говорячи вже про умовну можливість потрапляння M10 Booker до України, на основі комерційного продажу. Це коли до цих майже 12 млн доларів ще будуть додані витрати на підготовку екіпажів, логістику, боєприпаси тощо.
Тобто єдиний сценарій за яким M10 Booker ще можливо розглядати, як посилення ЗСУ є лише його надання у вигляді допомоги, або за дуже близьким механізмом до неї. Що, враховуючи поточну позицію Білого дому, доволі сумнівно.
Читайте також: У Туреччині назвали, коли винищувач KAAN позбудеться американського двигуна від F-16
