Україна вже провела експериментальний пуск ракети з використанням системи "повітряний старт", що потенційно дозволяє підняти дальність використання наявних та перспективних балістичних ракет, або отримати спеціально створену балістичну ракету повітряного базування.
Наразі все що було озвучено, членом комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки оборони та розвідки Федором Веніславським, який також оголосив, що Україна вже має балістичні ракети на 500 км, це те, що пуск неназваного ракети-носія був здійснений з висоти 8 км. При цьому наразі не розкрито, чи була це та сама неназвана ракета, що має дальність у 500 км чи інша.
Читайте також: Заміна переданих Україні БТР M113 ламається від дощу, тож Іспанія вже два місяці не отримує нові Dragon 8x8
І коли мова йде про повітряний старт, то в Україні одразу згадується нереалізований проєкт пізнього СРСР із космічною багаторазовою системою МАКС, де першим ступенем виступав Ан-225 "Мрія". А також наступні концепти використання унікальних можливостей цього літака, на який пропонувалось встановити нереалізований британський Interim HOTOL чи створити аерокосмічний комплекс "Світязь" із версією ракети "Зеніт".
Але через знищення Ан-225 російськими окупантами під час спроби захопити Гостомель ці та подібні проєкти залишились історією. Але існує й інший метод запуску космічних ракет-носіїв з літака. Це звичайне підвішування на пілон.
Зокрема саме таким створювався американський Pegasus, як засіб дешевого виведення легких супутників. Але це й про спеціально адаптований під цю задачу літак-носій, так і саму ракету. І зрештою Pegasus зник через домінування дешевших для замовників групових пусків на багаторазових ракетах Falcon 9 від Space X.
Але якщо для космічних пусків перевага вимірюється у вартості пуску та доступністю, то для військових цілей це про можливі переваги у дальності польоту та/або вазі бойової частини. Зокрема широко поширена думка, що Х-47М2 "Кинжал" - це перероблена балістична ракета 9М723 для ОТРК "Искандер", яку підвісили на МиГ-31.
І за рахунок самої швидкості носія, а також його висоти "Кинжал" може летіти на дальність, за заявками рашистів, на 1500-2000 км замість 500 км. Але МиГ-31К підіймається на висоту понад 10 км та запускає "Кинжал" на надзвукових швидкостях. Також такі самі повітряні аеробалістичні ракети мають США, Ізраїль та Китай, при цьому останній просто підвісив повноцінну ракету середньої дальності, CH-AS-X-13, під бомбардувальник H-6N.
І за рахунок, як швидкості, так і висоти пуску, разом з оптимізацією двигуна, аеродинаміки ракети, а також профілю її польоту саме під висотний повітряний старт, можливо дійсно досягти значного підвищення дальності. Водночас це вимагає фактичного створення всього аеробалістичного комплексу у складі адаптованого під ці задачі носія та самої ракети.
А от найбільш досяжним та легким до інтеграції є запуск балістичної ракети зі спеціального контейнера з парашутами, який просто скидається з рампи транспортного літака. І такий метод запуску саме балістичних ракет цілком можливий та практикується.
Зокрема дуже ілюстративним є приклад американських ракет-мішеней MRBM (Medium-Range Ballistic Missile), які зараз виробляються L3Harris. Зазвичай їх використовують для тестів систем протиракетної оборони та нових бойових блоків.
Алгоритм доволі простий - на необхідній висоті спеціальний транспортно-пусковий контейнер викидається з літака, розкриваються парашути, які стабілізують конструкцію під необхідним кутом, після чого здійснюється скидання ракети та запуск її двигуна.
Така система не потребує ані спеціальної ракети, ані спеціального носія. Але у випадку скидання з транспортного літака ракети і її "вивішування" на парашутах до переваг додається лише умовні 8 кілометрів висоти, а не швидкість самого носія. Тобто її використання дасть підвищення дальності польоту чи зростання бойової частини, бо збільшення висоти лише прибирає необхідність продиратися через щільні шари атмосфери, але не таке значне, як у випадку, коли ракета вже розігнана до значних швидкостей носієм.
Читайте також: Скільки й де полігонів та як вчать в армії РФ операторів дронів, зокрема "Молния" та "Бумеранг"
