Шведські стелс-корвети класу Visby попри свій невеликий розмір вміщують солідний арсенал, який після модернізації поповниться ще й системами ППО. Тож виникає питання, якщо вже знайдено заміну, то чи могла б Україна їх отримати, або придбати, особливо на фоні співпраці щодо винищувачів Gripen.
Швеція обрала на роль своїх майбутніх фрегатів Luleå французький проєкт FDI (Frégate de Défense et d’Intervention). Наразі заплановано побудувати чотири корпуси з постачанням у 2030-2034 роках.
Читайте також: Італія замість KC-46A з США замовляє A330 MRTT від Airbus, Boeing залишився без контракту на 1,4 млрд доларів на повітряні танкери
Одна з деталей цієї закупівлі у тому, що її здійснюють замість подальшого розвитку концепціх класу Visby, який нові кораблі з часом мають замінити. Причиною такого рішення стала потреба у потужніших засобах ППО.
Базовий проєкт шведських стелс-корветів не мав повноцінного ЗРК на борту, що створювало серйозну вразливість на полі бою. В ході модернізації в середині життєвого циклу на них встановлять вертикальні пускові установки під ракети CAMM-ER, що здатен вражати аеродинамічні цілі на відстані у понад 40-45 км.
Водночас у решті Visby має досить солідний арсенал з 57-мм гарматою Bofors Mk3, торпедами Torped 45, до яких після модернізації має приєднатися Torped 47. Щодо протикорабельних ракет, то там стоїть 8 пускових під RBS 15, які вже використовуються українськими військовими у сухопутному варіанті.
Все це озброєння поміщається у корвет водотоннажністю 640 тонн та довжиною 72,7 м, що робить його відносно компактним. Допомагає й особлива стелс-форма корпуса, яка має допомогти зменшити помітність та ускладнити наведення противнику. Всього на озброєнні Швеції є п’ять таких кораблів.
Для ВМС України це було б непогане посилення, яке б забезпечило як протичовнову та протикорабельну компоненти, так і доповнило б два корвети класу Ada: "Гетьман Іван Мазепа" та "Гетьман Іван Виговський". Також вони могли б забезпечувати безпеку торгових шляхів та судноплавства.
Одначе з іншого боку навіть попри невеликі розміри шведських кораблів вони залишатимуться вразливими для російських дронів, ракет та авіації. Причина цього полягає в обмежених розмірах Чорного моря, де надводним кораблям діяти важче, та великій кількості доступних засобів ураження у РФ.
Не варто забувати й про те, що додатковий корабельний склад потребує підтримки та обслуговування, що веде до додаткових витрат. Також потрібна достатня кількість особового складу для забезпечення екіпажів.
Що важливіше у питанні потенційної передачі - це відповідне бажання з боку Швеції. І дуже малоймовірно, що вона піде на таку швидку передачу. Пояснити це можна тим, що нові фрегати на заміну надійдуть лише у 2030-2034 роках та потребуватимуть часу на освоєння та набуття спроможностей.
Таким чином, малоймовірно, що у найближчі 8-10 років будуть списувати клас Visby. Ба більше, згадана вище модернізація середини життєвого циклу має дати можливість використовувати Visby у 2040-ві роки, тобто вони можуть служити ще 15-20 років за необхідності.
Отже, отримання чи придбання Україною шведських стелс-корветів скоріше за все питання далекої перспективи, як мінімум поки їхня заміна не увійде у стрій повністю. Водночас ці кораблі мають гарні характеристики, тож вони могли б бути непоганим посиленням.
Читайте також: Швеція не наступає на "граблі" і правильно формує вимоги до сучасного НРК з урахуванням досвіду ЗСУ
