Сьогоднішній, 21 листопада, удар по Дніпру з використанням балістичної ракети середньої або міжконтинентальної дальності, об'єктивно став репетицією та демонстрацією ядерного удару з використанням імітаторів бойових блоків з індивідуальним наведенням. І це перше бойове використання зброї такого класу, навіть якщо мова йде лише про залякування.
На тлі цього цілком можливо провести певну умовну реконструкцію цього удару, оперуючи наявною інформацією. Сам пуск був здійснений з полігону "Капустін Яр", що в Астраханській області, де раніше було помічено розгортання РС-26 "Рубеж", що належить до БРСД - балістичних ракет середньої дальності через орієнтовні параметри польоту до 6 000 км. Але реальна дальність польоту по прямій становила лише близько 800 км.
Читайте також: Який раціональний сенс був бити по заводу майонезу ЕФКО в Бєлгородській області, та яке воєнне значення він має
Яка саме це ракета була залишається невідомими. Але об'єктивно є лише декілька варіантів, враховуючи відео з Дніпра з падінням окремих бойових блоків з індивідуальним наведенням. Це міг бути саме РС-26 "Рубеж", або "Ярс", але тоді ця міжконтинентальна ракета може летіти на дуже малу дальність. Але враховуючи те, що технічно це дуже близькі ракети, бо, скоріш за все, "Рубеж" створений на базі "Ярса", це мало впливає на те, як вони працюють.
У будь-якому випадку пуск цієї ракети орієнтовно відбувся близько 5 ранку по Києву з рухомого ґрунтового комплексу. Спочатку спрацьовує спеціальний вишибний заряд, який вистрілює саму ракету з транспортно-пускового контейнера. І далі запускається твердопаливний двигун першого ступеня.
Для ілюстрації буде використано фото із запусків та частин різних балістичних ракет, бо як саме виглядає РС-26 "Рубеж" та навіть деякі окремі частини "Ярса" невідомо.
Загалом ракети такого класу традиційно складаються з трьох ступенів. Задача першого - вивести ракету на значну висоту у розріджену атмосферу, де він відокремлюється і послідовно починають працювати другий та третій. Враховуючи те, що політ відбувається по балістичній траєкторії, то такі ракети виходять вже у космос.
Саме там відбувається остання фаза роботи самого носія - розділення головних блоків. Це здійснюється завдяки так званому "автобусу". Це спеціальний блок з розведення бойових окремих частин, який має з надвисокою точністю скинути самі роздільні блоки та хибні цілі, які вже через силу гравітації будуть падати за власними траєкторіями.
Падіння шести таких блоків з індивідуальним наведенням, а також, вочевидь, хибних цілей і зафіксовано на камерах з Дніпра о 5:17. Вони, скоріш за все, не мали бойового оснащення і були лише імітаторами. Але справа в тому, що вони мають величезну кінетичну енергію через падіння з навколоземного простору.
Зазначимо, що для перехоплення ракет середньої дальності існує спеціальний комплекс протиракетної оборони - THAAD. Також можливо перехоплювати такі ракети і за допомогою зенітної SM-6. Також вкрай важливим засобом є ракети типу SM-3, які здійснюють екзоатмосферне перехоплення балістичних ракет.
Читайте також: Скільки всього МБР у наземних та морських варіантах має Росія
