Бельгія та Люксембург починають масштабну програму вартістю 2,5 мільярдів євро, яка передбачає закупівлю одразу 10 батарей зенітно-ракетних комплексів NASAMS. Цікаво, що ця програма має відбутись за допомоги Нідерландів, які уже почали процес закупівлі новітніх ЗРК NOMAD, такі комплекси можна назвати "NASAMS на гусеницях".
Про старт цієї програми повідомляє бельгійське видання L`Echo. Для обох вище згаданих країн цю програму на 2,5 мільярди євро та 10 батарей NASAMS можна назвати суттєвим ривком вперед, бо Бельгія та Люксембург наразі не мають наземного компоненту протиповітряної оборони.
Читайте також: Не лише NASAMS: чим ще займається норвезький Kongsberg, що почав працювати в Україні
Однак далі виникає питання про те, а які практичні висновки для України несе оцей ривок вперед країн Бенілюксу. Бо тут логічно припустити, що окрім власне пускових установок Бельгія та Люксембург під свої NASAMS будуть замовляти й відповідний запас зенітних ракет, які нині для всього цивілізованого світу є особливо дефіцитною категорією.
В принципі сам факт того, що бельгійці та люксембуржці досі не мають власної наземної компоненти ППО, є напрочуд парадоксальним з огляду на те, яку роль в рамках НАТО мають ці дві країни. Наприклад, Люксембург є країною, формальної "прописки" флоту літаків AWACS Альянсу, хоча на території цієї держави нема жодного військового аеродрому.
А в свою чергу, окрім факту розміщення штаб-квартири НАТО в Брюсселі, Бельгія є важливим транспортним вузлом для військової логістики Західної Європи. Однак цей вузол і на даний момент має покладатись на прикриття лише наявних у бельгійських ВПС винищувачів F-16 (за актуальними даними, н початок цього року в розпорядженні Бельгії мало бути близько 50 "бортів").
Величину про одразу 10 батарей ЗРК NASAMS для Бельгії та Люксембургу в рамках однієї програми можна порівняти із наступними даними – за оцінками IISS, Україна від країн Заходу вже отримала загалом три повні батареї від США та Канади й 10 пускових до NASAMS від Норвегії та Литви, а ще мають бути поставлені 8 батарей цього ж типу ЗРК від США та 10 пускових від Норвегії.
Наскільки самі Сполучені Штати Америки готові на даному етапі виконати окреслене вище зобов’язання по NASAMS, наразі питання відкрите та вкрай дискутивне. Однак з іншої сторони, Норвегія не демонструє намір відмовлятись від своїх обіцянок, тому в теорії на посилення в +10 пускових установок комплексу NASAMS наша ППО може розраховувати цілком.
Втім, все вищеокреслене підводить до наступного висновку. Можливості отримання ЗРК західного зразка та ракет до них стають все більш обмеженими, на тлі активізації оборонних зусиль від країн Європи. Тому далі необхідно робити ставку на засоби протиповітряної оборони українського виробництва та на уже окреслений курс на інтеграцію вітчизняних ракет до західних ЗРК, зокрема того ж NASAMS.
Читайте також: Як Україна може стати учасником програми створення винищувача шостого покоління Tempest завдяки БПЛА Kızılelma
