Якщо коротко, то висновок про законопроєкт №3822 автори юридичної експертизи зробили невтішний.
Ось він: "Зважаючи на обсяг та характер висловлених зауважень, а також те, що законопроєкт у пропонованій до розгляду редакції не сприятиме необхідному забезпеченню обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави під час розроблення, виробництва, модернізації і утилізації продукції військового призначення, надання послуг в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, пропонуємо законопроєкт доопрацювати з урахуванням можливостей, передбачених частиною шостою статті 118 Регламенту Верховної Ради України".
Читайте також: "Оплот" зі снарядом Другої світової, Mirage та інші "перли" нового сайту "Укроборонпрому"
Цей висновок ніяк не збігається з преамбулою законопроєкту №3822, згідно з якою він спрямований на "забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави". Попри таке визначення, цей законопроєкт містить низку загроз.
Про них і йде мова у юридичній експертизі Головного юридичного управління Апарату ВРУ. І в цій експертизі ситуація щодо законопроєкту №3822 виглядає зовсім не такою позитивною, як її малює "Укроборонпром".
Нижче подаємо декілька прикладів з юридичної експертизи Головного юридичного управління, які чітко дають зрозуміти – до законопроєкту №3822 є багато запитань і в тому вигляді, в якому він є наразі, приймати його аж ніяк не можна.
Перед законом – усі рівні. Чи ні?
Насамперед зауваження викликають положення законопроекту, за якими "створення акціонерного товариства здійснюється на підставі рішення суб'єкта управління (Кабінету Міністрів України) шляхом реорганізації Державного концерну "Укроборонпром" в порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємств в акціонерне товариство з урахуванням особливостей, визначених цим Законом" (пункт 4 частини першої статті 1, частина перша статті 3 законопроекту).
При цьому Кабінету Міністрів України надається доручення "у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття рішення про реорганізацію Державного концерну "Укроборонпром" відповідно до вимог цього Закону" (абзац п'ятий пункту 18 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту).
У юридичній експертизі зазначається, що положення законопроекту щодо порядку створення акціонерного товариства шляхом реорганізації Державного концерну "Укроборонпром" та управління акціонерного товариства не належать до повноважень Верховної Ради України, а також не враховують загальних засад утворення суб'єктів господарювання, юридичної природи акціонерного товариства тощо.
Прийняття цього законопроекту як закону матиме дискримінаційний характер щодо інших суб'єктів господарювання, порушуватиме принцип рівності суб'єктів господарювання, встановлений статтею 13 Конституції України та не враховує конституційних основ правопорядку у сфері господарювання, визначених у статті 5 Господарського кодексу України.
Прозоре управління? Під питанням
У законопроекті не враховано правові позиції Конституційного Суду України, оскільки його положення не містить достатніх і завершених правових механізмів їх реалізації, як того вимагає принцип правової держави (Рішення від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001).
Так, наприклад, частиною сьомою статті 3 законопроєкту визначено, що "акціонерне товариство здійснює управління корпоративними правами (частками у статутному капіталі) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та функції уповноваженого суб'єкта господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі – щодо об'єктів державної власності, що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі".
Тобто, як вбачається із наведеного, частина об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі залишається у державній власності, а відтак залишається незрозумілим, яким чином буде здійснюватися управління цими об'єктами після прийняття цього законопроєкту як закону.
При цьому наведене положення фактично покладає функції органів державної влади на акціонерне товариство (юридичну особу приватного права), основною метою якого є отримання прибутку (частина перша статті 84 ЦК України), а не здійснення владно-розпорядчих функцій, зокрема здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними Законом України "Про управління об'єктами державної власності", повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
За таких обставин Кабінет Міністрів України фактично обмежується у здійсненні конституційних повноважень щодо управління об'єктами державної власності (пункт 5 статті 116 Конституції України).
Таким чином, наведене положення законопроєкту не враховує конституційну модель організації влади, правові засади управління об'єктами державної власності відповідно до закону, а також основні засади підприємництва, чим суперечить статтям 5, 6, 13, 19, 116 Конституції України, статтям 5, 6 ГК України та статтям 3, 4, 84 ЦК України.
Аналогічні зауваження стосуються пункту 15 частини першої статті 7, пункту 1 частини другої статті 8, пункту 11 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" законопроєкту.
Дещо про наглядові ради
1. Згідно з частиною другою статті 5 законопроекту "акціонерне товариство має право самостійно розпоряджатися майном, не зазначеним у частині першій цієї статті, відповідно до порядку, затвердженого наглядовою радою акціонерного товариства".
Однак наглядова рада, відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства", а також законопроекту є лише органом управління товариства, і не уповноважена затверджувати порядок щодо розпорядження майном, ще й всупереч конституційним приписам про визначення виключно законом правового режиму власності.
2. Зауважуємо, що віднесення до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства такого питання як "прийняття рішень про надання згоди на вчинення акціонерним товариством правочинів із заінтересованістю" (пункт 11 частини дев'ятої статті 6 законопроєкту) не узгоджується з нормами статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", якою передбачено прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є зацікавленість.
3. Звертають на себе увагу і положення частини п'ятої статті 6 законопроекту, за якими "склад наглядової ради визначається статутом акціонерного товариства. До складу наглядової ради включаються незалежні члени, у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради". Зазначаємо, що за частиною одинадцятою статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом акціонерного товариства. При цьому мінімальна кількість членів наглядової ради публічного акціонерного товариства не може бути меншою ніж 5 осіб.
Запобігти монополії, а не намагатися обійти законодавство
Пункт 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроєкту, яким установлюється, що "передача майна підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, 100 відсотків акцій яких належать державі, у процесі здійснення заходів з підготовки підприємств до перетворення, утворення товариства та акціонерного товариства, передача пакетів акцій (часток у статутному капіталі) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі до статутного капіталу акціонерного товариства або іншого господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, здійснюється без попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України" потребує узгодження із частиною другою статті 40 ГК України, оскільки з метою запобігання монопольному становищу окремих суб'єктів господарювання на ринку створення, реорганізація та ліквідація суб'єктів господарювання, придбання їх активів, часток (акцій, паїв) господарських товариств, здійснюються за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України.
При цьому наведене положення не враховує і конституційних вимог щодо правової визначеності як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України) та правової позиції Конституційного Суду України, за змістом якої конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп).
Порядок формування статутного капіталу – cумнівний
Зауваження викликає і передбачений абзацом четвертим частини першої статтею 4 законопроекту порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням коштів державного бюджету.
Це не узгоджується з частиною першою статті 86 ГК України, якою заборонено використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти.
У зв'язку із такими положеннями законопроекту слід зважати і на те, що кошти державного бюджету – це, в тому числі, податкові надходження державного бюджету від платників податків, зборів, а тому використання таких бюджетних коштів на користь виключно окремих суб'єктів господарювання є нічим іншим як порушенням конституційних принципів "забезпечення державою захисту усіх суб'єктів права власності і господарювання" та "рівності усіх суб'єктів права власності перед законом" (частина четверта статті 13 Конституції України).
Крім цього слід ураховувати також, що наслідком використання бюджетних коштів на поповнення статутного капіталу суб'єкта господарювання може стати, ураховуючи спрямованість бюджетних коштів, у тому числі на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, недофінансування за рахунок бюджетних коштів відповідних бюджетних видатків, чим буде порушено вимоги частини третьої статті 95 Конституції України щодо прагнення держави до збалансованості бюджету України.
Це лише частина зауважень, які мають бути взяті парламентарями до уваги про визначенні подальшої долі законопроєкту №3822. Адже профільні закони мають сприяти розвитку "оборонки", а не добивати її.
Читайте також: Мілованов став головою Наглядової Ради "Укроборонпрому", сам Концерн досі не має плану трансформації
