Масове виробництво ракет до ПЗРК Stinger планують розгорнути у Німеччині на базі спільного підприємства COMLOG (MBDA та Raytheon), саме там, де мають бути вироблені 1000 ракет GEM-T для Patriot, замовлених за механізмом спільних закупівель. При цьому провернути це аналогічним чином - домовитись про велике замовлення, а під це локалізувати виробництво.
Німецьке профільне видання Hartpunkt, з опорою на власні джерела, пише, що такий план вже переходить у практичну площину й всім можливим учасникам потенційних спільних закупівель розіслані пропозиції приєднатись. При цьому окрім німецьких підприємств до виробництва також будуть залучені нідерландські.
Читайте також: Є супутникові знімки, які дозволяють порахувати Ту-22М3, Ту-95МС і Ту-160 на авіабазах "Оленья" та "Енгельс"
Також вочевидь вже доволі детально розписаний план кооперації. Зокрема ключову роль у цьому має зіграти Diehl, який відомий своїми комплексами та ракетами IRIS-T. Справа в тому, що саме Diehl є виробником головки самонаведення для Stinger, пише видання.
І з боку Defense Express зазначимо, що це вже чудово пояснює, чому німці хочуть локалізувати виробництво Stinger, а не, наприклад, французького Mistral, шведського RBS-70, чи британських Martlet, для виконання поточного замовлення на які для України не вистачає робочих рук. Але цікавий момент полягає у тому, що Німеччина свого часу вже виробляла за ліцензією ПЗРК Stinger під назвою Fliegerfaust 2.
Ще наприкінці 80-х років локалізоване виробництво почало розгортатися на потужностях Dornier, який тоді належав Daimler-Benz. Нібито перші локалізовані ПЗРК були передані Бундесверу у 1992 році. Але інформації про це виробництво знайти не вдалось.
Справа не лише у тому, що кінець Холодної війни закрив безліч оборонних проєктів, а ще й в тому, що у цей час Daimler-Benz просто лихоманило від реорганізаційних заходів. Dornier був пошматований та розкиданий по напрямах своєї діяльності між різними компаніями, які потім також проходили реорганізацію й збавлялись від неліквідних частин чи банкрутували.
Навіть авіасегмент Dornier був розділений і одна його частина увійшла у Deutsche Aerospace AG (DASA), яка у 2000 році об'єдналась із французькою Aérospatiale-Matra та іспанською CASA в European Aeronautic Defence and Space (EADS), який зараз відомий під назвою Airbus. А інша частина була викуплена американською Fairchild (тією самою, що створила A-10 Thunderbolt), яке вже дихала на ладан.
Тобто у підсумку, ліцензія на виробництво Fliegerfaust 2 вочевидь десь "згубилась" у цих кооперативних пертурбаціях, чи припала пилом десь в архівах Airbus. Чи просто давно завершилась, бо видавалась на конкретний термін та не була поновлена на тлі тотального скорочення оборонних бюджетів та військ. І тепер німецькі компанії дійсно зацікавлені у тому, щоб поновити те, що було за часи Холодної війни.
Читайте також: Португалія більше не розглядає закупівлю F-35 через дії Трампа: це стане трендом, чи буде одиничним прикладом
