Цьогорічна збройова виставка Eurosatory-2026, що триває з 15 до 19 червня поблизу Парижа, може бути останнім шансом для європейських країн придбати зброю, яку ще встигнуть доставити замовникам вчасно для можливого конфлікту з РФ. На цьому наголошували організатори заходу. Формально це відкриває шлях для замовлень української зброї і співпраці з українськими розробниками - зорема, безпілотних систем різного призначення систем, які широко представлені на виставці.
Але що саме цікавить європейців і як виглядає практична сторона такої взаємодії? Про це Defense Expres запитав у Вадима Барткова, директора з маркетингу компанії Dеviro, яка демонструє на виставці Eurosatory розвідувальні та ударні комплекси на базі БПЛА "Лелека" та дронів "Булава".
Читайте також: Type-59D як модернізація Т-54 проти танка "Оплот" виглядає недостатньо, але саме таке Китай продав Камбоджі
- Що вирізняє цьогорічну виставку Eurosatory у контексті української участі?
- На Eurosatory-2026 ми самі, і наші потенційні партнери побачили, як за два роки після минулої виставки суттєво змінилася наша дронова індустрія. Загалом українських компаній у Парижі щонайменше втричі більше, ніж на Eurosatory- 2024. Це вже дорослі компанії зі зразками, які пройшли перевірку війною, суттєво вдосконалені на основі бойового досвіду. і ефективно захищають нашу країну.
Багатьох відвідувачів, звісно, цікавлять тактико-технічні характеристики озброєнь та техніки. Deviro демонструє ці спроможності та можливості наочно. І багатьох закордонних фахівців та військових дивує, як на дальності у 120-130 кілометрів - на оперативному рівні - наші ударні дрони "Булава" знищують вартісні ворожі цілі. Хоча окремі прекрасні відеокадри, як влучає "Булава" - це саме для фахівців, а не для пересічних відвідувачів виставки, щоб часом їх не шокувати...
- Що вирізняє цьогорічну виставку Eurosatory у контексті української участі?
- Мабуть, 50 на 50. Але розвідувальні дрони все ж таки сприймаються Європою як відоме і зрозуміле. З ударними дронами дещо складніше. Тому наш досвід для европейских компаний вкрай цікавий.
Також вони налаштовані на інтеграцію різних типів безпілотних авіаційних, наземних, надводних та підводних систем. Щоб все це працювало в єдиній системі. Цей тренд дуже відчувається. Хтось об'єднує компанії і прагне забезпечити синергію. Хтось йде довшим шляхом, робить свій продукт. Але всі хочуть будувати і мати свої повноцінні інтегровані екосистеми.
- Чи були питання чи запити від представників європейських держав щодо вартості ваших зразків, про можливість експорту і таке інше?
- Звичайно, такий інтерес присутній. Але у порівнянні з минулою виставкою таких питань задають в рази менше. Бо, мабуть, вже всі розуміють, що це вирішується на міждержавному рівні між Україною і тією державою, яку вони представляють. Якщо щось сподобалось, то подальша взаємодія буде розвиватись з урахуванням відповідних вертикалей.
Але вітчизняні виробники зброї та техніки вкрай зацікавлені, щоб в Україні були сформовані прозорі, зрозумілі нам правила щодо експорту зразків та технологій. "Та ж вони існують" - скажуть мені. Але ці правила мають враховувати особливість та динаміку поточного моменту. Якщо державні органи і надалі будуть обирати вичікувальну стратегію та вибіркову практику, то може трапитись, що пишатися своїми розробками будемо тільки ми, українці, а інші або наше скопіюють, або зроблять щось своє...
- Цей процес вже пішов?
- На виставці на прикладі конкретних зразків, може, це й не дуже помітно, але це відбувається на тектонічному рівні. Мушу сказати, що європейці - коли брати провідні країни чи компанії, які представлені на Eurosatory, - працюють відразу по декількох напрямках. Вони не мають бойового досвіду, але вважають, що створять продукт, який відразу вийде на покоління вище, ніж те, що маємо ми на полі бою. Вони сподіваються, що у них для цього є і час, і можливості.
В нас реалії інші. Ми постійно знаходимося у стані виживання, повинні швидко долати кожен новий виклик з боку ворога. Те, що ми маємо - воно працює тут і зараз. Так, я дійсно пишаюся і тішусь з того, що зараз наші компанії - розробники та виробники - найкращі у безпілотних системах.
Але Європа випереджає нас за стандартами та системністю. Тож на тлі цього ключовий висновок - український досвід має поєднуватись з європейською системностю та якістю. Тільки з таким підходом у нас є спільне майбутнє. Якщо ми підемо різними шляхами - у нашій Європі від цього не виграє ніхто...
Читайте також: Чого очікувати від нової крилатої ракети "Нептун 2", якщо для її створення співпрацюватимуть з MBDA
