Третього червня Володимир Зеленський на зустрічі з представниками бізнесу у Хмельницькій області заявив : "У нас буде не просто міністр ОПК, у нас буде віце-прем'єр з ОПК і промисловості…Він повинен мати не тільки вертикаль як міністр, а й контролювати кілька підприємств"...
Власне, Володимр Зеленський може стати першим президентом, який легітимізує повернення, хоча б частково, здорового глузду в управління оборонно-промисловою сферою.
Читайте також: В Україні створять нове міністерство: в РНБО представили реформу ОПК
Ключова проблема нашої оборонної промисловості, спрощую до абсолюту, це відсутність зв’язку між головою та руками. Голова не знає, що роблять руки і які вони взагалі. А руки майже в конвульсивному режимі намагаються щось кудись приварити та прикрутити, хоча і пальців вже десь не вистачає. Такий собі подрібнений на автономні частини "Франкенштейн"…
І той же утворений у 2011 р. концерн "Укроборонпром", що на той час об’єднував 127 оборонних підприємств і 7 компаній з експорту та імпорту товарів військового призначення, відтоді і донині це, скажу м’яко, зовсім не голова…
Ключова проблема нашої оборонної промисловості - це відсутність зв’язку між головою та руками...
Про це всі все знали, але ні жоден президент, ні прем’єр-міністр до цього не підступалися. Франкенштейн був розібраний…
Тепер кардинальна зміна підходів до управління ОПК, як наголошуються в РНБО, "має розв’язати проблему недостатнього рівня координації суб’єктів військово-промислової політики, зокрема, відсутності профільного координуючого органу, та запровадити системний підхід до розвитку цієї сфери".
Справа для Президента
Для Зеленського, який несподівано почав говорити про нашу сильну армію, забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням, ймовірно, також стало важливим.
Назва міністерства така, аби не лякати наших закордонних друзів, які не знають, що у нас таки війна...
А це потребує значно більших компетенцій і більш масштабного бачення, аніж вимучено демонструє нинішня управлінська команда "Укроборонпрому". Команда, яка у свідомості фахівців і пересічних громадян вже однозначно асоціюється продукуванням постійних "багів" - від стану реалізації/нереалізації конкретних проектів до вирішення питань безпеки, що йдуть всупереч інтересам держави. А це не може не турбувати вразливу до рейтингів владу.
Отже, тепер нове міністерство. Назва така, аби не лякати наших закордонних друзів, які не знають, що у нас таки війна: Міністерство розвитку стратегічних технологій та інновацій.
Воно відповідатиме за формування і забезпечення реалізації державної військово-промислової політики. У структуру нового міністерства мають увійти підприємства ДК "Укроборонпром", Державне космічне агентство України, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, Держслужба експортного контролю, державне підприємство Павлоградський хімічний завод.
Штат – до 150 осіб. Час реалізації проекту: перший етап – до 5 місяців. Другий, присвячений розв'язання питання щодо організаційно-правової форми роботи підприємств, що входять до складу ДК "Укроборонпром" – до 12 місяців.
У кожного тепер є свій план. Або був…
Нині вже помітний активний спротив цій ідеї з боку "Укроборонпрому", які через довірених експертів та журналістів почали хором говорити, що, мовляв, так не можна робити. Бо в "Укроборонпромі" вже розробили гарну концепцію реформи концерну, і відтак , тепер все має підлаштуватися під паперову "реальність" їхньої презентації десь на 40 сторінок.
Але, попри закордонні кошті та поради, які були використані для її розробки, а також попсово-розумні терміні, насправді вона не витримала зіткнення зі справжньою реальністю.
Концепція реформ від "Укроборонпрому", наприклад, була вщент розбита фахівцями Міністерства оборони, які наголосили на низці системних протиріч, а також вказали на міни уповільненої дії, які закладалися чинною командою "Укроборонпрому" під майбутнє оборонної промисловості (які саме - розповім іншим разом, зараз -повірте на слово).
Знайти такі вади було достатньо просто. Адже насправді значно глибша концепція реформ оборонно-промислового комплексу, з урахуванням сучасних економічних реалій щодо зростання ринкових стосунків у цій царині, детально опрацьована у науково-дослідній роботі "Фабрика".
У розмовах про реформи у виконанні "Укроборонпрому" якось несподівано розчинилась головна місія концерну
Ця ґрунтовна, з детальними алгоритмами перетворень робота здійснена фахівцями Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України. За своєю суттю та реальною користю для держави вона легко дасть фору усім дорогим закордонним пропозиціям, які взяли до уваги в "Укроборонпромі".
Але головне і найбільш небезпечне: у розмовах про реформи у виконанні "Укроборонпрому" якось несподівано розчинилась головна місія концерну — створення та виготовлення озброєння та військової техніки для потреб Збройних сил, задоволення нагальних та перспективних потреб нашої армії.
Про це, до речі, якраз говорив секретар РНБО Олексій Данілов на зустрічі з керівництвом "Укроборонпрому" у середині травня. Данілов тоді наголошував , що підприємства ОПК мають насамперед сконцентруватися на забезпеченні армії сучасними високотехнологічним озброєнням та технікою.
Відтак, "Плани щодо реформування ДК "Укроборонпром" мають бути суттєво доопрацьовані з урахуванням потреб Збройних Сил України у контексті функціонування оборонно-промислового комплексу, сучасних світових тенденцій розвитку озброєння та техніки і міжнародної кооперації".
А з огляду на те, що усі органи виконавчої влади намагалися проігнорувати виконання Указу Президента № 59 щодо змін в організації роботи оборонно-промислового комплексу, передбачені рішенням РНБО України від 18.02.2020 "Про основні показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки", то після демонстративної паузи, за час якої "дурь каждого стала видна", саме апарат РНБО виступив головною рушійною силою тих ініціатив, які зараз підтримані Президентом України.
За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, це буде наймасштабніша реформа ОПК з часів Незалежності України.
Хочу вірити.
Все вирішують кадри
З посадою "оборонного" віце-прем’єр-міністра вже був холостий постріл. Це коли у складі нового уряду на цю посаду заявили Генерального директора — генерального конструктора державного Київського конструкторського бюро "Луч" Олега Петровича Коростельова. Від цієї посади він відмовився, що, здається не викликало захвату в офісі Президента. Але я знаю, що для генерального конструктора значно важливіше довести до серії нові зразки озброєнь, у які він вкладає сили, ідеї, серце та душу. І зробити нові, ще крутіші. Він зброяр.
Разом з тим, отой демо-віце-прем’єр з "оборонки", на посаду якого так і не знайшли потім жодної прийнятної кандидатури, був би просто весільним генералом. Тому що у нього не було ні повноважень, ні апарату для реалізації усього комплексу завдань, що мають відношення до формування та реалізації оборонно-промислової політики.
Бо розпорошеність центрів прийняття рішень зберігалась, які віце-прем’єр з демонстративним портфелем збалансувати не зміг би.
Проте нині віце-прем’єр-міністру обіцяють і повноваження, і ціле своє міністерство, під дахом якою зберуться усі шматки того, що дещо перебільшено зветься "оборонно-промисловий комплекс".
Тож надалі, як очікується, значною мірою темпи та напрями змін в "оборонці" будують залежати від рішучості нового віце-прем’єра. Та від команди, яку він сформує. А також від особистої довіри до нього з боку РНБО, офісу Президента, і насамперед – самого Володимира Зеленського.
Остаточний вибір кандидатури на цю нову і вирішальну для майбутнього вітчизняної оборонної промисловості буде залежати безпосередньо Володимира Зеленського, який найбільше довіряє своїм відчуттям.
Про роль уряду у цій історії промовчу. Бо, хоча начебто йдеться про зону компетенцій Уряду, характер дій нинішнього прем’єр-міністра не демонструє адекватного розуміння нагальних потреб оборонної промисловості - як державної, так і приватної складової.
Очікується, що кадрове питання буде ухвалено за підсумками роботи атестаційної комісії. За нашою інформацією, рішення має бути ухвалено достатньо оперативно. А якщо вірити Президенту, то на це відведено десять днів: "Ми дали 10 днів. Наступного тижня у нас на базі РНБО буде комісія, до складу якої я теж буду входити. Прийдуть люди, які вже мають прийти зі стратегією".
При цьому вкрай важливо. Стратегія реформ має враховувати інтереси як держави, так і державних та приватних компаній. А також зберегти правило розмежування центрів вироблення і реалізації оборонно-промислової політики. Як це можна зробити – особисте бачення у мене є. Але дуже цікаво почути про варіанти вирішення цих "головоломочок" вже від нового віце-прем’єра.
Сам Зеленський згадав про Віталія Немілостівого, відповідаючи на питання журналістів у середу, хто ж це може бути.
Окрім Віталія Немілостівого, який має значний професійний рівень, а також амбіції, аби обійняти цю цікаву і відповідальну посаду, розглядаються щонайменше ще 4 кандидатури. Це посадові особи з Офісу Президента, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, керівники оборонних підприємств. Спочатку у списку претендентів було 9 осіб. Тож кадрова гра лише почалась.
Читайте також: В РНБО керівництву "Укроборонпрому" пояснили, задля чого Україні потрібна оборонна промисловість
