Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) підняв питання про те, які перспективи можуть очікувати оборонну промисловість Швеції після майбутнього вступу цієї країни до НАТО, що може відбутись уже цієї осені.
З однієї сторони, перспективи виглядають більш ніж безхмарними. Швеція є базовою країною для таких потужних гравців світового оборонного ринку, як то Saab та BAE Systems. Шведський ОПК є традиційно експортно орієнтованим, і наприклад та ж Saab продає на експорт 58% своєї продукції, а вступ до НАТО може спростить шведським промисловцям доступ до ринку оборонних закупівель країн НАТО, які (за виключенням США) цьогоріч планують витратити на техніку та озброєння орієнтовно 119 мільярдів доларів, пише IISS.
Читайте також: ЗСУ влаштували армії РФ "кладовище командних пунктів", і у США звертають увагу на нову загрозу
Навіть більш того – перспектива близького вступу до НАТО дає Швеції сподіватись на успіх зі своїм літаком радіолокаційного дозору GlobalEye в рамках проекту Альянсу Future Surveillance and Control, де однак поки що головним кандидатом на перемогу вважається E-7 Wedgetail від Boeing. Але в цій історії є й оборотна сторона, і вона полягає в тому, що політикам Швеції доведеться переглянути свою стратегію відносно оборонної промисловості з поправкою на "нові політичні реалії".
За часів "Холодної війни" Швеція мала потужну промисловість, яка в переважній більшості випадків задовольняла потреби шведської армії, навіть якщо при цьому мова була про імпорт технологій, наприклад реактивні двигуни від США.
Та й навіть зараз шведська оборонна промисловість має свої сильні сторони в сфері проектування та виробництва бойових літаків, надводних та підводних кораблів, блоків апаратури для керованого озброєння, навчальних систем та протитанкової зброї (виробляє корпорація Saab); також – у виробництві гусеничних бронемашин (BAE Systems Hägglunds), боєприпасів та артилерійських систем (Nammo та BAE Systems Bofors), компонентів двигунів та елементів літальних апаратів (GKN Aerospace).
Але цей потенціал на експорт, починаючи з 2014 року, оборонна промисловість Швеції зуміла реалізувати у вкрай скромній мірі, про що свідчить зведена таблиця від IISS знизу.
Ну і окрема проблема полягає в тому, що навіть поточні експлуатанти уславленого Gripen в Європі не пізніше 2035 року планують повністю переозброїтись на F-35, що лише додає невизначеності перспективам літакобудівній галузі Швеції.
Додаткові проблеми для перспектив шведського ОПК створює непродумана експортна політика самого Стокгольму. Наприклад, кілька років назад уряд Швеції ухвалив більш суворі обмеження по поставкам зброї, і це привело до припинення деяких наявних контрактів з Туреччиною.
До 2026 року Швеція планує збільшити рівень оборонних затрат до 2% від ВВП, але навряд чи це дасть додатковий ресурс для замовлення шведської для шведської армії. Бо інфляція "з'їдає" будь-яке фінансування, а стрибок попиту на зброю у світі в контексті війни РФ проти України має оборотну сторону в тому, що вартість озброєнь постійно росте.
"Більше ясності може з'явитись в наступному році, коли парламентський комітет по обороні Швеції має опублікувати звіт про те, які можливості знадобляться, щоби впоратись з новою загрозою", підсумовують в IISS.
Нагадаємо, раніше Defense Express розповідав про те, яке надцікаве озброєння для України може виготовляти Швеція, особливо коли мова про один з найбільших ОПК Європи.
Читайте також: Що це за далекобійні ракети Taurus, які Україна просить в Німеччини
