За словами Віце-прем’єр-міністра – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, реалізація програми сприятиме створенню нових конкурентоспроможних авіаційних технологій, матеріалів, виробничих процесів та обладнання, які використовуватимуться у серійному виробництві літаків, двигунів та іншої авіаційної техніки.
Головним драйвером розробки Програми виступив Мінстратегпром. При цьому були враховані усі виклики та ризики, включно з ігноруванням потреб авіапрому у попередні роки.
Читайте також: Airbus планує експансію A400M, "Укроборонпром" відмовився від перспективного Ан-188
Як приклад, Законом України "Про розвиток літакобудівної промисловості" №2660 від 12.07.2001 літакобудування визнано пріоритетною галуззю економіки України, а науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи зі створення нової авіаційної техніки віднесені до категорії критичних технологій. Потім розпорядженням Кабінету Міністрів України № 429 від 10.05.2018 було схвалено Стратегію відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року та План заходів щодо реалізації Стратегії.
Проте на практиці це жодним чином не вплинуло на якісні зрушення у вітчизняній авіації. Бо зазначений План заходів не був виконаний, строки виконання постійно відтерміновувались. Затвердження тієї ж Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості мало відбутися ще у 2018 році. Але вдалося це зробити лише у 2021 році – після заснування Мінстратегпрому.
Підготовка до старту
Нині керівництво Мінстратегпрому стверджує, що закладено підвалини для формування нових можливостей розвитку. Там наголошують, що з моменту свого створення у липні 2020 року Мінстратегпром приділяв пріоритетну увагу питанням авіабудування. Серед реперних точок для початку якісних змін відзначають такі:
1. Було актуалізовано Стратегію відродження вітчизняного авіабудування шляхом розширення її терміну до 2030 року та внесення відповідних змін до плану заходів з її виконання, що затверджено розпорядженням КМУ № 851-р від 8 липня 2020 р.
3. Проєкт Програми 2030 пройшов громадське обговорення, отримані від пов’язаних центральних органів виконавчої влади зауваження і пропозиції опрацьовані та враховані. Проведена науково-технічна експертиза, розроблено методику оцінки ефективності програми, фінальна версія програми передана на затвердження Кабміну.
4. Вперше за роки Незалежності флагман українського авіабудування ДП "Антонов" в кінці 2020 року отримав замовлення під державні гарантії на будівництво трьох військово-транспортних літаків Ан-178-100Р для Міністерства оборони України. Очікується затвердження програми закупівлі Ан-178 для Міністерства внутрішніх справ.
5. Мінстратегпром виконує функцію державного замовника із забезпечення підготовки виробництва ОВТ на підприємствах ОПК. Відбувається модернізація виробничих потужностей під виготовлення нових літаків для забезпечення сил оборони та безпеки на ДП "Антонов". Переоснащення виробництва підприємств призведе до суттєвого підвищення якості продукції, скорочення термінів її виготовлення та як наслідок – підвищення конкурентоспроможності наших літаків на міжнародній арені.
При цьому у Мінстратегпромі відзначають, що:
– авіаційна промисловість є складовою частиною авіакосмічного потенціалу держави. У розвиток положень Стратегії національної безпеки, Військової доктрини та Транспортної стратегії України в сфері авіабудування має проводитись виважена державна політика, що забезпечить сталий інноваційний розвиток промисловості, науки, техніки, соціальної сфери. Збереження Україною статусу авіаційної держави вимагає зміни системи стратегічного планування розвитку авіаційної промисловості на довгострокову перспективу;
– державні інтереси України в області авіабудування базуються на зростанні ролі і значення авіації у вирішенні різними країнами світу і військово-політичними блоками широкого спектра життєво важливих завдань в політичній, військово-стратегічній, економічній, соціальній, науковій, культурній та інших сферах;
– посиленні впливу військової авіації на співвідношення сил в світі, на збереження стратегічної стабільності, на хід і результати війн і збройних конфліктів;
– поглибленні інтеграційних процесів і міжнародного поділу праці на світовому ринку авіаційних товарів і послуг в області авіації;
– загостренні конкурентної боротьби між розвиненими країнами світу з метою завоювання сегментів цього ринку.
Ці та інші фактори були взяті до уваги при розробці Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України.
Маршрут польоту
"Програма 2030" являє собою низку взаємопов’язаних заходів, спрямованих на відродження авіапромисловості України, в основу яких закладені такі ключові позиції:
– збереження за Україною статусу авіаційної держави;
– забезпечення державних замовників новою та модернізованою авіаційною технікою;
– формування парку вітчизняних повітряних суден цивільної авіації для забезпечення транспортної доступності по всій території країни;
– підтримка науково-дослідного, технічного, виробничо-технологічного та кадрового потенціалів на рівні, що забезпечує ефективну авіаційну діяльність;
– розвиток міжнародного співробітництва та розширення присутності на ринках авіаційної техніки та авіаційних послуг.
Досягнення зазначених цілей передбачає вирішення таких пріоритетних організаційно-економічних завдань, як створення науково-технічного доробку, що забезпечує розвиток авіаційних технологій; просування вітчизняної авіаційної техніки на внутрішніх і зовнішніх ринках, локалізація виробництв авіаційної продукції провідних іноземних компаній та імпортозаміщення, отримання доступу до передових технологій, управління життєвим циклом виробленої авіаційної техніки, розвиток мережі післяпродажного обслуговування, інтеграція до світового авіаційного ринку.
З метою раціонального використання коштів державного бюджету моніторинг цільових показників (індикаторів) Програми 2030, таких як виторг від продажу товарів, продукції, робіт, послуг, рентабельність активів, продуктивність праці, чисельність зайнятих в авіаційній промисловості, адаптація до умов функціонування галузі, що змінюються, будуть покладені на Департамент формування політики авіаційної та космічної галузі Мінстратегпрому.
У результаті реалізації Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України у найближчому десятиріччі мають бути створені нові конкурентоздатні авіаційні технології, матеріали, виробничі процеси та обладнання, які використовуватимуться у серійному виробництві літаків, авіаційних двигунів та іншої авіаційної техніки. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи мають випереджальний характер, це перші етапи життєвого циклу авіаційної техніки. Саме в цей період державна підтримка має особливе значення.
Необхідно підкреслити, що Програма також скерована і на соціально-кадровий напрямок, пов’язаний з проблематикою зайнятості і підготовки кваліфікованих інженерно-технічних і наукових кадрів, вдосконаленню лабораторної та дослідницької бази навчальних закладів.
Бачення горизонту
Загальний обсяг фінансування, який необхідно вкласти у розвиток авіаційної промисловості України в найближчі дев’ять років, становить 35,93 млрд гривень (понад 1,3 млрд доларів в еквіваленті). З них за рахунок державного бюджету пропонується профінансувати близько 55% витрат (20 млрд грн або близько 800 млн доларів), а решту мають вкласти підприємства-виробники та інвестори (15,9 млрд грн або близько 600 млн доларів).
Виходячи з національних інтересів України та пріоритетів розвитку авіаційної промисловості, йдеться про розширення продуктового ряду з проєктування та виробництва авіаційної техніки в Україні з урахуванням потреб створення військово-транспортних літаків і вертольотів нового покоління; навчально-тренувального літака; безпілотних роботизованих літальних апаратів, проєктів авіації загального призначення, інженерної інфраструктури.
Окрім розробки класичних літаків та гелікоптерів, а також різноманітних агрегатів та деталей для них, Програма передбачає виділення коштів під інноваційні дослідження та розробку для створення сімейства малорозмірних турбореактивних двоконтурних двигунів для БПЛА. Мова йде про 400,2 млн гривень, з яких з державного бюджету пропонується виділити 250 млн грн, а решта (153,2 млн гривень) має надійти з інших джерел. З огляду на те, що в Програмі на проведення інноваційних досліджень і розробок, необхідних для створення висотних та надзвукових безпілотних літаків і комплексів пропонується виділити лише 7 млн гривень, ймовірно, нові проєкти мають здійснюватись з іншими країнами-партнерами.
За словами заступника Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Тараса Коваленка: "Програма передбачає створення нових транспортних літаків, гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів, модернізацію чинних типів пасажирських і вантажних літаків, а також багато іншого. Створюються умови для започаткування міжнародних проєктів з розробки й виробництва літаків марки "Ан" з іноземними партнерами. Реалізація зазначених в документі положень сприятиме розвитку авіаційної галузі України, яка останнім часом, м’яко кажучи, перебуває у не найкращому стані".
Як відомо, зараз на підприємствах авіаційної галузі працює 53 тис. співробітників. З 2014 року обсяги виробництва значно впали, не виготовлено жодного нового літака. Раніше обсяги реалізації продукції авіапрому становили близько 30 млрд грн щорічно.
За умови реалізації "Програми 2030" у повному обсязі до 2030 року буде забезпечений обсяг виробництва авіаційної техніки на загальну суму понад 200 млрд грн, відповідно спрямовані до бюджетів різних рівнів 60-65 млрд грн, збережено не менше 60 тис. і створено близько 8 тис. нових робочих місць, досягнуто зростання заробітної плати зайнятих у галузі у 2-3 рази.
Пріоритетами роботи Мінстратегпрому, як заявляють посадовці цього відомства, є переоснащення Збройних Сил новітнім та модернізованим озброєнням, військовою та спеціальною технікою, достатніми запасами ракет і боєприпасів, що дасть можливість ефективно виконувати завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, реформування системи визначення потреб оборони, створення механізмів конкурентних закупівель та максимальної публічності, з урахуванням глобальних тенденцій і викликів, загроз, можливостей, зовнішніх і внутрішніх обмежень, а також рівня конкурентоспроможності вітчизняної авіаційної техніки в окремих сегментах ринку.
У разі наявності державного сприяння авіабудівна галузь забезпечить потреби замовників, попит внутрішнього ринку та отримає додаткові конкурентні переваги в просуванні продукції на зовнішні ринки. Нормативно-правовою підставою для надання державної підтримки створенню та виробництву вітчизняної авіаційної техніки якраз і є "Програма 2030".
Важливим доповнення до Програми має стати фіксація потреб державних замовників в новій і модернізованій авіаційній техніці, її включення до ДОЗ, Програм закупівлі ОВТ та розвитку ОПК. На середньострокову перспективу протягом 2022-2024 року необхідно забезпечити включення до державного замовлення, у тому числі – повітряних компонентів роботизованої техніки.
Також повинна бути скоригована стратегія просування української авіатехніки на зовнішні ринки з використанням інструментів державної підтримки, зокрема у рамках військово-технічного співробітництва, кредитування експортних операцій, з використанням офсетних схем.
Значною мірою реалізації Програми має сприяти узгоджена робота щодо реформування авіакосмічної галузі та оборонно-промислового комплексу. Це стосується корпоратизації державних підприємств та створення двох державних холдингових компаній "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи України". Комплекс відповідних організаційних заходів передбачає створення ефективної структури державного управління стратегічними галузями промисловості.
Реформування та виведення на новий рівень авіабудування стане прикладом для всіх стратегічних галузей промисловості, а також об’єктивним індикатором інвестиційної привабливості України.
Підготовлено за підсумками виступів представників Мінстратегпрому на Міжнародному оборонному інвестиційному форумі України
Читайте також: "Битва" за винищувач для Повітряних Сил: що пропонують Мінстратегпром та Укроборонпром
