Командування ЗСУ вирішило обмежити використання БпАК А1-СМ "Фурія" від "Атлон Авіа". Цей дрон є одним із наймасовіших в українському війську, прийнятий на озброєння у 2019 році та використовується для коригування вогню артилерії.
Про таке несподіване рішення під час інтерв’ю Defense Express повідомив Артем В’юнник, керівник "Атлон Авіа", яке входить до складу об'єднання "Ліга оборонних підприємств".
Читайте також: Компанія "Атлон Авіа" поставила перший безпілотний комплекс на експорт і повністю виконала ДОЗ-2020 для ЗС України
Defense Express: Яка насьогодні ситуація з завантаженням вашого підприємства і які перспективи за контрактом ДОЗ 2021 щодо виготовлення та постачання БпАК до ЗСУ?
Артем В’юнник, директор компанії "Атлон Авіа": Станом на сьогодні контракт не укладено, ніяких показників ДОЗ 2021 нам не доведено. Це сталось після 100% виконання ДОЗ 2020 року - попри усі негаразди та карантини ми вчасно поставили Збройним силам України декілька десятків БпАК А1-СМ "Фурія".
Зараз, фактично, ніякого розуміння, чи буде взагалі державне замовлення у нашого підприємства в поточному році немає. Незважаючи на потребу артилерійських підрозділів у нашому комплексі.
Більше того, Генштаб надав вказівку командуванню Сухопутних військ в керівних документах виключити БпАК "Фурію" з пунктів управління артилерійської розвідки, не подавати в ДОЗ 2021 та провести якісь порівняльні випробування, на яких буде виявлено "кращий комплекс".
На мою думку, причиною такої ситуації з одного боку є проблема неузгодженості політики Міноборони та Генштабу щодо забезпечення ЗСУ озброєнням та військовою технікою.
З іншого боку - безсоромні дії окремих посадовців ЗСУ, направлені на дискредитацію БпАК "Фурія", який з 2015 року зайняв гідне місце в артилерійських підрозділах ЗСУ, суттєво підвищує ефективність артилерії і створює багато неприємностей нашому ворогу на сході України.
DE: Про які дії йдеться?
А.В.: Майже "під ялинку" Сухопутні війська замовили Житомирському військовому інституту ім. Корольова проведення дослідження спроможності безпілотних авіаційних комплексів (в т.ч. "Фурії") вести розвідку в умовах впливу засобів радіоелектронної боротьби - простіше кажучи, в умовах радіоподавлення.
Поставлена задача виключити БпАК "Фурію" з ПУАРів, не подавати в ДОЗ 2021
Такі "дослідження" були проведені в 20-х числах грудня 2020 року і наш комплекс показав себе гідно навіть в тих штучно створених умовах, в яких реальні польоти ніколи не проводяться.
Яким же було наше здивування, коли в фінальному звіті, який, до речі, виявився з грифом "Для службового користування" і чомусь впродовж декількох тижнів весь час "губився" в Командуванні Сухопутних військ, наш комплекс був визнаний майже нездатним виконувати розвідувальні завдання.
В той час, як аналіз бойових втрат А1-СМ "Фурія" за період з 01.01.2016 року по 23.11.2020, проведений Генеральним штабом, свідчить про те, що за весь період експлуатації комплексу в зоні АТО/ООС через вплив засобів РЕБ було втрачено всього шість літаків. А в експлуатації перебуває близько двохсот!
Крім того, комплекс "виявився нездатним", як стверджується у звіті, виводити кудись якусь інформацію в режимі "оnline".
DE: Ви маєте на увазі інтеграцію з системами автоматизованого управління тактичної ланки, з автоматизованою системою управління артпідрозділами "Оболонь-А", чи ще з якимось ініціативними пропозиціями тих чи інших розробників?
А.В.: Скажу так - саме з "якимись". Адже жодна АСУ на сьогодні на озброєння не прийнята, а щодо взаємодії з "Оболонь-А", то це залишається лише пустим побажанням, аніж реальною можливістю - з огляду на її повну відсутність у військах.
І це нагадало нам ще один епізод влітку 2020 року, який тоді нам здався дивним, але тепер став зрозумілим.
Під час заходів у листопаді 2020 на полігоні "Широкий Лан" Головнокомандувач ЗСУ Хомчак був "здивований" тим, що БпАК "Фурія" "не інтегрований в АСУ тактичної ланки "Простір".
І це цілком відповідає дійсності. Адже на той час ніякої роботи з "інтеграції" не проводилось, ніяких подібних побажань чи вказівок ані від МОУ, ані від ГШ не надходило. А АСУ тактичної ланки "Простір" є дослідним зразком на ранній стадії його розробки.
Зважаючи ж на те, що БпАК "Фурія" прийнятий на озброєння і документація на наш виріб є серійною, ніякі зміни в конструкцію виробу без відома державного замовника вноситись не можуть. Мабуть, командування ЗСУ про цей порядок нічого не знає, і це прикро.
Але що найбільш здивувало - так це те, що на підставі пояснень якогось невідомого "фахівця", який стверджував, що "Фурія" взагалі не може бути нікуди інтегрована - що є безсоромною брехнею - комплекс був "визнаний" "несучасним і застарілим”.
Незрозуміло, як можна такі важливі рішення приймати, не розібравшись по суті, прислухаючись до абикого, не з’ясувавши реальний стан речей, не вивчивши досвід експлуатації. Не говорячи вже про те, щоб просто викликати виробника і прямо заявити йому свої "претензії".
Власне "дослідження", про які говорилось вище, і є оті самі випробування. Як їх назвав один поважний офіцер - "операція з дуже низьким рівнем конспірації".
У підсумку навіть ті, хто не був присутній на цих "дослідженнях", але знає реальні можливості нашого комплексу, прочитавши звіт, були шоковані маячнею, яка там міститься. Справедливості заради треба зауважити, що ми не бачили первинного звіту ЖВІ ім. Корольова, а тільки отримали звіт Сухопутних військ, підготовлений на його базі. Можливо, ці матеріали дещо відрізняються.
DE: Які організаційні наслідки ви очікуєте?
А.В.: Вони вже є. Наскільки нам стало відомо, на підставі цього "фейкового" дослідження і звіту за його результатами командувачем Сухопутних військ вже підготовлено доповідь на начальника Генерального штабу з пропозицією обмежити застосування БпАК "Фурії".
А якщо іншими словами - то йдеться про зниження боєздатності армії...
Таке рішення шокує - адже йдеться про штучне і необґрунтоване обмеження використання ефективних засобів розвідки і коригування вогню артилерії, зупинку повноцінної експлуатації прийнятого на озброєння виробу та припинення подальшого задоволення потреб підрозділів РВіА.
А якщо іншими словами - зниження боєздатності армії та підрив обороноздатності країни.
І таке рішення приймається на підставі одного польоту в заздалегідь невідповідних метеоумовах, незважаючи на успішний досвід експлуатації близько 200 літаків впродовж 6 років? Можливо, саме ефективність БпАК "Фурія" і є причиною такого рішення?
DE: Як підприємство "Атлон Авіа" планує добиватися істини?
А.В.: Ми звернулися до Міністра оборони України з листом, в якому виклали аналіз зазначених подій і своє особисте бачення тих процесів, які відбуваються в ЗСУ. Адже зустрітись з керівництвом Збройних сил у нас не виходить. А зустріч з командуванням Сухопутних військ, на жаль, нічого не змінила. Ми просимо керівництво Міністерства борони України створити міжвідомчу комісію з розслідування зазначених подій.
Післямова від Defense Express
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що прийнятий на озброєння української армії у 2020 році БпАК А1-СМ "Фурія" пройшов тривалі державні випробування - про що ми розповідали на сторінках нашого видання.
Випробування проходили відповідно до усіх затверджених методик, і з застосуванням засобів РЕБ. У складі комісії з державних випробувань половина фахівців були представниками саме ЗСУ, з каденції чинного керівництва ЗСУ.
Прийняття БпАК А1-СМ "Фурія" на озброєння є підтвердженням відповідності комплексу тактико-технічного завдання і оперативно-тактичним вимогам.
А вже наприкінці року цей БпЛА виявився "неспроможним" виконувати завдання за призначенням, як стверджується у звіті, на який посилається директор НВП "Атлон Авіа" Артем В'юнник .
Що ж змінилось? Чи так швидко застарів безпілотний авіаційний комплекс, який ще в 2014-2015 році був дивиною в армії, в якій 80% озброєння - ще з часів минулого сторіччя, розробленого на досвіді другої світової війни? Мабуть, ні. Змінилось щось інше. Що ж саме?
Ми готові надати майданчик Defense Express для представників як Збройних сил, включно з Сухопутними військами та РВіА, так і іншим виробникам "безпілотників" та інших зразків озброєнь. Звісно, якщо буде бажання до відкритої дискусії в межах процедурних обмежень.
Разом з тим, за будь-яких умов подібна ситуація є приводом для прискіпливої уваги керівництва держави до Збройних Сил і до формування послідовної і прогнозованої політики переоснащення армії сучасними зразками ОВТ, включно зі ставкою на розвиток міцної і ефективної вітчизняної "оборонки" - як державної, так і приватної.
Отже, продовження у цієї історії, звісно, буде.
Довідково про БпАК А1-СМ "Фурія"
Науково-виробниче підприємство "Атлон Авіа" є виробником сучасного БпАК А1-СМ "Фурія", який призначений для розвідки та коригування вогню артилерії. Саме під ці завдання і розроблявся та вдосконалювався цей безпілотний комплекс. Головний споживач розробки - це артилерійські підрозділи бригад.
9 квітня 2020 року БпАК А1-СМ "Фурія" був прийнятий на озброєння Збройних Сил України. Прийняттю на озброєння передували не тільки тривалі державні випробування, але і успішна експлуатація дрону у військах та його ефективне використання у реальних боях на Донбасі протягом років.
Таким чином БпАК А1-СМ "Фурія" став першим вітчизняним комплексом, розробленим приватною компанією, який був прийнятий на озброєння української армії.
Минулого року директор підприємства "Атлон Авіа" Артем В’юнник повідомив агенції Defense Express, що компанія своєчасно виконала Державне оборонне замовлення 2020 і, попри усі негразади та карантин з огляду на COVID, вчасно поставила Збройним силам України декілька десятків БпАК А1-СМ "Фурія".
На сьогодні у Збройних силах України зберігається потреба у доукомплектуванні частин РВіА безпілотними комплексами авіаційноі розвідки та корегування вогню, які стали невід’ємною складовою ефективного застосування наших артпідрозділів. Під БпАК А1-СМ "Фурія" вже налагоджена відповідна система підготовки особового складу.
Читайте також: "Атлон Авіа" показала на що здатний новий український БПЛА-камікадзе ST-35 "Грім" (відео)
