Туреччина заміняє ПЗРК Stinger на власний аналог, а Україна - в очікувані

1549
Туреччина заміняє ПЗРК Stinger на власний аналог, а Україна -  в очікувані

Керівництво Туреччини розраховує з часом замінити ПЗРК Stinger на власний комплекс PorSav

Туреччина поступово замінить ПЗРК Stinger виробництва США на власний PorSav. Конструкція цих ракетних систем майже однакова, адже турецький аналог виконаний за тією ж технологією.

Найголовніша відмінність - це використання іншого шукача. У турецькому комплексі використовується головка самонаведення власного виробництва - Imager Infrared (IIR) замість IR Seeker Head на Stinger. Як стверджується, "ракети з даним шукачем складно обдурити традиційними контрзаходами авіації".

Читайте також: Польська та українська компанії представили концепції зенітної керованої ракети з дальністю польоту 10-12 км

В даний час армія використовує портативну американську систему ППО FIM-92 Stinger. Вона поступово замінюються ПЗРК Portatif Savunma (PorSav), яка розроблена за участю двох компаній Roketsan та Aselsan. Серійне виробництво PorSav організовано в Туреччині.

Турецький GPHR позиціонується виробником, як комплекс малої висоти. Ракета здатна вражати цілі на висоті до 4 км. При цьому дальність складає не більше 6 км. У PorSav, як заявлено, враховані технології, реалізовані в Stinger і HİSAR.




Варто зазначити, що у 2019 році планувалося завершити розробку та почати випробування українського ПЗРК "Колібрі". Вітчизняна розробка передбачала поступову заміну 90% складових частин головки самонаведення та рульового механізму ракети виробами вітчизняного виробництва. Це мало дозволити встановити термін технічної придатності зенітних керованих ракет 9М313.

Вперше про український ПЗРК "Колібрі" стало відомо у 2011 році, коли цю розробку розглядали як перспективне озброєння ППО Сухопутних військ ЗС України, що мала надійти на озброєння до 2025-го року.

Також відомо, що ДК "Укроборонпром" ще в 2012 р представив проект модернізації відомих радянських ПЗРК, які залишилися в арсеналі ЗС України. Нові системи отримали назву "Стріла-2ММ" та "Ігла-1М". Якісні характеристики модернізованих ПЗРК мали забезпечити за рахунок нових головок самонаведення (ГСН) розроблених КП ЦКБ "Арсенал" – ОГС 36-45 для ПЗРК "Стріла-2ММ" та ОГС УА-424 для ПЗРК "Ігла-1М".

Нові українські ПЗРК "Ігла-1М", "Стріла-2ММ"

Використання зазначених ГСН мала забезпечити ефективний вогонь по літаках і вертольотах, а також комплексний захист від помилкових інфрачервоних цілей і природних перешкод. Також для модернізованих комплексів "Павлоградським Хімічним Заводом" було розроблено нове тверде паливо, яке не тільки підвищує дальність ракети, а й дозволяє їй маневрувати в польоті.

В Україні також була проведена модернізація ПЗРК «Ігла» у комплексі, який отримав найменування "336-24". Тут основу модернізації також склало вдосконалення головної частини від ЦКБ "Арсенал". За розрахунками розробників ГСН, яка мала прийти на зміну інфрачервоної голівці самонаведення 9Е418, повинна була забезпечити модернізованому ПЗРК підвищені тактико-технічні властивості в порівнянні з серійними зразками таких ПЗРК, як Stinger, "Ігла-1" і "Ігла", не кажучи вже про "Стрілу-2М". Наприклад, якщо у "Ігли", коефіцієнт ймовірності ураження цілі в складній завадовій обстановці складає 0,1, то для ПЗРК "336-24"» він дорівнює 0,4 – 0,6. Дальність дії комплексу "336-24" складає 5200 м.

Читайте також: ​Пентагон замовляє F-15EX: навіщо США винищувач з 70-х років, якщо є F-22 та F-35