В рамках оборонної IDEF 2025, яка триватиме в Стамбулі з 22 по 27 липня, турецька компанія Roketsan вперше демонструє аеробалістичну ракету власної розробки, яка отримала позначення 300 ER. Ця ракета має заявлену дальність стрільби до 500 кілометрів, залежно від швидкості та висоти польоту носія.
Сам факт появи такої розробки дає Туреччині нові можливості для виконання повітряних ударів, порівняно з "класичними" крилатими ракетами, та виводить турецький ОПК на новий технологічний рівень. Про це йдеться в публікації порталу Army Recognition.
Читайте також: Невже досвід війни в Україні зробив турецький аналог БРДМ-2 з 90-мм гарматою непотрібним на полі бою
Зазначається, що 300 ER має стартову масу 900 кілограмів, зокрема бойова частина – орієнтовно 150 кілограмів, діаметр корпусу складає 370 міліметрів. Такі характеристики дозволяють підвісити одну таку ракету на розвідувально-ударний БПЛА Akinci, або ж дві такі ракети – на літак типу F-16.
Аеробалістична ракета 300 ER призначена для ураження командних пунктів, засобів протиповітряної оборони або ж об’єктів логістичного забезпечення противника, при цьому літак-носій може діяти далеко поза межами дії систем ворожої ППО.
Окремо наголошується, що базою для створення 300 ER стали аеробалістичні ракети типів IHA-230 (створена на базі керованої TRG-230) та IHA-122 (створена на базі керованої TRG-122). Обидва вказані типи ракет пройшли успішні випробування та показали дальність стрільби в понад 150 кілометрів.
Від Defense Express тут хочемо наголосити ось на чому. Для початку, самим фактом демонстрації нової аеробалістичної ракети на 500 кілометрів та фактом успішних випробувань ракет аналогічного класу на 150 кілометрів Туреччина увійшла в ексклюзивний "клуб" країн, які мають свої балістичні ракети повітряного базування. Якщо конкретніше, то до такого умовного клубу, тепер окрім Туреччини входять наразі Ізраїль та Індія (як покупець ізраїльських ракет Rampage під МиГ-29К), РФ та Китай.
Згаданий вище Ізраїль раніше вже демонстрував успішне застосування власних аеробалістичних ракет для ударів по об’єктам в Ірані. Тому, наприклад, після одного із таких епізодів ми писали про те, чому й для ЗСУ треба свої балістичні ракети повітряного базування.
А якщо далі врахувати той факт, що між Туреччиною та Ізраїлем існує стратегічна напруженість, зокрема через розподіл зон впливу в Сирії та на Близькому Сході загалом, то сам факт створення власної аеробалістичної ракети на 500 кілометрів дає Анкарі певного рівня стратегічний паритет. Який може бути й далі використаний в контексті конфронтації з Ізраїлем.
Читайте також: НАТО може залишитися без спільного літака ДРЛВ через рішення США скасувати E-7
