xcounter
#

Успіх удару Ізраїлю по Ірану означає, що ЗСУ треба аеробалістичні ракети, не кажучи про 100 сучасних літаків

21124
Air Lora під F-16 (фото: Israel Aerospace Industries)
Air Lora під F-16 (фото: Israel Aerospace Industries)

З цієї історії слід зробити вірні висновки, навіть якщо їх реалізація може упиратись у свої ресурсні обмеження

Для початку коротко нагадаємо, що 26 жовтня 2024 року ЦАХАЛ завдав успішний авіаційний удар по ряду об’єктів військової промисловості Ірану, для проведення та забезпечення якого було залучено орієнтовно 100 бойових літаків типів F-15, F-16 та F-35, а інструментом виконання удару виступили аеробалістичні ракети з дальністю пуску орієнтовно +500 кілометрів.

Базовий висновок з цієї історії полягав у тому, що Ізраїлю виявилось все рівно на С-400 та Су-35 в Ірану, бо скоріш за все ізраїльські літаки взагалі не входили в іранський повітряний простір, хоча для виконання удару треба було летіти 2000 кілометрів в обидві сторони.

Читайте також: У США оприлюднили стратегію ОПК: що в ній стосовно України та інших союзників
Ізраїльська аеробалістична ракета Rocks під крилом F-16

Але якщо робити предметний висновок в ракурсі про те, як можна повторити таку історію успіху, то тут слід акценти ставити так – очевидно, що Україні також треба мати свої аеробалістичні ракети для ефективного ураження об’єктів ворога, не кажучи вже про математичну необхідність мати 100 або навіть більше сучасних бойових літаків, котрі можна буде одночасно залучити для виконання та забезпечення удару.

Раз на то пішло, то російські С-300 та С-400 у розпорядженні Ірану виявились "дірявими" не тільки через свої завищені характеристики, але й через те, що аеробалістичні ракети самі по собі є складною для перехоплення повітряною ціллю.

Ну і окрім цього, в даному випадку деталь про залучення 100 бойових літаків ЦАХАЛу набуває нового значення, якщо цей показник порівняти з тим, що сам Іран "на папері" має близько 200 бойових літаків, але яка частина з них реально може здійнятись у повітря – питання реально відкрите.

Безумовно, обидві частини такого висновку в умовах воюючої України виглядають, м’яко кажучи, малореалістичними. І тут мова не тільки про те, що наша авіація ще має пройти тривалий шлях у кілька років, і це в кращому випадку, перш ніж вдасться набути ці самі 100 сучасних бойових літаків.

Якщо говорити про те, які взагалі зразки по аеробалістичним ракетам є наразі в світі, то тут перелік буде доволі куцим: ізраїльські Rampage, Air Lora та Rocks, рашистський "Кинжал" та китайська ракета 2PZD-21, та й все. Як можемо зрозуміти, жоден із цих зразків отримати нашій країні "не світить".

Що у свою чергу приводить до наступного висновку – Україні в рамках своєї "ракетної програми" слід вести окремий сегмент робіт й по власним аеробалістичним ракетам також.

Ізраїльська аеробалістична ракета Rampage та індійський МиГ-29К, 30 серпня 2023 року, джерело - Adithya Krishna Menon @AdithyaKM

В даному випадку певне концептуальне натхнення можна знайти наприклад в тій самій ізраїльській ракеті Rampage, які замовила Індія для адаптації під свої МиГ-29К. Rampage є переробкою ракети Extra під комплекс PULS, і тут особливу увагу привертають її параметри: довжина корпусу – 4,7 метрів, стартова маса – 570 кілограмів, зокрема маса БЧ – 150 кілограмів; дальність пуску з МиГ-29К – орієнтовно 150 кілометрів, із F-16 – до 250 кілометрів.

Концептуально тут проситься аналогія з тим, щоб адаптувати реактивний снаряд вітчизняної системи "Вільха" або ж GMRLS під літаки радянського стандарту в строю ЗСУ. Ну або якщо продовжувати концептуальні аналогії, то тут варто згадати нашу публікацію про те, чи можна ATACMS інтегрувати під F-16, або як у Ізраїлі зробили Air Lora.

Безумовно, практична реалізація таких концептуальних аналогій вимагатиме значних затрат по часу та ресурсам (які ймовірно доведеться просити у наших західних партнерів). Але з іншої сторони, це може бути перспективним напрямком для підсилення ударних спроможностей авіації ЗСУ.

Air Lora (фото: Breaking Defense)

Читайте також: Скільки коштує крилата ракета Tomahawk та чи можна її купити, якщо США не дає їх у вигляді допомоги