ВПС США хочуть в рамках програми по модернізації флоту B-2 Spirit інтегрувати на ці стратегічні бомбардувальники новітню бетонобійну бомбу GBU-72/B масою 2300 кілограм, перша презентація якої відбулась лише в 2021 році. Така опція вже включена в контракт на 7 мільярдів доларів по цим літакам, котрий кілька днів назад отримала американська оборонна корпорація Northrop Grumman.
На даний момент, як пише портал The Drive, нема чіткого дедлайну, коли має остаточно відбутись інтеграція GBU-72/B до набору озброєння B-2 Spirit. Про строки тут в принципі зарано говорити хоча б тому, що розробка самої GBU-72/B ще триває, роботи по цій бомбі мають бути завершені в поточному фінансовому році.
Про саму GBU-72/B у відкритому доступі на даний момент інформації небагато. Є лише дані про намір інтегрувати комплект JDAM на цю бомбу, такі роботи мають відбутись протягом 2025 року. Також є вказівка, що GBU-72/B є потужнішою за її непряму "попередницю" GBU-28, котра стала першою в сімействі бомб під позначенням GAM та здатна пробити до 30 метрів ґрунту або 6 метрів армованого бетону.
В набір озброєння самого B-2 Spirit входила керована авіабомба GBU-37/B GPS Aided Munition, яку власне і замінить GBU-72/B. На цьому тлі виглядає цікавим, що на даний момент американські ВПС випробовували лише один тип літака в якості носія GBU-72/B F-15E Strike Eagle.
Ну і що якщо говорити про номенклатуру озброєння самого B-2 Spirit, то найбільш потужною неядерною бомбою там взагалі є протибункерна GBU-57 Massive Ordnance Penetrator, котра може уражати цілі під товщиною грунту до 61 метру, і має бойову частину 2,3 тони при загальній масі 13,2 тон (для порівняння – загальний показник бойового навантаження B-2 складає 18 тон).
Автори The Drive на даний момент уже припускають, що після модернізації та остаточного завершення робіт B-2 Spirit зможе брати "кілька" GBU-72/B навіть з комплектом JDAM. Хоча це при тому, що ще невідомо, скільки взагалі знадобиться часу на інтеграцію такої бомби на цей стратегічний бомбардувальник.
Втім, навіть із вищенаведених даних цілком випливає такий висновок – створення керованої протибункерної бомби та її адаптація на носій-важкий бомбардувальник можуть в підсумку зайняти навіть кілька років, не рахуючивже затрат на рівні кілька десятків чи кілька сотень мільйонів доларів загалом.
І це може бути цілком порівнюваний приклад для історії, коли наприкінці березня 2024 року рашисти заявили про намір перетворити ФАБ-3000 на керовану авіабомбу з модулем УМПК, хоча таку бомбу на практиці підняти здатен лише один тип літака – Ту-22М3, застосування якого навіть як ракетоносія стало проблемним для ворога після збиття 21 квітня 2024 року.
