В Європі тривають важкі перемовини щодо того, як в умовах нестачі зброї у західних союзників України можна збалансувати підтримку ЗСУ з урахуванням того, що сама Європа може стати наступною ціллю РФ. Про це йдеться у матеріалі Defense News.
Так, наразі члени НАТО обговорюють, який рівень запасів їм потрібен для виконання своїх зобов’язань за договором про колективну оборону – прийняті рішення матимуть наслідки як для безпеки Європи, так і для України.
Читайте також: Як країни НАТО захищали Туреччину від балістичних ракет й що з цього вийшло - показовий приклад операції Active Fence
"Коли ви продовжуєте віддавати боєприпаси Україні, і вам доводиться оцінювати ризик, на який ви йдете щодо власної готовності, вам доводиться враховувати загрозу", – заявив голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.
Занепокоєний про власні запаси, зокрема, й начальник штабу оборони Канади генерал Уейн Ейр – він зауважує, що військова допомога Україні і турбота про власні запаси це "постійний розрахунок того, що ми можемо дати і що нам треба зберегти для формування наших сил, зберегти для майбутніх непередбачуваних обставин і що промисловість може виготовити".
Окремо варто відзначити таке – представник Канади акцентує увагу на артилерійські боєприпаси і це насправді показово, бо з відкритих джерел можна побачити, що ця країна передала нам понад 25 000 артилерійських боєприпасів і ще певну кількість M982 Excalibur – і Канада все одно змушена серйозно задуматися, як збільшити виробництво 155-мм снарядів.
Окремо Ейр наголошує на складні ланцюжки постачань, особливо "для необхідних компонентів боєприпасів" – і це насправді актуальна проблема, яку відмічають як в США, так і в інших країнах.
За словами президента США Джо Байдена, одна з проблем у сфері оборони полягає у тому, що майже кожна західна країна сподівається, що її "оборонка" зможе самостійно закрити власні оборонні потреби.
Сьогодні Пентагон обговорює з промисловістю, як збільшити виробництво нової зброї та координувати дії між союзниками, а міністр оборони США Ллойд Остін наполягає на тому, що союзники мають "копати глибше та надавати додаткові можливості".
І це насправді серйозний виклик для таких членів НАТО, як Нідерланди, які ще до того, як передавати зброю Україні, намагалися всіма силами виконати обов’язки перед НАТО – попри це, запаси країни були не такими високими, коли вона вирішила передати ЗСУ 155-мм боєприпаси та ракети ППО.
Наразі одна з цілей для Європи – побудувати власну оборонну промисловість і не "надто залежати від США". Зокрема, той же міністр оборони Нідерландів вважає, що Європа має "забезпечити певну стратегічну автономію".
Окремо голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер критикує оборонні фірми, які, попри те, що НАТО збільшили військові бюджети ще у 2014 році після вторгнення РФ в Україну, не розширили свої виробничі лінії.
Бауер також каже, що окрім збільшення замовлень, західні союзники повинні знайти способи фінансувати оборонну промисловість, укріпити ланцюжки постачань тощо.
Водночас виконавчий директор Асоціації аерокосмічної промисловості Ерік Фаннінг зауважує, що здатність промисловості збільшити виробництво залежить від того, чи отримують вони контракти – а часто буває так, що той же Пентагон не поспішає їх видавати.
"Це не олівці. Навіть застарілі боєприпаси, такі як Javelin та Stinger, складні і мають складні ланцюжки постачань. Все це вимагає часу, щоб вишикуватися в чергу та знову почати рухатися, і це дуже дорого, якщо клієнти не купують", – зауважив він.
Читайте також: У НАТО прокоментували передачу Україні засобів ППО та наслідки падіння ракети у Польщі
