Японське видання Nikkei з посиланням на дані митної документації виявило "схеми", за якими Росія викуповує назад в своїх союзників та сателітів в Азії комплектуючі до озброєння, які колись поставили туди самі підприємства російського ВПК.
Зокрема, тут мова про те, що 9 грудня 2022 року "Уралвагонзавод" ("УВЗ") імпортував із М’янми комплектуючих на загальну суму в 24 мільйони доларів. Тут мова про можливий викуп 6775 візирів і 200 прицілів для танків радянського чи російського виробництва, які сам "УВЗ" поставив до М’янми в 2019 році. Цю поставку сателіти Кремля вирішили оформити як "повернення некондиційної продукції за рекламацією", хоча це виглядає як мінімум нелогічно – виходить, що бірманські військові лише за 4 роки після поставки побачили проблеми з комплектуючими.
Читайте також: Окупанти вироблятимуть БМП "Манул" з "безпілотною" баштою: чим відрізняється від БМП-3
Якщо припускати, до яких саме типів танків РФ могла викупити комплектуючі назад в М’янми, то тут може підказати The Military Balance 2022 – бірманська армія має в своєму розпорядженні лише близько 200 танків, із яких 10 одиниць Т-55 і 50 одиниць Т-72S.
Або ж інший приклад – у серпні та листопаді 2022 року російське підприємство НПК "Конструкторское бюро машиностроения" (КБМ) викупило в Індії шість "компонентів до прицілу нічного бачення для ракет повітря-земля" на загальну суму в 150 тисяч доларів. При цьому мова саме про ті вироби, які російське КБМ поставило до Індії ще в 2013 році. Очевидно, що якщо мова про ракети "повітря-земля", то тут мова саме про засоби ППО. Тим більш, в цьому сегменті рашистське "Конструкторское бюро машиностроения" спеціалізується саме на переносних зенітно-ракетних комплексах або ж ЗРК малої дальності (наприклад, сімейство комплексів малої дальності "Гибка").
Описані вище приклади цікаві, бо демонструють, як саме наш ворог вирішує проблему нестачі критичних комплектуючих, і які для цього використовує обхідні "схеми".
Раніше Defense Express розповідав про те, що М’янма зробила із 2С1 "Гвоздика" легкий танк під індексом MMT-40, використовуючи зокрема башти від китайської бронемашини WMA301 із 105-мм гарматою. Також ми розповідали про те, що для виробництва копії російської П-800 Індія використовує до 75% власних деталей, але залежність та співпраця з РФ по цьому проекту все рівно має місце.
Читайте також: Якщо РФ справді купила в Ірану снаряди і стволи до Т-72, то так почне купувати й танки
