xcounter
#

Наскільки реальний сценарій, коли ATACMS Україні передадуть не США, а інші країни: які є варіанти

9384
Пуск ракети ATACMS
Пуск ракети ATACMS

США не готові надавати ЗСУ ракети ATACMS, але у цьому питанні можна знайти "обхідні" шляхи

Україні потрібні далекобійні ракети ATACMS, щоб мати можливість ефективно знищувати цілі на сотні кілометрів, зокрема й діставати військові об’єкти РФ в тимчасово окупованому Криму. Водночас у США поки не готові передавати нам ці ракети, зокрема й через побоювання, що в такому випадку ракет ATACMS не вистачатиме вже безпосередньо їхньому війську.

Разом з тим, як пишуть у Politico, одним з "обхідних шляхів", який може допомогти Україні отримати ці далекобійні ракети, є спроба закупити ці ракети в інших країн, в яких вони є на озброєнні.

Читайте також: Пентагон хоче купити рекордний запас зброї, в списку – майже 1 мільйон снарядів та майже 2 тисячі ATACMS

Серед списку країн, які б могли продати ATACMS, у Politico розглядають низку чинних операторів цих ракет (Південна Корея, Румунія, Греція, Туреччина, Катар і Бахрейн), а також Польщу, якій США нещодавно погодили контракт на 10 млрд доларів, до якого, зокрема, входять й ракети ATACMS.

Якщо говорити про цей список (хай би якими нереалістичними не здавалися б деякі з варіантів), то за кількістю ракет ATACMS у різних версіях тут вимальовується наступна ситуація.

Найбільше ракет має Південна Корея – 110 ракет M39A1 (ATACMS Block IA) і 111 ракет M39A1 (ATACMS Block I). Далі йде Бахрейн зі 110 ракетами M57 (ATACMS TACMS 2000) та 30 ракетами M39 (ATACMS Block I). Потім – Катар з 60 ракетами M57, Румунія з 54 одиницями ракет M57 та Греція і Туреччина (кількість ракет невідома). Крім того, ще сто ракет M57 мають ОАЕ.

Щодо Польщі, то ця країна може розраховувати отримати 45 одиниць ракет M57. Також серед потенційних операторів можна згадати Естонію, Литву, Австралію та Тайвань.

Якщо ж з цього списку взяти тільки ті ракети, які можуть бити на 300 км, то він виглядатиме наступним чином:

  • 110 ракет M39A1 у Південної Кореї;
  • 110 ракет M57 у Бахрейну;
  • 100 ракет M57 в ОАЕ;
  • 60 ракет M57 у Катару;
  • 54 ракети М57 у Румунії;
  • невідома кількість ракет M39A1 у Туреччини.

Водночас навіть якщо ми говоримо про передачу ATACMS від однієї з цих країн, варто пам’ятати, що для такого "плану" все одно буде потрібен дозвіл США на передачу озброєння – тому передача ATACMS зрештою залежатиме від того, наскільки адміністрація Байдена буде готова "посунути" ті самі "червоні лінії" у передачі далекобійного озброєння.

Читайте також: Чи справді HIMARS можна "модифікувати" так, щоб не можна було стріляти ATACMS